Слухати

У Черкасах влада недостатньо фінансує притулок для тварин, — волонтери

01 лютого 2016 - 17:03 230
Міська влада Черкас у 2009 році створила притулок для тварин, а зараз, за словами волонтерів, недостатньо його фінансує. Притулком опікується організації захисту тварин «Друг»

Волонтерка організації захисту тварин «Друг» Леся Матвєєва розповідає: зараз у притулку проживає до 300 собак:

«Багато людей обирють такий шлях, щоб ні з ким не контактувати. Ми зранку приходмо, а у нас прив’язані домашні тварини. Скільки таких ситуацій не бачиш, вони шокують щоразу знову. Для мене це наче викинути дитину на вулицю Такі випадки частішають, ми намагаємо з ними боротися. Але я не можу давати ніяких прогнозів, що щось покращиться. На жаль, люди у нас часто мислять стереотпипами Пишуть, що жінка завагітніла, і ми не можемо більше тримати вдома кота. Люди не хочуть шукати інформацію, що для дітей і вагітних жінок правильно вихована тварина не несе негативних ситуацій».

lesya_matvyeyeva.jpg

Леся Матвєєва / «Громадське радіо»
Леся Матвєєва
«Громадське радіо»

Волонтерка обурюється тим, що діяльність їхнього притулку ігнорує міська влада. На думку дівчини, представники влади не зацікавлені у розвитку гуманного ставлення до тварин.

Ольга Абукаре, яка є Президентом Асоціації «Друг» розповідає: «хоч працюємо на повну силу, на, жаль, збільшення кількості бездомних собак, контролювати не можемо». Поки хвилю вдається стримувати — завдяки стерилізації та виховним бесідам з господарями.

tvaryna_u_prytulku.jpg

Тварина у притулку / «Громадське радіо»
Тварина у притулку
«Громадське радіо»

Діяльність комунального притулку, який був заснований у 2009 році міськвиконкомом, зараз майже повністю лежить на плечах волонтерів. Ольга додає: депутати міськвиконкому просто не бачать, як собаки мучаться від голоду і здатні розірвати одна одну за шматок хліба». Коли притулок лише розпочинав роботу, собак було 30, зараз — у 10 разів більше, каже Ольга Абукаре:

«Коммунальный притулок принадлежит городу. Его создали, и о его существовании благополучно забыли. Начали туда свозить собак, а что с ними дальше будет — никто об этом не задумывался. Если в 2011, 2012, 2013 выделялось хоть какое-то количество корма — 10-20 мешков в месяц, то в прошлом году было всего лишь 100 мешков, в этом привезли 80. Если мы 100 мешков разделим на 300 собак на год, то получается вообще мизер…собаки не могут существовать, если они будут кушать 20 грамм корма в день. И питание, в основном, лежит на плечах нашей общественной организации «Друг».

sobaka_shcho_zhyve_u_prytulku_0.jpg

Собака, що живе у притулку / «Громадське радіо»
Собака, що живе у притулку
«Громадське радіо»

У притулку працює двоє людей, які отримують зарплату з бюджету комунального підприємтва «Черкаська служба чистоти». У вихідні їх можуть заміняти небайдужі та волонтери, які вигулюють собак і соціалізують їх у суспільство.

Начальник Черкаської служби чистоти Олександр Варденський категорично відмовився розповідати про роботу, яка ведеться з безпритульними тваринами у Черкасах.

У відповіді на інформаційний запит за підписом директора Департаменту житлово-комунального господарства міськвиконкому Андрія Наумчука сказано наступне: «кількість собак у місті владою не контролюється, за минулий рік з міського бюджету на утримання тварин виділили 89,8 тисячі гривень. Діяльність громадської благодійної організації «Друг» міською владою також не фінансувалася».

У Черкаській організації захисту тварин «Друг» запевняють, що міського фінансування недостань. Зараз у притулку працює всього 12 волонтерів, але вони займаються безпритульними тваринами по усьому місту: лікують збитих, покусаних, побитих собак, стерилізують самок і намагаються забезпечити голодних їжею. Леся Матвєєва ділиться думками: «менталітет українців у поводженні з тваринами складно змінювати. Вони вважають, що ми мусимо робити усе самотужки»:

«Ми не супергерої. У людей є стереотип, що якщо ти зоозахисник, ти маєш приїхати у 11 вечора і перевіряти кошеня, яке нявкає. А сам ти не підійшов до тварини, не перевірив її стан, а просто подзвонив на телефон, який ти знайшов в інтернеті, і люди вже думають, що вони здійснили подвиг. Люди думають, якщо ти волонтер, ти змушений це робити. Волонтер не змунеший. Ми такі ж прості люди, у нас є своє життя, сім’ї, роботи, ми займаємо зоозахистом у вільний час. Люди, на жаль, іноді цього не розуміють. З цією проблемою також треба боротися».

Ірина Філенко з Черкас для «Громадського радіо»

EU

Матеріал є частиною проекту Hromadske Network, підтриманого Європейською комісією.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Facebook Twitter Google+