Слухати

«Криворізька норма» та сотні тонн викидів – стан екології в Кривому Розі критичний, вважають активісти

10 лютого 2018 - 13:20
Facebook Twitter Google+
Яке підприємство найбільше забруднює Кривий Ріг, які наслідки мають викиди для міста та чому не працює законодавство – що кажуть екологи?

Ситуацію коментують громадська активістка, координаторка коаліції громадських організацій «Досить труїти Кривий Ріг» Олена Шафранова, еколог коаліції Анна Амбросова і депутат міськради Антон Петрухін.

Анастасія Багаліка: Ми будемо говорити про те, які підприємства в місті впливають на екологічну ситуацію, якою вона є станом на зараз. Наскільки екологічно забрудненим є місто Кривий Ріг?

Олена Шафранова: За різними даними, Кривий Ріг займає одне з перших місць щодо забруднення в Україні і тим більше у Європі. Загальновідомою інформацією є те, що 80% забруднення в нашому місті здійснює саме завод АрселорМиттал. Екологія в плачевному стані, ви самі могли це бачити — рожеві калюжі. Іноді можна зустріти якусь тваринку рожевого кольору.

Анастасія Багаліка: Рожевого кольору? Це тваринка, яка скупалася в цій калюжі чи на неї попав пил чи осад?

Анна Амбросова:  Вона просто мешкає в цьому місці.

Олена Шафранова: Загальновідомою також є інформація про те, що на одного мешканця Кривого Рогу в рік приходиться 500 кг пилу з викидів.

Тетяна Курманова: Яке підприємство, на ваш погляд, найбільше забруднює місто?

Олена Шафранова: Як я вже сказала, це АрселорМиттал.

Анастасія Багаліка: Тобто інші підприємства не так сильно впливають на екологію?

Анна Амбросова: Просто АрселорМиттал є найбільшим підприємством за кількістю працівників, за площею джерел викидів. Тому він є і найбільшим забруднювачем.

Читати також: Інтереси «АрселорМіттал» лобіюють на найвищому державному рівні, — еколог

Антон Петрухін: Общий объем выбросов, если мы говорим именно об атмосфере, около 340 тис. тонн в год. Из них около 270-280 тис. тонн приходится на Арселор, на втором месте идет ЮГОК и другие. Почему Арселор имеет больше всего выбросов? Потому что у него есть металлургическое и коксохимическое производство, которое имеет максимальное влияние на загрязнение атмосферного воздуха. Почему он является лидером в Украине по объемам выброса даже среди метталургических комбинатов — отдельный вопрос.

Город Кривой Рог уникален в экологическом плане тем, что осуществляет многофакторное техногенное влияние на окружающую среду. Это и загрязнение вод, и грунтов, и нарушение геологической среды.

Анастасія Багаліка: Чи можна виробництво на Арселор здійснювати без порушень та викидів в атмосферу?

Анна Амбросова: Без викидів в атмосферу — ні. Промислове підприємство з нульовими викидами – це мрія. Але їх можна мінімізувати.

Тетяна Курманова: Чи працює система моніторингу викидів?

Антон Петрухін: На данный момент есть четыре поста мониторинга — три городские, один гидрометцентра. Есть мониторинги, которые внедряются на предприятиях. Арселор запустил три поста мониторинга, и уже в конце 2017 — в начале 2018 года остальные предприятия начали подтягиваться, запускать свои посты. Метинвест, например, готовится запускать в ближайшее время два поста мониторинга.

Анастасія Багаліка: Окрім громадськості, хто може здійснювати вплив на підприємства? На якому рівні влада може вплинути на підприємство?

Антон Петрухін: На предприятие нужно влиять со всех сторон. Проблема в том, что сейчас этого влияния практически нет и отсутствует государственнный контроль. Экологическая инспекция недееспособна. В прошлом году они по решению суда пытались посетить Арселор с проверкой, но у них это не получилось. Министерства-же берут на себя только функцию выдачи спецразрешений. И насколько реальные выбросы соответствуют задекларированным в разрешении мы не знаем. Депутаты городского совета могут частично влиять на ситуацию, поднимая определенные вопросы, создавая местные экологические программы, обращаясь в министерства.

Тетяна Курманова: У новому році Арселор мав заплатити збитки державі за те, що забруднював марганцем атмосферу. Там було досить багато судових позивів. Чим завершилась ця справа?

Олена Шафранова: Це доволі цікава була ситуація. Перша інстанція відмовила в позові Прокуратурі щодо стягнення штрафів з Арселору, друга інстанція задовольнила позов і дорахувала Арселору ще 72 млн.грн штрафу. Але в Києві скасували рішення другої інстанції, апеляційної, й Арселору повернули ті гроші, що вони сплатили за рішенням другої інстанції.

Наша коаліція робила декілька запитів в Міністерство екології і в екологічну інспекцію про те, чому перевірка не була виконана. І до сьогодні інспекція нічого не зробила, щоб усунути це правопорушення. В нас залишилось багато питань і ми будемо намагатися, щоб все ж таки щось робилося в цьому напрямку.

Тетяна Курманова: Ще хотіла спитати про дозволи на викиди. Чи виконуються вони?

Олена Шафранова: На мій погляд, у законодавстві в цьому є прогалина. Дозвіл на викид шкідливих речовин отримується в Києві, а не на місцях, де розташовані підприємства. І ми вважаємо, що саме це питання треба змінювати. І дозволи давати там, де розташоване підприємство-забруднювач.

Анастасія Багаліка: Як викиди впливають на щоденне життя, окрім рожевих калюж, на чому це позначається?

Олена Шафранова: В Кривому Розі в мене немає жодної знайомої сім’ї, де б діти не хворіли бронхітами із дуже гострими формами. Кривій Ріг займає одне з перших місць із туберкульозу – хвороби, якої в Європі вже давно немає. А останнім часом збільшилася випадки онкохвороб. Ми сподіваємося достукатись до кожного жителя, щоб вони були більш активними, бо це безпосередньо впливає на їх життя.

Тетяна Курманова: А екологічні платежі сплачуються? І яка ця сума у перерахуванні на кожного мешканця Кривого Рога?

Антон Петрухін: На данный момент экологические платежи, поступающие со всех предприятий — это около 50 млн грн. Если соотнести эту сумму с количеством жителей города (640 тис. чел), то этих денег не хватит, чтобы один раз сходить в аптеку, а не то что компенсировать урон, наносимый здоровью.

Олена Шафранова: В нас є ідея домогтися того, щоб кожна особа, родина, мала якісь пільги, компенсацію за викиди.

Тетяна Курманова: А це взагалі можливо на вашу думку?

Антон Петрухін: На данный момент нет механизма компенсации, а вообще Конституция предусматривает компенсацию нанесенного ущерба через суд. Проблема в том, что очень сложно обосновать, посчитать этот ущерб.

Читати також: Кривий Ріг — це не місто для людей, а сфера впливу та можливість збагачення, — журналіст

Тетяна Курманова: Компенсація йде з місцевих бюджетів?

Антон Петрухін: Нет, за счет предприятий конечно. Предприятия, которые загрязняют окружающую среду, получают прибыль за счет этого. И они должны часть этой прибыли отдавать людям, которые здесь проживают, на компенсацию. Даже если это не работники предприятия.

Анна Амбросова: Работники имеют медицинскую страховку, деньги на оздоровление, наши предприятия отправляют своих работников в санатории. Жители города, которые не работают на предприятиях, такого доступа не имеют, поэтому было бы логично, чтобы на уровене социального и медицинского страхования это развивалось.

Анастасія Багаліка: Чи погіршується екологічна статистика із роками? Чи є якісь зрушення чи ця ситуація застигла на рівні початку 2000-тих років? Було колись покращення?

Антон Петрухін: Есть статистка официальная, а есть реальная, ее никто не знает. Мы знаем только те данные, которые сами предприятия передают. Цифры официальной статистики связаны с увеличением или уменьшением производства, т.е. радикальное сокращение выбросов происходило не за счет экологических мероприятий, а за счет того, что просто уменьшались объемы производства.

Олена Шафранова: Анно, розкажіть ще про таку річ, як «криворізька норма».

Анна Амбросова: Дело в том, что пыль, которая вырабатывается в металургическом производстве и горно-обогатительном, пыль с наших хвостохранилищ, это мелкая фракция, которая, исходя из результатов исследований, способна не только загрязнять нашы легкие. Она разносится кровотоком по всему организму, в том числе является причиной образования тромбов и сердечно-сосудистых заболеваний. Дети начинают делать первые флюорографии в своей жизни, а у них уже есть какие-то затемнения в легких. Врачи даже не обращают на это внимания – «это же криворожская норма», говорят они.

Анастасія Багаліка: Наскільки вас чують в міськраді, як реагує на екологічну ситуацію міська влада?

Антон Петрухін: На самом деле, мало кто из наших депутатов обеспокоен вопросами экологии. По сути, я единственный депутат, который системно этим занимается.

Тетяна Курманова: Що можете сказати про забруднення річок?

Анна Амбросова: Дело в том, что горное производство как извлечение больших обьемов породы и полезных ископаемых из земли, влечет за собой разрушение водоносных горизонтов, образование шахтных вод, которые куда-то надо девать. У нас шахтные воды скапливались в балке Свистунова и затем каждый год производился сброс с разбавлением в речку Ингулец. Сейчас мы имеем такую нехорошую экологическую ситуацию, когда эта речка уже по сути не является речкой, флора и фауна в ней нарушена, и это влияет не только на Кривой Рог, а и на расположенные ниже по течению  Херсонскую и Николаевскую области, где происходит засоление почв.

Антон Петрухін: У нас две основные речки: речка Ингулец и речка Саксагань. Ингулец проходит частично возле города, а Саксагань проходит практически через весь город.  Две трети шахтных вод, которые сбрасываются, уходят на юг в балку Свистунова и уже за городом сбрасываются в речку Ингулец. В речке постоянно меняется водный режим, но, по крайней мере, сброс происходит уже за пределами города, ниже по течению. Что же касается речки Саксагань то не надо забывать, что еще до 5 млн кубов шахтных вод перекачиваются в хвостохранилища СевГОКа. И эти воды, уже оттуда, попадают в речку Саксагань, причем над городом. Сами трубы, по которым перекачиваются шахтные воды как в северном направлении, так и в южном, уже изношены. Из 10 км труб, которые нужно менять, поменяли только 1 км. Соответственно это приводит к постоянным авариям, утечке шахтных вод, загрязняются грунты и водяные объекты. 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.