Listen

Лілія Гриневич пояснила, навіщо в школі вчитимуться 12 років

18 August 2016 - 23:49 2598
Facebook Twitter Google+
Концепція реформи середньої освіти у коментарях міністра освіти і науки Лілії Гриневич

liliya_grynevych.jpg

Лілія Гриневич // Громадське радіо
Лілія Гриневич

Сергій Стуканов: Сьогодні міністерка освіти Лілія Гриневич презентувала план реформи середньої освіти. Це план розрахований на 15 років?

Лілія Гриневич: Сьогодні ми презентували концепцію нової української школи, яка створювалася три роки. Саме стільки тривала дискусія щодо того, якою має бути нова українська школа. В парламенті зараз лежить закон, опрацьований до першого читання, який регламентує реформу середньої освіти.

Але звичайним людям важко читати тексти законів. Тому важливо було зробити документ, який описує реформу. В новій українській школі діти будуть вчитися 12 років. І всі одразу уявили, що вчитимуться в такій школі як зараз але ще один зайвий рік. Всі проти такого і я теж проти такого. Тому що зараз школа фарширує дитину знаннями і спрямована у минуле, а не у майбутнє. Насправді ж зараз інформаційні потоки настільки стрімкі, що школа перестала бути єдиним місцем, де дитина отримує інформацію. Треба вчити їх використовувати знання і збудувати систему цінностей.

Василь Шандро: Чи  у вас ресурс для цієї реформи? З ким ви це робитимете? Чи може нинішня система освіти виконати ті завдання, які ви перед нею ставите?

Лілія Гриневич: Може. Але ми зараз шукаємо агентів змін. І сподіваємося, що якщо донесемо ідею реформи до суспільства, зможемо убезпечити себе від різних політичних ухилів від реформи. У нас починається реформа, а потім приходить інший уряд і заходиться робити все заново. В світі, наприклад у Канаді, досягнуто консенсусу між різними політичними силами, що якщо за реформу взялися, то її ведуть безперервно, десятиліття.

Той перший післяреформений 12-й клас у нас з’явиться у 2029-2030 році. Я щиро вірю, що тоді вже не буде війни і тому нам треба йти вперед, готувати дитину особистістю, патріотом і новатором. Тому що для України тільки інноваційний шлях розвитку може забезпечити прогрес.

Сергій Стуканов: Ці 12 шкільних років матимуть поділ на початкову освіту, базову середню, після якої йтиме ліцей або академічний ліцей. Всі ці три рівні будуть забезпечуватися однією школою, тобто навчатимуться в одній будівлі?

Лілія Гриневич: Може бути і так і так. В початковій школі ми бачимо теж дві категорії: перша адаптаційна, це дітки 6-7 років і наступний цикл. Так само є основна школа, а є старша. Скоріше всього найбільше відсотково будуть відділятися саме старші школи. Тому що в таку школу будуть збиратися діти з базових шкіл. Вона буде двох спрямувань. Академічна школа – це ті ліцеї, де окремі предмети вивчаються поглиблено і діти готуються вступати до ВНЗ. І професійні ліцей, де поруч із загальною освітою діти можуть отримати першу професію.

Що цікаво, у найбільш розвинених країнах Європи більша частина дітей отримуючи повну середню освіту отримує і першу професію. Тому що це як певна соціальна подушка: ти вже маєш якийсь хліб у своїх руках. Коли попередню спробу 12-річки скасували за часів міністерств Табачника це сталося тому, що люди фактично не бачили різниці. Саме тому зараз нам важливо узгодити цю реформу з суспільством.

koncepciya.png

Концепція "Нової української школи" // mon.gov.ua
Концепція «Нової української школи»

Василь Шандро: Як вчителі сприйняли цю концепцію? Ви говорите про ціннісні орієнтири і інновації, це прекрасно. Але, як на мене, ці поняття у нас поки що абстрактні. Що ж зміниться практично?

Лілія Гриневич: Цей документ, про який ми говоримо є стратегічним. Реформа розпочнеться в 2018-2019 навчальному році. Вчителі будуть обговорювати цю концепцію на серпневих конференціях, які зараз починаються і впродовж вересня зможуть надсилати нам свої пропозиції. Я знаю, що рецептом цієї нової школи є новий зміст освіти, мотивація вчителя і підвищення кваліфікації. Ми можемо писати які завгодно реформи, але вчитель заходить в клас, закриває двері і реформа залишається на папері. Тому для нас важливо сформувати вчителя, який переймається цими ідеями.

Для дітей, які вчаться зараз, ми зробили безпрецедентне обговорення програм початкової школи: 8 тисяч коментарів від 4 тисяч дописувачів. Це були практичні вчителі, науковці, батьки. Ми зараз оновили програми початкової школи. Наприклад раніше діти в першому класі мали завдання з англійської мови відтворювати графічні зображення слів. В той час, як цих дітей треба заохотити навчатися. Тексти, які вони читають, часто нудні, перевантажені термінами і зайвою інформацією.

Я сподіваюся, що діти які зараз підуть в початкову школу відчують ці зміни. Вчителі матимуть більше вибору і часу, як допомогти дітям засвоїти матеріал, а також тексти сучасних письменників, які будуть для дітей цікаві.

Є речі, пов’язані з написанням і оцінюванням. Шестирічна дитина має право на помилку. І ми запропонували, щоб вони писали простим олівцем і могли витерти свою помилку. Це дуже маленькі кроки але вони мають велике значення у педагогічному процесі.

Сергій Стуканов: Деякі вчителі зараз відстають від дітей за рівнем знань сучасних технологій. Як домогтися того, щоб вчителі були сучасними?

Лілія Гриневич: Цифровий розрив очевидний. Але більше у містах, ніж у школах. Але взагалі для того, щоб мотивувати прийти в цю професію кращих ми маємо підняти соціальний статус вчителя. За нинішньої ситуації дуже важко просунути вчителя у його зарплаті. Ми в Законі про освіту визначилися з тим, до якого рівня оплати праці ми прагнемо. Але це відбуватиметься поетапно, коли закон приймуть.

А нам важливо вже хоч трохи підвищити рівень оплати вчителю за єдиною тарифною сіткою. В цій тарифній сітці вчитель зараз знаходиться значно нижче ніж інші працівники бюджетної сфери. Маємо мотивувати його повагою. Багато років вчитель був зашорений різноманітними інструкціями і не властивою йому діяльністю. На мітинги виганяли вчителів, руками вчителів робили різноманітну роботу.

Василь Шандро: Чи закриють школи і які?

Лілія Гриневич: Наша позиція така: початкова школа, яка б вона не була маленька, має бути близька до місця проживання дитини. Результати ЗНО нам вкотре демонструють, що діти з села мають набагато мені шанси добре скласти ЗНО і вступити на бюджет, ніж діти з міста. Це означає, що у нас неякісна освіта в сільській місцевості в старших класах. Тому що один вчитель часто викладає по п’ять предметів. І, вибачте, але нам доведеться возити цих старшокласників в опорні школи. Уряд дав 600 мільйонів на автобуси і обладнання опорних шкіл. З 1 вересня відкриваються 143 опорні школи.

Василь Шандро: Що таке опорна школа?

Лілія Гриневич: Це та школа, куди звозяться діти з довколишніх сіл. Наша статистика зараз така, що близько 180 шкіл будуть закриті до нового навчального року. Це ті школи, як мають менше ніж 25 дітей, тобто дійсно дуже маленькі.

Сергій Стуканов: Які регіони найбільше заторкнули закриття?

Лілія Гриневич: Це ті регіони, де неефективна мережа і дуже багато малих шкіл. Це Івано-Франківська, Львівська, Чернігівська область.

Василь Шандро: Що буде з учителями?

Лілія Гриневич: Хочу сказати, що ще 100 шкіл призупинить роботу, тому що там нема дітей. Коли є демографічний спад, ми вимушені закривати школи. Отже ми маємо кілка сотень вчителів, які не мають достатньої кількості годин. Зараз питання з їхнім працевлаштуванням вирішують органи місцевого самоврядування. Але не виключено, що певна частина цих вчителів, особливо пенсійного віку, втратять роботу.

Василь Шандро: Зараз відкрилася ситуація, коли 2000 вступників підробили результати ЗНО. Що робити, щоб уникнути повторення таких речей?

Лілія Гриневич: На рік через систему проходить від 800 000 до 1 000 000 тестувань. 2000 підробок це надзвичайно малий статистично результат. Я жодним чином не виправдовую фальсифікацій, звичайно. Ми ще не маємо підтвердження в суді, що це фальсифікації.

Але база має бути захищена. І одразу маю сказати, що в 2016 році ЗНО пройшло вже із захищеною базою даних. Треба чекати розгляду справи в суді і розбиратися по кожному результату. Тому що такі речі, не підтверджені судом підривають авторитет цієї системи, яка дозволяє вступити на омріяну спеціальність дітям, які раніше не могли цього зробити без хабара. 

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

If you found an error, highlight it and press Ctrl + Enter