Слухати

В Криму заборонили книги поета, спадщину якого охороняє Юнеско, - Таміла Ташева

11 жовтня 2014 - 22:26
Таміла Ташева, очільниця департаменту медіа та інформації земляцтва кримських татар, вважає, що влада Криму незабаром почне знищувати під виглядом екстремістських також книги про історію

Таміла Ташева

До списків забороненої літератури у Криму потрапили твори відомого поета Джалаладдина Румі. Про це в інтерв’ю Ірині Сєдовій повідомила Таміла Ташева, очільниця департаменту медіа та інформації земляцтва кримських татар. Активістка вважає, що влада Криму незабаром почне знищувати під виглядом екстремістських також книги про історію кримських татар.

«Я підозрюю, які саме книги будуть спалювати – не тільки ісламську літературу, а і книги про історію кримських татар, про депортацію, про сталінські репресії», — каже Таміла Ташева. Докладніше про реалії життя кримських татар в умовах окупації в програмі «Голоси Криму»:

Ірина Сєдова: скажіть, після подій березня змінились відношення до кримськотатарського народу? Більш уваги стали привертати, чи як?

Таміла Ташева: Дуже по-різному. Звичайно уваги стали приділяти може і більше, але суть від того не міняється, тому що зараз кримським татарам в Криму живеться набагато гірше, нажаль. І десь уваги навіть більше, але якщо брати Львів і Львівську область, ми фіксували випадки, коли до кримських татар, кримських мусульман погане ставлення, був випадок і побиття жінки, вона у хустці ходила, але здебільшого кримських татар усе одно підтримують зараз, просто за подіями на Сході увага до Криму стала трохи менше.

Ірина Сєдова: як зараз в Криму люди намагаються зберегти свою ідентичність, тому що я знаю багато прикладів обшуків, звинувачень у екстремізмі просто за книжки з молитвами.

Таміла Ташева: Ідентичність зараз стало зберігати ще навпаки легше, в якому сенсі — коли у тебе з’являється ворог, то всі об’єднуються проти цього ворога, і Меджліс і взагалі татарокримська громада, після того як вони повернулися з місця депортації, ніколи не була такою об’єднаною як зараз. Зараз об’єдналися всі- ті хто колись критикували Меджліс за щось, або якісь контраверсійні рухи, вони об’єдналися проти ворога, тому що ворог у кримських татар та України зараз один – це Росія. Якщо брати Крим, то це кримська окупаційна влада. Весь тиск, який чиниться проти Кримських татар, він робить їх сильнішими. Відповідно є і більше бажання захищати мову, культуру і всюди говорити, що ми не просто татари, як хочуть показати росіяни, ми є кримські татари.

Ірина Сєдова: є якісь проблеми з школами та вищими навчальними закладами?

Таміла Ташева: Звичайно є, частина шкіл просто закрилася, та спеціальність кримськотатарська література закрилася в Таврійському національному університеті, її об’єднали з чимось, кількість людей зменшилася, тому що багато хто виїхав через ці репресії. Зараз в чому проблема – російська окупаційна влада намагається зробити для себе зону комфорту, при якій їм ніхто не буде протистояти, казати що ця окупація є незаконною. Якщо казати про офіційні дані, які надають структури ООН, то з Криму виїхало зараз вже більше 18 тисяч людей за весь цей період. Я думаю, що ця цифра є більшою.

Ірина Сєдова: скажіть будь ласка, зараз в Києві теж активізувалась, багато людей виїжджають, активних людей, тобто тут зараз більше цього татарсько-кримського життя. А що в Криму тепер, як це зберегти, як ми можемо допомогти цим людям на вашу думку?

зараз нічого розвивати в Криму, на жаль, не вдасться. Головне, про що потрібно зараз говорити – це збереження культури, мови, традицій, тому що Росія зараз намагається розтворити кримськотатарську культуру у великій татарській культурі. Забуваючи ці факти, що слово «татари» це не сама назва кримських татар. І відповідно вони зараз роблять об’єднання нас с казанськими татарами, великим татарським світом, як вони кажуть. Наприклад інформація про те, що з’явився список забороненої літератури і на сайті Міністерства освіти Криму, висить певний список і інформація про те, що вони будуть знищувати заборонену літературу в Криму. Вилучати їх з бібліотек і просто спалювати – це в нас таке в нацистській Німеччині було. І я підозрюю, які саме книги будуть спалювати – не тільки ісламську літературу, а і книги про історію кримських татар, про депортацію, про сталінські репресії. А як захищати? – з часів радянського союзу були такі собі гуртки, інколи танцю, інколи такі, де люди просто збиралися і щось обговорювали, але не політичне і зараз це чи не єдині механізми створення не політичних об’єднань, люди просто збиралися і могли бачити один одного. Але всього іншого просто не можна буде зробити, ви не зможете зробити якусь організацію, яка б мала на меті, наприклад, повернення Криму в склад України і ніколи ви про це офіційно не скажете. Або організацію, яка б відроджувала кримськотатарську культуру і прямо б про це казала. Тому що в певний момент просто прийдуть відповідні органи і звинувачують вас в екстремізмі, як і трапляється зараз.

Ірина Сєдова: і в цьому списку літератури, наскільки я знаю книги, які зовсім не є екстремістськими, якісь молитви арабською мовою.

Таміла Ташева: Молитви арабською мовою, або багато слухачів знають такого великого поета як Румі Мевляна, його імені був присвячений цілий рік, Юнеско охороняє його спадщину. Це поет суфіст, а суфізм це взагалі така містична оболонка ісламу, але поет ніяких радикальних речей взагалі ніколи не проповідував, а Румі це просто поет і вони забороняють його книги. Про що взагалі мова може іти далі? – одне діло молитви забороняють, добре, вони арабською мовою, може думають, що там щось екстремістське написано. Але коли це книги перекладені російською мовою – і просто строфи поетичні.

Ірина Сєдова: Російський правозахисник сказав що в Криму іслам світський. І якщо пригнічувати цю релігію – люди почнуть дуже радикалізуватися. Як ви вважаєте?

Таміла Ташева: Я не впевнена, що вони почнуть радикалізуватися, але захищати своє звичайно будуть. Зараз ми спостерігаємо тенденції, що ці кримські татари, які виїжджають, вони здебільшого якраз такі мусульмани, ця мусульманська община, доволі активна і вони зараз одни з тих переселенців, які покидають зараз Крим, тому що бояться переслідувань. Мусульманська громада, одна з тих, яка починаючи з перших чисел березня почала утискатися, у середині березня був викрадений ісламський проповідник, потім почались заборони, обшуки по цих людях, на людей, які ходять в мечеті, наприклад на п’ятничну молитву, яка є більше світського характеру, ніж релігійного. Цих людей викликали органи ФСБ на різноманітні допити, в них запитують про коло їх спілкування, для чого вони збираються. Маразму російської окупаційної влади нема меж. Дуже складно щось пояснювати, раціонального в їх діях, в принципі, нічого немає.

Ірина Сєдова: і тепер в мене запитання: от ви сказали що не сприйняття мусульманської культури та релігії в Україні теж є. Скажіть будь ласка, як ми можемо в Україні подолати цю проблему?

Таміла Ташева: Насправді є деякі проблеми в сприйнятті місцевої громади і тих людей, які проїхали. Нам зараз потрібно вибудовувати цей діалог, тому що зрозуміло – ті люди які приїхали, вони з трохи іншої культурою. І клерикально така традиційна західно-українська громада вона просто не звикла до такого, вона не знає цієї культури, відповідно з нею треба знайомити.

Ми почали це робити – з колегами, друзями робили фестини кримськотатарської культури у Львові 6-7 вересня. Люди могли прийти і пересвідчитись у тому, що це за культура, поїсти цих страв, подивитися на танці, послухати співи, почути трохи про релігію. Відповідно тоді, коли для людей щось починає бути яснішим, тоді вони сприймають це по іншому. Спочатку вони сприймають це, можливо, в негативі — якась жінка іде повністю закрита, а хто це така? Але це поодинокі випадки. Маю на увазі – нажаль, що вони почали з’являтися. На початках в березні кримські татари сприймалися абсолютно добре і українська громада допомагала і зараз дуже допомагає, але останнім часом почали з’являтися якісь негативні випадки, от з ними потрібно боротися шляхом вибудовування цього діалогу.

Ірина Сєдова: а тепер про роль держави у будуванні цього діалогу. Коли в березні все це сталося, держава наша пригадала, що кримські татари є корінним народом, навіть дала їм статус, хоча за цей статус боролися декілька десятків років. Що зараз робить держава, чи робить вона щось, щоб розвивати культуру тут, в Україні, якщо вони втратили контроль над Кримом, та хоча б допомогти тим людям що тут є.

Таміла Ташева: Зараз це дуже складно, але приємно що президент і прем’єр міністр не забувають про Крим, і принаймні в їх словах є те, що «Крим ми будемо повертати». Крок президента стосовно призначення лідера кримських татар Мустафи Джемілева повноваженим з питань Криму та кримських татар є дуже хорошим, теж чудовим було рішення, яке було ще в середині травня про започаткування Кримського дому. Зараз все, що відбувається відносно розвитку кримських татар та відносно розвитку кримськотатарської культури чи знайомлення з кримськотатарською культурою, здебільшого досі відбувається шляхом громадських ініціатив, або міжнародних ініціатив. Держава щось поки конкретне для кримських татар поки не робить. І це можливо не тому, що вона не хоче, а тому, що частково не має можливості це робити.

Ірина Сєдова: ви сказали, що киримли від казанських татар дуже відрізняються. Розкажіть про якісь унікальні традиції, які тільки у кримських татар є.

Таміла Ташева: Це от багато свят, в нас в першу чергу світосприйняття дуже відрізняється. В кримських татар була своя держава, в нас мова, нація були сформовані саме в Криму. А казанські татари – вони не мали своєї державності, вони звикли дивитися на владу як на царя, в кримських татар такого ніколи не було, ми дуже свободолюбові, все майже відрізняється.

Волгоуральські татари ставляться до кримських татар, нажаль, як до такого молодшого брата, хоча це не є правдою.

Ірина Сєдова: Яка ваша улюблена традиція?

Улюблена традиція, це не зовсім традиція, а взагалі повага до дорослих. Це теж є показово, наприклад — цілувати руку старшим людям, це не тільки повага до старших, а також повага до свого коріння, або до твого роду. Тут є щось дуже сакральне – коли я приходжу до бабусі, або просто до старшої людини, це не просто жест – взяти і руку поцілувати, а це повага до ти людей, які пережили ці складності і депортації, і до їх досвіду і мудрості. Мені здається, що це дуже символічно – це для мене дуже важливо.

Ірина Сєдова: я знаю, що є якесь свято, коли діти ходять по домівках і вітаються зі своїми друзями.

Таміла Ташева: Так, це свято або після великого посту, свято великого розговіння, або уразам байрам у кримських татар, або Курбан-байрам. На Ураза-байрам молодше покоління має поїхати або до дідуся чи бабусі, або до родичів старших, принести їм якісь там пригощання. Старші люди, до яких приїздять молодші теж там щось дарують. Це ось такий от символ поваги. Дуже багато різних та цікавих свят, яких немає в казанських татар.

Ірина Сєдова: наприклад?

Таміла Ташева: Наприклад Деривіза – осіннє свято врожаю. На це свято влаштовують забави на конях, де змагаються. Є такий вид боєм, називається куреш, коли показують хто сильніший з хлопців, всілякі великі пригощання. Це свято врожаю в кожному селі відзначалося по -різному. Але це просто широкі гуляння з танцями, співами, зі смачною їжею. В останні роки подібні свята почали відроджувати в Криму. Але зараз воно навряд чи відбудеться.

Ірина Сєдова, програма «Голоси Криму» на «Громадському радіо».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
FacebookTwitterGoogle+