Слухати

На Волині 25 жінок-лідерок можуть стати депутатками на місцевому рівні

02 вересня 2015 - 14:58
Кілька місяців тому на Волині відбувся проект «Від локальних дій до єдиної країни»

В рамках проекту 25 найактивніших учасниць навчалися політиці. Тепер деякі з них планують йти на місцеві вибори.

Координаторка проекту, голова ГО «Гендерний центр» Оксана Ярош розповідає про особливості майбутніх передвиборчих перегонів та складнощі, які виникнуть на шляху кандидаток у владу.

«Вже пройшло кілька місяців після проекту. І цей проект «Від локальних дій до єдиної країни» був пов’язаний з тим, щоби вмотивувати жінок, аби вони йшли в політику, дати їм необхідні знання для такої діяльності, тобто посилити їхні спроможності в плані розуміння, що таке вибори, влада, як працювати з медіа і так далі. Наскільки успішний, вже можемо судити по тому, що частка дівчат-жінок, які брали участь, таки наважилися і пішли. Ще офіційне своє кандидатування не зареєстрували, але таку волю і бажання демонструють. І це тішить. Звісно, що закон непростий, ситуація непроста»,— каже Оксана Ярош.

oksana_yarosh.jpg

Оксана Ярош
Оксана Ярош

Самі учасниці програми переконують, що рішення йти у владу — для них непросте. Наприклад, журналістка Ольга Бузулук, яка брала участь у проекті, розповідає, що планує йти у владу не просто так, а має конкретні плани.

«Чому я туди йду? Я теж пропоную частинку своєї програми. Хочу провадити нову програму інформаційної відкритості та комунікації. А також сюди відноситься і електронне урядування. Це буде моя ідея-фікс. Також маю багато ідей щодо благоустрою міста. В мене э досвід, бо  працювала в прес-службі. В журналістиці понад 10 років, а також в практичній і громадській діяльності. Тому я знаю, як це впроваджувати на практиці».

olga_buzuluk_1.jpg

Ольга Бузулук
Ольга Бузулук

Ольга каже, що материнство  є одним із тих факторів, який спонукає її брати участь у виборах.

« І поки що я думаю, що  на правильному шляху. Двоє дітей мене зовсім з толку не збивають.  Навпаки, вони мене стимулюють. Поки що даю раду. Мені дуже допомагає чоловік, і я думаю, що все буде нормально. Наразі я ще у списках партії на обговорення. Я ще не кандидатка. Висунення розпочнеться 21 вересня. Але надіюсь, що я залишусь кандидатом. Давно проживаю у своєму окрузі. Понад 4 роки. Тут я знаю дуже багато людей».

Щодо фінансування своєї кампанії майбутня кандидатка розраховує на підтримку друзів і рідних: «В мене вже  є кілька людей, які готові допомогти навіть фінансово. Це мої друзі, сусіди. Можливо, навіть буде ролик на телебаченні».

Де незалежні кандидатки можуть взяти гроші на передвиборчі кампанії,  пояснює експертка Оксана Ярош:

«Сьогоднішній закон «Про місцеві вибори 2015»  такий, що політична партія формує список кандидатів, і сама ж за той список робить грошову заставу. Тобто, виходить, що особисті кошти кандидатів варто витрачати тільки на власну рекламу.  Можливо, на листівки. Якщо дивитися з такої точки зору, що округи будуть не надто великі, то і нічого краще не придумаєш, як кампанію «від дверей до дверей». І це не потребує величезного матеріального ресурсу. Тут швидше за все потрібні фізичні, енергетичні і психічні можливості. І листівку на принтері роздрукувати можна. Головне – зміст цієї листівки і наскільки ти виборців зможеш переконати, що ти  –  та кандидатка, яка дійсно буде захищати їхні інтереси», — каже О.Ярош.

«Звісно, що вже багато з наших волонтерок — майбутніх кандидаток досить публічні люди. Значить вони вже працювали до того на своє ім`я, і їм не потрібно розпочинати з нуля», — каже Оксана Ярош.

Громадська активістка Юлія Євпак не приховує, що рішення обрати певну політичну силу було для неї складним. Раніше вона вже реалізувала чимало громадських проектів. І все ж таки бажання змінювати суспільство і йти у владу перемогло.

«Це було насправді  дуже складне рішення, тому що каденція майбутніх депутатів буде лише два роки. Тобто в принципі якщо деякі люди, перебуваючи  по два, три терміни в Луцькі міській раді нічого не змінили, крім того, що надерибанили собі землю, дуже багато різних активів, то по суті реформи,  якісь якісні за два роки зробити буде важко. І це треба розуміти. І тому коли ти йдеш на вибори і кажеш, що я прийду на два роки і  все зроблю, то це  звучить також як популізм. Для мене це було важливо зрозуміти. Тобто чи можна вкласти у два роки те, що я хочу зробити. Я  не будувала собі якоїсь програми максимум на те, що я зміню все. Ні. Направду такого не було. Вагання були щодо політичної сили і щодо того, чи взагалі це треба, тому що тут є різні моменти. Але з іншого боку ти розумієш, що якщо ти нова людина і не підеш туди, то прийдуть же  ті самі», — каже Юлія Євпак.

yulyya_evpak.jpg

Юлія Євпак
Юлія Євпак

За словами Юлії Євпак, участь у проекті «Від локальних дій до єдиної країни» відіграла не останню роль у прийнятті такого важливого рішення.

«Цей проект мені показав, що жінка може йти в політику. Нас там було багато, і ми всі були такі натхненні на результат, щоб йти на вибори. Мабуть, це така наша дружня підтримка, яка сприяла тому, щоб ми йшли», — розповідає Юлія. Звідки братиме гроші на передвиборчу кампанію, майбутня кандидатка не приховує – вона розраховує на внески прихильників партії, від якої балотується.

Чимало складнощів виникає у жінок саме через те, що вони жінки, пояснює Оксана Ярош: «Треба очікувати, що виборці теж будуть досить жорсткі до того, що от чому власне жінка чи молода жінка збирається на вибори. Це дійсно стереотип, бо все-таки є упередження, якби там не було.  І хто безпосередньо з ними не стикався, не значить, що їх нема. Це наша реальність. Але  зараз шанс тому, що я нарешті бачу, що жінки самі захотіли йти у владу, а не чекають, що за них хтось зробить. По-друге – це те, що гендерні квоти. Треба подякувати за те, що вони є. Знаю жінок, які отримали більше 5-ти пропозицій від різних партій і потрапили до списків. І вони би в житті цього не отримали, якби не ця гендерна квота. Це чи не вперше заставило партійних лідерів задуматися, — так нам же ще жінок треба».

Майбутніх депутаток суспільні стереотипи «ти ж жінка» не лякають. Ольга Бузулук каже, що звертатимуть увагу на її приналежність до статі вже під час агітаційної кампанії.

«Мені особисто ще такого ніхто не говорив, бо я ще не проводила агітаційної кампанії і напевно в коло мого спілкування не входять такі люди, які так думають. І поки що зустрічала лише схвальні відгуки. А вже як почнеться агітаційна кампанія, буду ходити по людях. А я це робитиму сама. Сама стоятиму  в своєму наметі. Ну можливо там хтось допомагатиме але я буду постійно з людьми спілкуватися. Якщо щось буду таке зустрічати, то буду говорити, що будь ласка, ви можете проголосувати за молоду активну жінку з двома дітьми, яка точно є відкритою. Ви можете до неї будь-коли подзвонити. Або  ви можете проголосувати за якогось грошового мішка чи так званого авторитета, якого всі знають, але який за ці роки нічого не зробив», — важає Ольга Бузулук

«Я зараз не відчуваю такого тиску, тому казати про те, що  в нас з чоловіками   буде конкуренція, не можу.  Ну звісно, в нас стереотипне українське суспільство. Але мені здається, що треба обирати не за гендерним принципом — чоловік чи жінка, а за тим, чого людина варта чи не варта», — каже інша майбутня кандидатка Юлія Євпак.

Психолог Олена Звєрєва, яка займалася волонтерством з часів Майдану, сьогодні проводить різні реабілітаційні програми для бійців, впевнена, що жінки сьогодні є основним рушієм змін в суспільстві.

olena_zvereva.jpg

Олена Звєрєва
Олена Звєрєва

«А що не видно, що жінки міняють? Хто в основному волонтерить? Жінки можуть так згуртувати, так підняти  нарід. А цього якраз і бракує. Тому що хлопи більш запальні, а ми більш логічні. Не вистачає якраз того душевного піднесення», — переконує вона.

Для Олени Звєрєвої  політика — це справа брудна і нечесна. Про це, за її словами, знає ще з часів Майдану. І своє рішення піти в політику поки що обдумує.

«Якщо я вже піду в політику, то це вже буде крайня межа мого гніву, тому що скільки можна  волонтерити і робити всі справи  за державу», — каже Олена Звєрєва.

Сьогоднішні умови не дозволяють кандидаткам йти на вибори самостійно. Тобто все-таки доводиться обирати партію, з якою ти будеш балотуватися. Але як переконує Оксана Ярош, це рішення компромісне.

«Це внутрішній компроміс погоджуватися на ті умови, що пропонує партія. Можна не вступати в партію, а бути просто в списках. Це теж важливо. Хоча звісно треба поділяти якісь ідейні принципи чи програму, бо ці вибори  будуть відбуватися під загальним  партійним брендом. Тобто які б в тебе не були принципи, це все одно компроміс. І підуть ті, що знайшли в собі силу компромісу, або ж пішли з тією партійною силою, до якої мали давні  вподобання», — каже Оксана Ярош.

Волинянки планують брати участь у місцевих виборах,  але дехто із майбутніх кандидаток  не до кінця впевнений у своєму рішенні — балотуватися  чи ні. Щоправда, їхні думки спільні в єдиному:  жінки повинні змінювати суспільство поруч з чоловіками. І наявність гендерних квот створює важливі передумови для того, щоб українки могли сміливо зайти у владу і працювати на громаду повноцінно.  

Аріна Крапка з Луцька для «Громадського радіо»

logo  За фінансової підтримки Уряду Швеції.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
FacebookTwitterGoogle+