Слухати

У Луцьку розповіли, як боротися з неформальними платежами в лікарнях

31 серпня 2015 - 13:18
Програму «Протидія поборам за безкоштовні медичні послуги» презентували в Луцьку представники Інституту аналітики і адвокації з Полтави

Програмний директор Інституту аналітики і адвокації Олексій Сердюков розповів, що дослідження в цій галузі тривають вже кілька років. Говорячи простими словами, неформальні платежі — це тоді, коли людина приходить до лікарні і їй пропонують заплатити гроші у той чи інший фонд і тільки з того моменту їй надають допомогу чи ліки. В Україні, згідно опитування, в середньому 85 % людей вважають, що медицина в Україні не є безкоштовною.

Олексій Сердюков каже, що для реалізації проекту вони обрали регіони, де найбільш можливе впровадження його в життя. 

oleksyy_serdyukov_y_oksana_gychuk1_0.jpg

Сердюков Олексій і Оксана Гичук
Сердюков Олексій і Оксана Гичук

«Ми мали змогу визначити, скільки грошей заходить в той чи інший благодійний фонд. Далі наша ініціатива була підтримана благодійним фондом «Відродження» і далі ми провели дослідження в 12-ти регіонах, одним із яких було місто Луцьк. Тобто наступним етапом після цих досліджень ми вибрали із тих 12-ти 5 регіонів, у яких, на нашу думку, можна вирішити якимось чином цю проблему. Луцьк обрали, тому що  у нас тут дуже сильний координатор і грунт в місті дозволяє отримати кінцевий результат.

Ми мали змогу визначити, скільки грошей заходить в той чи інший благодійний фонд. Далі наша ініціатива була підтримана благодійним фондом «Відродження» і далі ми провели дослідження в 12-ти регіонах, одним із яких було місто Луцьк. Тобто наступним етапом після цих досліджень ми вибрали із тих 12-ти 5 регіонів, у яких, на нашу думку, можна вирішити якимось чином цю проблему. Луцьк обрали, тому що  у нас тут дуже сильний координатор і грунт в місті дозволяє отримати кінцевий результат». 

Олексій Сердюков робить наголос на тому, що вони не ставлять за мету закрити фонди. Їхня ціль зробити так, щоб вони законно знаходились у лікарнях і мали договір про співпрацю. На завершуючому етапі робота фондів має стати юридично врегульованою, прозорою і підзвітною. 

Найбільша проблема неформальних платежів — це непрозорість використання коштів, розповідає регіональна координаторка проекту Оксана Гичук. По законодавству благодійні фонди  мають право собі залишати близько 20-ти % доходів від благодійників, але вони не звітуються про свою суму коштів, які надходять. Тому ніхто не може прослідкувати, скільки коштів надійшло, скільки передали лікарні, скільки залишають собі на адміністративні витрати.

«Відповідно в процесі адвокаційної кампанії, яка буде проводитись в рамках цієї програми, передбачено ряд кроків, одним з яких є створення робочих груп при управлінні охорони здоров`я. Є такі попередні різні домовленості. Сподіваюсь, надалі буде більш документально затверджено і ця робоча група буде займатись створенням нормативно-правових актів, які б регулювали діяльність благодійних фондів та медичних закладів, з якими вони працюють, тобто це планується підписання різноманітних договорів про співпрацю, накази, розпорядження, постанови і таке інше», — говорить Оксана Гичук.

За словами Олексія Сердюкова, значна частина коштів, що надходить до благодійних фондів, взагалі зникає. Це близько 60 відсотків. Стверджувати, що їх вкрали безпідставно не можна, але й не має доказів, що їх витратили за призначенням. Можливо, ці гроші витратили, не звітуючи про них, але це також грунт для корупції.

«В Луцьку ми вивчили чотири лікарні, де діють благодійні фонди. Це обласна лікарня, міська лікарня, дитяча обласна лікарня. Всього у фонди в 2012 році надійшло близько 21 мільйона. Встановити, скільки грошей пішло за потребою, вдалося тільки на 11 мільйонів. Тобто наша мета — зробити так, щоб  21 мільйон, який отримав фонд, був розписаний до копійки. Якщо говорити про локальні успіхи, то в місті Полтаві вдалося разом із вдалою, із керівником обласної лікарні визначити схему. Там  встановили термінал на вході в лікарню і всі гроші, які потрапляють до благодійного фонду, потрапляють через термінал. Далі вони йдуть  на спецрахунок лікарні і далі вже лікарня їх на свій власний розрахунок витрачає на конкретні цілі. Щомісячно вони роблять звіт на своєму веб-сайті».

«Ситуація у медицині змінилася в гіршу сторону. Фінансування галузі не збільшилося», — такі невтішні дані наводить начальник управління охорони здоров`я Луцької міської ради Микола Якимчук:

mykola_yakymchuk1.jpg

Микола Якимчук
Микола Якимчук

«З ростом долара подорожчали лікарські засоби і ускладнений доступ громадян до медицини. Ось переді мною така інформація:  у нас в 2011 році на одну людину з бюджету виділялося з перерахунку  134 долари США. І медзабезпечення по міністерствах там є, а на галузі ще менша ця сума буде по місту там чи по регіону. Це в 2 разів менше, ніж у Великій Британії, в 30 разів менше, ніж у Швеції, в 50 разів менше, ніж в Норвегії і в 27 разів менше, ніж в США. І тому  зрозуміло, чому люди такі незадоволені.  Сьогодні на одне відвідування в поліклініку на цей рік виділили 48 копійок», — каже Микола Якимчук.

Він також погоджується з громадськими активістами: поки не зміниться законодавство, про зміни на місцевому рівні говорити рано:

«Вихід — чекати, що якраз відбудеться  реформування на рівні Міністерства охорони здоров`я. Ви знаєте, що була не одна програма реформування галузі,  починаючи з початку 90-тих років, як Україна стала незалежною. Я приймав участь в розробці, але на жаль, таке законодавство як є».

Адвокаційна кампанія триватиме до грудня 2015 року. За цей час планують розробити відповідний законопроект та подати його до Верховної Ради.

Аріна Крапка з Луцька для «Громадського радіо»

EU

Матеріал є частиною проекту Hromadske Network, підтриманого Європейською комісією.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
FacebookTwitterGoogle+