Слухати

Ключове слово для переселенця «ініціювати», а не «влаштуватися»

24 червня 2015 - 12:17 10
Facebook Twitter Google+
Цикл «Ми різні. Ми разом» присвячено проблемам вимушених переселенців

khЕфран Кудусов, розповідає, як він одразу виїхав з Криму, коли там почалась російська окупація. Як жив з дружиною і чотирма дітьми упродовж року під Києвом, на дачі у відомого українського музиканта (Г.Х — Олега Скрипки). Його старі батьки, на жаль, залишись в Криму. Він не знайшов роботи за фахом, а тому відкриває крамницю з виробами кримськотатарських керамістів, дизайнерів. Це –спільний проект зі студією «El-cheber»х відомого кераміста Рустема Скібіна, який теж змушений був покинути свою майстерню в Бахчисараї і переїхати до Києва. 

Володимир Хлепітько викладав в Макіївській школі курс гри в шахи, а зараз, після кількох місяців поневірянь (змінив 13 помешкань за 5 місяців!) відкрив невеличку приватну школу гри в шахи у приміщенні київських бізнесменів,яким сподобався його проект, і вони впустили його на свою площу «під розвиток». Ключова фраза – «не влаштуватись, а ініціювати», — гасло ініціативних переселенців. Виїхали з Криму і Донбасу люди активні, здатні працювати і дати собі раду. І головне, — виїхали лише тимчасово! Бо їхнє надзавдання – повернути свою малу батьківщину в кордони Єдиної України!

Галина Бабій: Перше глобальне питання. Вам ще досі некомфортно на новому місці? Хоча б жити можна?

Володимир Хлепітько:  Я не испытал какого-то особого дискомфорта, всё-таки я не переехал в другую страну , паспорт остался тот же, друзья и знакомые есть по всей Украине.

Галина Бабій: А що ви викладали вдома?

Володимир Хлепітько:  Шахматы в макеевской гимназии.

Галина Бабій: Ваші учні лишилися там, чи частина переїхала з вами?

Володимир Хлепітько:  Они остались там, это одна из причин, почему я оставался там долгое время. Есть абсолютно разные районы, районы, где идут боевые действия, есть районы где спокойно. Всё-таки – это очень большая территория. Иногда не понятно, почему всё это называют одной какой-то зоной. Не везде война. Некоторые города живут более мирно, некоторые воюют.

Галина Бабій: А це залежить від активності на референдумі, який був незаконно проведений референдум?

Володимир Хлепітько:  Это не был референдум – это была профанация. Если на город миллионик сделать меньше сотни избирательных центров, то покажется, что там был референдум. Его на самом деле не было, это абсолютная профанация.

Галина Бабій: По вашому настрою я зрозуміла, що ви просто приїхали на деякий час в Київ, як у відрядження, але ви абсолютно впевнені, що ви повернетесь в Макіївку, чи в Донецьк?

Володимир Хлепітько:  Я хочу, но не знаю на сколько это возможно на самом деле. Мир гораздо важнее просто желания быть где-то. Там остаются родственники, знакомые, друзья. Их жизни дороже, чем какие-то политические цели , кто куда границу передвинет. Это уже второе значение, основное – это жизни людей.

Галина Бабій: Це дуже особисте питання. Життя людей – це те, що ви маєте на увазі?

Володимир Хлепітько:  Да. Жизнь людей – это самое главное.

Галина Бабій: Кримська влада заборонила святкування дня кримськотатарського прапору. Він буде в Києві. Ефран, якби ви були в Криму, ви що б робили в цій ситуації? Скажімо не встигли виїхати ви і ваша родина.

Ефран Кудусов: Наверное, как и большинство моих родственников, друзей и соотечественников, большинство вывесят флаги, оденет символику. Это будет, и к этому мы идём. Ра запрещено участвовать в массовых мероприятиях, которых боятся оккупационные власти .  Своё отношение к своей национальной идентичности всё равно будет выражено каким-то образом.

Галина Бабій: Ви коли приїхали в Київ, вас підтримав один відомий український музикант , ви тривалий час жили у нього на дачі під Києвом зі всією своєю родиною. Зараз ви вже маєте можливість жити окремо. Ви десь працюєте, вам вдалось десь влаштуватися, ви ж юрист все таки?

Ефран Кудусов: По образованию юрист , а так я предприниматель. Я пока не устроился, не думаю, что сейчас легко устроится на работу . Это сложно даже киевлянам. Тем более у меня такая квалификация, с которой будет довольно сложно устроиться в моём возрасте, проще открыть бизнес, чем я и занимаюсь. Подготовкой арт-салона крымскотатарских handmadeизделий.

Тетяна Трощинська: Володимир, а ви так само не шукали роботу вчителя, а намагались, як підприємець відкрити шаховий клуб?

Володимир Хлепітько:  Когда оцениваешь ситуацию, то действительно, не имея квартиры и имея высокие цены на всё довольно сложно пойти работать учителем или устроится в шахматный кружок. На сегодня это невозможно за те деньги, которые получают педагоги, жить в Киеве, снимать жильё. Я хотел бы поднять проблему жилья. Извините, даже за такое жильё, которое анти социальное, люди просят заплатить за два месяца и ещё появляется какой-то агент, который просит заплатить и ему 50% за услугу, что он просто покажет тебе, где это. Это очень тяжело. Я уже здесь долгое время , трудно найти хорошее жильё, потому что существует этот барьер абсолютно не гуманный.

Галина Бабій: Вчора переселенці збиралися на майдані з вимогою не вводити систему перепусток і всіма силами повертати ці території в свої законні географічні виміри, на територію України.

Володимир Хлепітько:  Там можно сделать было обычную таможню. Ведь боевика от мирного жителя очень просто отличить. Это больше усложняет жизнь мирному населению, которое ездит или за лекарствами, или посещают родственников. Не знаю, насколько это делает безопасней эти границы, которые существуют только номинально.

Тетяна Трощинська: А як прийшла в голову ідея зробити шаховий клуб. Чого вам це коштувало і як це вдалося?

Володимир Хлепітько:   Стоило большого энтузиазма. Нашлись небезразличные киевляне, которые помогли и вошли в ситуацию. Помог и депутат Шевченковского района мебелью, часами. Помог бизнесмен один с шахматами. Наверное, просто нужно пробовать. Я тоже не думал, что найду в центре города , меня пустили без денег, просто по тому, что понравился мой проект. Это на Симона Петлюры 5 возле метро Университет. Очень удобно, если люди хотят провести вечер за шахматами и чашечкой кофе, в хорошей атмосфере с хорошей музыкой.

Ефір розшифрувала Дар’я Куренная

logo_my_rizni_efirМатеріал публікується в рамках Програми підтримки журналістів із Донецької та Луганської областей, що реалізується Громадською організацією «Інтерньюз-Україна» у співпраці з Об’єднанням українців у Польщі та за сприяння Польсько-канадської програми підтримки демократії, яка співфінансується з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща та Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади (DFATD)

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.