Слухати

В Європейському суді 200 позовів від родин полонених, - правозахисники

30 липня 2015 - 14:11
Українські правозахисники подали до Європейського суду з прав людини близько 200 позовів від імені родин полонених військовослужбовців та цивільних

Позови подають як на Україну, так і на Росію. Докладінше в матеріалі корреспондента «Громадського радіо» Надії Вірної. 

Заяви подають під супроводом юристів-волонтерів як від імені родичів тих, хто досі перебуває в полоні, так і від імені звільнених з полону військовослужбовців.

Чоловік Вікторії Золотаренко потрапив в полон після Іловайського котла в серпні 2014 року. Він є військовослужбовцем 40-ого окремого мотопіхотного батальйону Сухопутних військ Збройних сил України. Він не один військовополонений цього батальйону. Наразі родичі інших військових, які після Іловайська досі перебувають в полоні, звернулись з позовом до Європейського суду з прав людини.

Ми хочемо добитись, щоб наших чоловіків, синів випустили з полону

Вікторія Золотаренко, дружина військовополоненого: Ми хочемо добитись, щоб наших чоловіків, синів випустили з полону. Звертались скрізь – і в СБУ, і в Міноборони, і Президенту писали. На жаль, приходять лишень відписки нам. Я, звичайно, розумію, що це не панацея для нас наразі, не вирішення нашої проблеми. Але, можливо, рішення Європейського суду з прав людини змусить щось робити державу для звільнення наших родичів з полону».

Підтримку родичі відчувають від комбата, але не від держави. Тому родичі об’єднались, щоб разом визволяти своїх синів, братів, чоловіків, батьків.

Вікторія Золотаренко: «Спочатку ми поодинці кожен писав листи кому тільки можна. Потім колективні листи. Адже в нас спільна проблема, спільне горе. А нам приходять просто відписки. Навіть шаблонні відписки. Ідентичні відповіді, хіба лишень шапка змінена», — розповіла Вікторія Золотаренко.

Максим Тимочко, юрист військової частини: «Військова частина повинна брати активну участь в допомозі родичам полонених щодо збору необхідних фактів, доказів, документів».

Максим Тимочко, юрист військової частини 40-го  батальйону, дізнався, що подібними справами займається Українська Гельсінська спілка з прав людини. Він з березня 2015 року співпрацює з правозахисниками спілки та родичами полонених батальйону, звільнених з полону для підготовки необхідних документів до Європейського суду з прав людини.

Максим Тимочко, юрист військової частини: «Ми, військова частина, зі свого боку беремо на себе зобов’язання щодо збору інформації. Вже передали 12 документів до Української Гельсінської спілки».

Є два аспекти. По-перше, є ситуація, коли людина знаходиться в полоні, і коли людина вже вийшла з полону. Якщо мова йде про військовослужбовця, який був захоплений в полон і там знаходиться, то перший етап, на який ми звертаємо увагу, це застосування норми регламенту Європейського суду з прав людини щодо вжиття всіх необхідних заходів для звільнення, розшуку цього військовослужбовця. Таким чином Європейський суд зобов’язує уряд України та Росії вжити всіх заходів щодо пошуків і звільнення особи в найкоротший термін. А якщо мова йде про полоненого, який вже вийшов з полону, то в цьому випадку готуються матеріали щодо відшкодування його моральної шкоди у зв’язку з тим, що він був незаконно позбавлений волі.

На жаль, перспективи не є зараз чітко визначені. Навряд чи можна сказати, що люди отримають якусь компенсацію. Адже для такого позову потрібно мати міжнародне політичне рішення з приводу Росії, ЛНР, ДНР. Тому що на цей момент Росія не визнана пособником тероризму. Вона наразі не може нести відповідальності за дії терористів на Сході України. А ЛНР та ДНР взагалі не є суб’єктами відповідальності, бо вони не є суб’єктами права в цілому», — наголосив юрист Максим Тимочко.

Він зауважив на важливій ролі в підготовці документів до Європейського суду з прав людини військових частин, волі на це командування. 

Максим Тимочко, юрист військової частини: «Військова частина повинна активно брати участь в таких процесах, тому що частина за фактом захоплення військовослужбовця в полон або зникнення його безвісти обов’язково повинна провести службове розслідування.

Потрібно відібрати пояснення у військовослужбовців, родичів, зібрати максимальну інформацію про його перебування, контактну інформацію про зниклого або полоненого, де його останній раз бачили, чи дзвонили з тієї сторони, чи є взагалі якась інформація про цю людину. Відповідно, якщо військова частина такими даними вже буде керуватись, то вона може допомогти і правоохоронним органам, і юристам, які займаються позовами до Європейського суду з прав людини. От тому ми й взяли на себе обов’язок збирати дані, фотографії, копії документів, та іншу інформацію про людину, яка нам відомо. Ці документи ми передаємо нашим партнерам юристам-волонтерам. Вони вже її використовують за призначенням», — сказав Максим Тимочко.

У нас військовополонені не мають ніякого статусу

Дмитро Рева, правозахисник: «У нас військовополонені не мають ніякого статусу, права на пільги, переваги. Ми вважаємо, що це невірно»

Юридичний супровід в позовах до Європейського суду з прав людини родичам полонених надають юристи Української гельсінської спілки з прав людини. Партнерська організація спілки, правозахисна група «СІЧ» з Дніпропетровщини співпрацює зі звільненими полоненими та родичами тих, хто ще в полоні. Керівник групи  Дмитро Рева розповів, що їхньої групою підготовлено близько 60 скарг до Європейського суду з прав людини. І наразі готуються документи щодо десяти осіб з 40-батальйону, які побували в полоні після Дебальцівського котла, і були звільнені.

Повне порушення Конвенції з прав людини в частинах з незаконного позбавлення волі, примус до рабської праці. Щодо цього ми подаємо позови. Як праправило, відповідачами є і Росія, тому що дуже багато полонених дають свідчення, що їх в полон брали і принижували російські кадрові військові, і Україна, яка належним чином не змогла забезпечити права і охорону своїх громадян.

У нас військовополонені не мають ніякого статусу, права на пільги, переваги. Ми вважаємо, що це невірно. Потрібно примусити державу піклуватись про цю категорію людей.

Ці всі люди отримають компенсацію від держави за свої збитки. Окрім того, дуже потрібно визнати Росію країною, яка бере участь в конфлікті на Сході України».

Я вірю, що буде такий трибунал, як по Югославії чи Руанді

Олег Веремієнко, правозахисник: «Я вірю, що буде такий трибунал, як по Югославії чи Руанді. Тому що без такого трибуналу цю війну не зупинити».

Олег Веремієнко, юрист, який співпрацює з Українською гельсінською спілкою з прав людини, опікується питаннями юридичного захисту полонених та їхніх рідних з перших випадків взяття в полон під час захоплення Криму та  Слов’янська минулого року. Він розповів «Громадському радіо» про специфіку позовів.

Олег Веремієнко, правозахисник: «Насправді, мало хто знає, але є така процедура в Європейському суді за прав людини, як тимчасові, позачергові заходи. Тобто Євросуд розглядає звернення у випадку потрапляння в полон поза чергою. Якщо в Євросуді зараз приблизно 100 тисяч позовів з усієї Європи, то він все це відкладає і розглядає заяву щодо полоненого. Наразі, якщо юристи зібрали достатньо доказів що людина перебуває в полоні, наприклад, у проросійськи налаштованих терористів на Сході, суд дає наказ, який обов’язковий до виконання на території Російської федерації та України. Після цього починають працювати профільні спецслужби, як на території України, так і Росії», — сказав Олег Веремієнко.

Юридичний супровід цих позовів здійснюють волонтери-юристи, які об’єднались під егідою Української Гельсінської спілки з прав людини. За останній рік юристи супроводжують понад 200 судових позовів до Європейського суду з прав людини, кожна з яких прийнята до розгляду.

Олег Веремієнко, правозахисник: «Юридично це має вигляд як збір інформації щодо місця перебування полоненого, у кого він перебуває, в якій конкретно терористичній організації, у якого польового командира, за якою адресою. Євросуд починає працювати лише після того, як ми добудемо реальні докази перебування людини в полоні. Тобто, це може бути фото, відео, покази свідків, інші докази.

Ми займаємось не тільки полоненими, а й зниклими безвісти. Але наразі у нас нема ресурсів. Євросуд останній місяць перестав приймати заяви по безвісти зниклих. Вони займаються зараз виключно полоненими. Тому що така кількість безвісти зниклих людей, що Євросуд просто вже починає буксувати. Вони просто прийняли таке рішення, що заяви щодо безвісти зниклих розглядаються в порядку загальної черги. Це може бути і чотири роки, і три роки і скільки завгодно років. 

Правова допомога надається безкоштовно родичам полонених. Якщо нас чують рідні, близькі або колеги, або товариші по службі потрапили в полон до терористів, ми просимо телефонувати нам 063 36 00 911, 044 417 41 18, 094 857 7191. Пишіть нам смс про полонених, ми передзвонимо і зробимо все можливе, аби їх звільнити», — сказав Олег Веремієнко.

Він зауважив, що в Європейському суді з прав людини є велике проросійське лобі, яке переконує, що Росії немає на Сході України і тому ці всі речі дуже потрібно доказувати. 

Олег Веремієнко, правозахисник: «Юридично це має значення. Ми сподіваємось, що в найближчому майбутньому відбудеться декілька прецедентних рішень, в рамках яких, зокрема, буде встановлено факт російської агресії, що пригодиться для майбутнього трибуналу.  Я вірю, що буде такий трибунал, як по Югославії чи Руанді. Тому що без такого трибуналу цю війну не зупинити», — наголосив Олег Веремієнко.

Відповідно до офіційно озвученої інформації Генерального штабу Збройних сил України, в зоні АТО безвісті зниклими вважаються 289 військовослужбовців, 127 знаходяться в полоні у терористів.

Надія Вірна для Громадського радіо

 

EU

Матеріал є частиною проекту Hromadske Network, підтриманого Європейською комісією.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
FacebookTwitterGoogle+