Слухати

У Черкасах зустріли героїв АТО

10 липня 2015 - 13:26 82
Із зони АТО до міста на демобілізацію повернулося 30 бійців офіцерського складу 14-го мотопіхотного батальйону

Офіцерів зустрічали їхні рідні, друзі та черкащани, які прийшли на Соборну площу міста, щоб привітати захисників. На жаль, не повернулися додому живими Роман Бевз та Дмитро Пожарський. На Соборній площі черкаських офіцерів зустрічала і наш кореспондент Ірина Філенко.

Алла Яківна чекала сина Ігора, який на фронт пішов добровольцем. Коли дізналася, що він захотів захищати Схід України від російських найманців, два дні не могла прийти до тями. Але сьогодні щаслива, що син приїхав додому живим:

«Кожен день дивилась телевізор. Коли чула, що когось вбили, то мені був «ніж в серце». То чиєїсь матері таке горе страшне. Дуже надіялась, молилась богу, дуже чекала».

zustrich_biyciv_0.jpg

Зустріч бійців
Зустріч бійців

viyskovi.jpg

Військові
Військові

Чоловіки на Сході служили більше року, з травня 2014. Обласний військовий комісар Євгеній Курбет розповідає: рік тому до комісаріату надійшла директива Генерального штабу на формування 14 батальйону територіальної оборони. Він був сформований у дуже короткі строки. Офіцери стали основою для формування батальйону і служили на посадах начальників штабів, командирів підрозділів, начальників служб:

«Країна була в небезпеці, ворог – наш сусід – використовував різні способи, щоб підірвати наш устрій, територіальну цілісність і порушення кордонів. Тільки завдяки вашій підготовці, вмілим діям керувати своїми підрозділами, ви змогли не дати розповсюдження  сепаратизму на території нашої держави».

Командир роти батальйону Станіслав на фронт теж поїхав добровольцем. Під час служби отримав контузію:

«З вересня знаходилися в Волновасі. Зразу через чотири дні ми прийняли перші бої. Добровольцями пішли. З моєї роти два загинуло. І дуже багато людей без рук, без ніг та контужених».

Дружина командира батальйону Олександра Потоцького, Валентина розповідає: дуже за нього хвилювалася, постійно думала, радувала лише доступність розмов по телефону:

«Дуже важко, звісно, дуже переживаєш. Лягаєш, встаєш і не знаєш, чи все там нормально і чи все благополучно, бо це війна. Тут ми встаємо і знаєм, що буде такий самий день, як і був. А там – то зовсім інше. Великий плюс, що я завжди могла йому подзвонити. Він завжди лишався на зв’язку, в зв’язку з його посадою. Якщо був час, то відповідав. Навіть, коли він говорив, що зайнятий і не може говорити, то все одно мені було легше – я знала, що він живий, здоровий».

Офіцерів 14-го мотопіхотного батальйону запросили продовжити службу в органах військового управління у військових комісаріатах Черкаської області.

Ірина Філенко з Черкас спеціально для «Громадського радіо»

…то цей лист для вас.

Команда Громадського радіо, як і ви, найбільше цінує незалежність. Наша редакція не залежить від олігархів, політиків і держави. У нас немає інших завдань, аніж допомогти вам зрозуміти ситуацію.

Ми принципово лишаємось неприбутковою організацією. На відміну від комерційних мас-медіа, гроші для нас - не мета, а засіб.

Щоби і надалі отримувати правдиву, неперекручену інформацію, ви можете просто зараз допомогти Громадському радіо. Підтримуючи нас, ви робите внесок у своє майбутнє.

ДЯКУЄМО!

ЗРОБІТЬ ВНЕСОК

Якщо ви тут...

EU

Матеріал є частиною проекту Hromadske Network, підтриманого Європейською комісією.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Facebook Twitter Google+