Слухати

У Рівному представили проект, присвячений культурі Криму

07 лютого 2016 - 18:49 217
Проект називається «Кримські стежки»

Він поєднав презентацію художнього проекту агенції «АртПоле» «Стежка», показ стрічки французького режисера Вінсента Муна про культуру й нелегку долю корінних народів півострова «Кримські стежки» та живу музику у виконанні кримських музикантів, яким через окупацію довелося покинути дім.

1_12_0.jpg

На презентацію «Кримських стежок» прийшло близько сотні рівнян / Громадське радіо
На презентацію «Кримських стежок» прийшло близько сотні рівнян
Громадське радіо

За словами ініціатора заходу, директора інформаційно-освітнього простору InfoHub Вікторії Серветник, в Криму залишилася частинка її душі:

servetnyk.jpg

Вікторія Серветник / Uhj
Вікторія Серветник
Uhj

«Я дуже люблю гори і обходила всі стежки з рюкзаком на спині. Такі емоції. Я пам’ятаю історію одну, коли приїхала вночі і жила у кримських татар вдома. По сусідству стояла мечеть. Була неймовірна музика і дуже багато різних колоритних людей, які зранку з хлібцями кудись бігли. Це настільки запалило якусь емоцію всередині, що я просто не можу забутись. І вони всі дружньо мене потім проводили».

Неодноразово стежками Криму ходила й представниця агенції «АртПоле» Тетяна Манзюк. Не зважаючи на втому від п’ятиденної поїздки містами сходу України, дівчина відгукнулася на запрошення приїхати до Рівного й представити художній проект «Стежка», покликаний «прокласти» культурну стежку між Кримом й різними містами України та світу. 

3_9.jpg

Тетяна Манзюк / Громадське радіо
Тетяна Манзюк
Громадське радіо

«Ідея полягає в тому, щоб в публічних просторах українських міст, а в перспективі — не лише українських,  залишати яскраві візуальні нагадування про Крим, яскраві відбитки. Зараз це було в основному в формі муралів, стріт-арту, але тут якихось жанрових обмежень немає. Важливо те, щоб це було пов’язано з Кримом, культурою Криму». 

За словами Тетяни, творча робота розпочалася з кримськотатарських орнаментів митця-кераміста Рустема Скібіна. Втілення проекту розпочалось у Києві, а продовжилося у Вінниці.

«Там вибрали як об’єкт бібліотеку міську, яка знаходиться навпроти музею Коцюбинського. Це було ціле дослідження Олі Михайлюк, це наша колега з «АртПоля», українська художниця і Рустема, і також колег їхніх з Вінниці. Це було ціле дослідження, тому що Оля з’ясувала, що Коцюбинський писав про Крим. І багато речей, про які він говорить, зараз набувають нових сенсів». 

Вона використала українські і кримськотатарські переклади для розробки проекту спільно з Рустемом. Вони поєднали українські і кримськотатарські слова — цитати з Коцюбинського, а також українські та кримськотатарські орнаменти. 

Окрім Вінниці та Києва проект «Стежка» розпочали втілювати у Бердянську, а у найближчих планах митців — Чернівці, Львів, Варшава, а далі — Мюнхен, Париж, Барселона, Лісабон… Щоб обійти навколо світу, розповісти про Крим і повернутися на свій півострів.

Як додала Тетяна Манзюк, образ стежки паралельно виник також у французького режисера Вінсента Муна, який у своїй стрічці «Кримські стежки», зумів передати культурне різноманіття корінних народів Криму — кримських татар, греків, кримчаків, чингене (кримські роми), болгар, й розповісти про їх важку долю.

5_3.jpg

Під час показу фільму «Кримські стежки» у залі панувала цілковита тиша. Стрічка захоплює. / Громадське радіо
Під час показу фільму «Кримські стежки» у залі панувала цілковита тиша. Стрічка захоплює.
Громадське радіо

«В Криму була для нього дуже насичена і багата матеріалом подорож, тому що він записував музику різних народів Криму, і вже коли він поїхав з України цей матеріал склався у нього в повнометражний фільм «Стежки Криму». Цей фільм був презентований на одеському кінофестивалі, а зараз подорожує Україною на запрошення різних міст». 

Одними з героїв фільму стали кримськотатарські музиканти Джаміль Каріков та Халіл Халілов, що займаються відродженням кримськотатарської музичної культури. 

Музиканти зіграли на унікальних кримськотатарських інструментах — бендірі, багламі, уде, зурні, сантирі, розповіли про їх історію й схожість з деякими українськими інструментами. Наприклад, баглама дуже подібна до кобзи-мамаївки, з якою зображують Козака Мамая. Нині вони — вимушені переселенці, проживають у Києві й продовжують справу, якою займалися в Криму — відродження кримськотатарської музичної культури.

6_3.jpg

Джаміль Каріков та Халіл Халілов зіграли у Рівному на кримськотатарських інструментах.  / Громадське радіо
Джаміль Каріков та Халіл Халілов зіграли у Рівному на кримськотатарських інструментах.
Громадське радіо

Говорячи про майбутнє Криму, Джаміль Каріков зауважив, що бачить Крим у складі України, проте на умовах автономії.

«Ось я знову не по своїй волі став переселенцем. Я ніколи не думав, що я пере]ду до Києва. Я багато разів бував в Києві, виступав з концертами, був на фестивалях, круглих столах. Але я був у якості гостя і виконавця. Тепер я з липня місяця живу в місті Києві, але сподіваюся, що ми все, кримські татари, повернемося на свою історичну батьківщину і Крим нарешті отримає своє справжнє наповнення — я маю на увазі автономію. Чи не таку автономію, яка була побудована за територіальною ознакою, а Кримськотатарську національну автономію в складі нашої великої батьківщини — України».

Рівненський центр журналістських розслідувань спеціально для «Громадського радіо»

EU

Матеріал є частиною проекту Hromadske Network, підтриманого Європейською комісією.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Facebook Twitter Google+