Слухати

За допис в Фейсбуці про корупцію з лікаря вимагають 50 тисяч

11 лютого 2015 - 15:07 265
Директор Інституту раку Ігор Щепотін (на фото) судиться зі своїм підлеглим лікарем-онкологом Андрієм Семиволосом

657565f-300Директор Інституту раку Ігор Щепотін (на фото) судиться зі своїм підлеглим лікарем-онкологом Андрієм Семиволосом. Директор інститут вимагає спростувати інформацію, розповсюджену підлеглим через мережу Фейсбук, потім видалити її та сплатити 50 тисяч гривень моральної шкоди.

Це одні з вимог судового позову за повідомлення, які стосуються скандальної корупційної історії навколо Національного інституту раку, що тягнеться з березня 2014 року. Вже півроку тривають суди за позовом про захист честі і гідності, але по суті справу так і не розглядали.

Позов поданий ще до того, як у червні 2014 року комплексна перевірка Національного інституту раку виявила 43 порушення і директора Щепотіна було відсторонено. Серед виявлених порушень завищення на мільйон 600 тисяч гривень вартість ремонтних робіт, факт закупівлі за 50 мільйонів гривень апаратури, яка не була введена в експлуатацію, продаж ліків, що закуплені за державні кошти, про що, частково, Андрій Семиволос й писав на своїй сторінці в Фейсбуці.

Як розповів лікар, останнє засідання було призначено на 22 січня 2015 року. Але знову не з’явились представники Інституту та Щепоткіна. Наступне засідання призначено на 3 березня. Мотиви ж позову зрозумілі, переконаний Андрій Семиволос:

-          Я думаю, що після того, як з’явились публікації в мережі Фейсбук, для того, щоб ніхто більше там не коментував, щоб ніхто з колективу не брав в тому активної участі, не висловлювали свою точку зору, для того, щоб залякати інших членів колективу. Тому й Щепотін позивався до суду, щоб показати, що в нього все «схвачено», і нічого з ним сперечатися, бо хто ми такі… Маю таку думку, що цей позов лише для того, щоб припинити або якимось чином заблокувати всі наші спроби донести інформацію до широкого загалу користувачів соціальними мережами.

Журналісти Громадського радіо намагались зв’язатись з директором Національного інституту раку Ігорем Щепотіним. Але він то був зайнятий, то мав нараду, то перебував в міністерстві. На прохання зв’язатись з нами він не відреагував. І це не дивно. Адже коли статтю для Гардіан про корупцію в Інституті писав британський журналіст Олівер Булог, директор всіляко уникав коментарів та відповідей на прямі запитання.

Нам відомо, що вже 11 лютого 2015 року Ігоря Щепотіна буде звільнено з посади керівника Національного інституту раку у зв’язку з закінченням терміну дії контракту. А кримінальне провадження щодо факту зловживань службових осіб інституту розслідується слідчими київської міліції.

До речі, це не перший судовий позов в Україні за допис в соцмережах. В 2013 році тодішня депутатка від Партії Регіонів Інна Богословська позивалась до свободівця Олександра Аронця за допис в Фейсбуці. Суд присудив виплатити депутатці 50 тисяч гривень моральної шкоди. Апеляційний суд зменшив шкоду до 20 тисяч гривень. Як повідомив Громадському радіо Олександр Аронець, наразі він подав касацію, але вже рік чекає її розгляду. Тим часом він вже сплатив 10 тисяч за рішенням суду.

Медіа-юрист Олександр Бурмагін не здивований з того, що в Україні розглядають позови за дописи в соціальних мережах:

-          Немає жодної різниці, яким чином поширюється інформація. Тобто, це може бути через Фейсбук, можна писати на паркані, листівки розклеювати. Це все з точки зору поширення недостовірної інформації, дефимаційних справ – це все одне й те саме. І відповідальність передбачена саме за поширення недостовірної інформації. Яким чином це буде поширено серед групи осіб, чи серед необмеженого кола осіб, немає значення. Питання в тому, що по екаунтах в соціальних мережах можуть бути складнощі при доказуванні. Тому що, по-перше, треба доказати, що ця інформація поширена кимось в інтернет, а потім прив’язати її до конкретної людини. І тут людина може відмовитись, що в неї був зламаний екаунт. Тут вже починається безліч варіацій.

Надія Вірна для Громадського радіо

EU

Матеріал є частиною проекту Hromadske Network, підтриманого Європейською комісією.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Facebook Twitter Google+