Слухати

Запит на покарання у нас більший за прощення, — професор Олена Стяжкіна

15 лютого 2016 - 12:01 247
У Краматорську відбулася зустріч викладачів, студентів та активістів, що виїхали з окупованої території, з професором, викладачем Донецького національного університету Оленою Стяжкіною

Говорили про повернення додому — до Донецька, Горлівки, інших міст, з яких ще у 2014 змушені були виїхати разом зі своїми вишами.

Історик Олена Стяжкіна переконана: вже сьогодні маємо думати про те, як будемо повертатися додому, за якими правилами. Бо інакше ці правила нам нав’яжуть ті, хто нині залишився на окупованій території. Торік восени було створено Громадський рух «Деокупація. Повернення. Освіта», важелів впливу у нього більше, ніж у чиновників, — переконана професор Стяжкіна.

«Громадський рух — це чарівний поштовх, який суспільство може дати державі з тим, щоб вона звернула увагу на певні проблеми. Деокупація — тривалий процес. Це значно довше, ніж перемога. Деокупація може розтягтися на рік-два-п’ять. І про те, як ми будемо повертатися, треба думати вже зараз», — говорить Олена Стяжкіна.

zustrich_iz_olenoyu_styazhkinoyu.jpg

 Зустріч із Оленою Стяжкіною / «Громадське радіо»
Зустріч із Оленою Стяжкіною
«Громадське радіо»

Наразі треба сформувати і подати до державних інституцій запит на повернення додому. Але найскладніша проблема в цьому – невідповідність між тим, що «запит на покарання у нас великий, а запит на прощення — малий», — каже професор.

«Ми вже знаємо, що таке жити в окупації. Свого часу у нас вистачило сил і ми поїхали звідти в Україну. Але ми собі даємо надію на повернення.Так, може, і для тих людей, які зараз на окупованій території, треба залишити таку надію. Коли ми хочемо покарання, то загального, яке витворить держава, але коли ідеться про прощення, то не кожен готовий прощати», — наголошує Олена Вікторівна.

Під час зустрічі присутні записали виклики і проблеми, що сьогодні стоять перед суспільством: чи готові ми простити тих, хто зараз у Донецьку і співпрацює з тамтешньою «владою»? Як помиритися з тими людьми? Який підручник з історії написати? Як не втратити молоде покоління? Покарати справді винних, у кого руки в крові, і простити тих, хто силою обставин змушений там залишитися?

Усі ці напрацювання професор Стяжкіна та її громадський рух узагальнять в один кейс і планують подати на опрацювання до Міністерства освіти і науки України, МВС, СБУ та інших установ.

Наталя Поколенко з Донеччини для «Громадського радіо»

EU

Матеріал є частиною проекту Hromadske Network, підтриманого Європейською комісією.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Facebook Twitter Google+