Слухати

Сьогодні 55-та річниця Куренівської трагедії у Києві

13 березня 2016 - 11:33 2033
Вранці 13 березня гігантський болотяний потік висотою в чотири метри зі швидкістю 3-5 метрів за секунди помчав із Бабиного Яру униз — на Куренівку

13 березня 1961 року у Києві сталася техногенна катастрофа, відома як Куренівська трагедія. В результаті розмиву дамби тонни пульпи з Бабиного Яру затопили район Куренівка і призвели до численних жертв.

Ще 11-12 березня 1961 року через дамбу переливалися струмочки води, що ставали дедалі сильнішими, однак заходів для термінового зміцнення дамби чи евакуації людей із небезпечної зони вжито не було. О 6:45 13 березня дамба почала руйнуватися, а о 9:20 (деякі джерела подають час 8:30) її прорвало, і маса рідкої пульпи ринула вниз. Початкова висота валу сягала 14 метрів, ширина у створі «Кирилівська церква» — приблизно 14 метрів, а швидкість — 5 метрів за секунду. О 9:30 пульпа дісталася Куренівки та залила площу близько 30 гектарів. У районі вулиці Фрунзе висота валу зменшилася вдвічі. Поступово розріджена пульпа ставала твердою, мов каміння. Вже в такому вигляді висота цієї маси місцями досягла трьох метрів.

1 332 431 106.jpg

Куренівська трагедія ogo.ua
Куренівська трагедія
ogo.ua

Потік перевертав і відносив автомобілі, автобуси, трамваї, валив стовпи електричних мереж, рвав дроти. Один із автобусів зіткнувся з вантажівкою і запалав. Пульпа практично повністю знищила трамвайне депо ім. Красіна, кілька десятків його працівників загинули. 

Згідно з повідомленням урядової комісії в результаті аварії загинуло 145 чоловік, а дослідник Куренівської трагедії А. Анісімов в своїй книзі «Київський потоп. Куренівська трагедія 13 березня 1961 року», називає іншу цифру: «за неофіційними даними Куренівська трагедія забрала життя півтори тисячі киян», передає Історична правда

За одними даними, Куренівська катастрофа знищила 22 приватні одноповерхові будинки, 5 двоповерхових, 12 одноповерхових будинків державного фонду, два гуртожитки. Водночас, згідно з офіційними звітом, що мав гриф «Для службового користування», внаслідок аварії зруйновано 68 житлових і 13 адміністративних будинків. Непридатними для проживання виявилися 298 квартир і 163 приватні будинки, в яких мешкало 353 родини чисельністю 1228 осіб.

8a7da80-07.jpg

Куренівська трагедія Історична правда
Куренівська трагедія
Історична правда

Було повністю знесено Копилівський цвинтар, затоплено територію стадіону «Спартак», міської лікарні № 15, частину вулиць Фрунзе, Новокостянтинівської і Кожевенного провулка, а також вулиці Лугову-Станційну, Троїцько-Кирилівську і Тульчинську. Загальний об’єм пульпи в районі вулиць Кирилівської — Новокостянтинівської становив до 600 тис. м³ за товщини залягання до 4 м. 

За фактом трагедії було порушено кримінальну справу. Було винесено судовий вирок за статтею 165 ч. 2 (зловживання владою або службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків). Визнані винними і засуджені на різні терміни позбавлення волі 6 чоловік: начальник, головний інженер і начальник Петровської ділянки СУ-610, головний інженер тресту «Укргідроспецстрой», і два московських проектувальника — за те, що допустили випуск технічного проекту з помилками.

У 1962 р приймається рішення про остаточну ліквідацію кладовищ на вул. Мельникова і перепланування цієї території. У наступне десятиліття послідовно знищується Єврейське кладовище, де розміщується спортивний комплекс і комплекс телецентру, стара частина Військового (колишнього Братського) кладовища, на якому зводиться телевежа. У 1980 р на території Бабиного Яру в основному було закінчено будівництво парку культури і відпочинку Шевченківського району площею 118 га, і Бабин Яр практично зник з лиця землі.

1 426 227 805_2.jpg

Пульпа UAinfo
Пульпа
UAinfo

Читайте матеріали від «Громадського радіо» на тему: «Кількість жертв Куренівської трагедії невідома», — Тимур Литовченко.

За матеріалами Вікіпедії та Історичної правди

…то цей лист для вас.

Команда Громадського радіо, як і ви, найбільше цінує незалежність. Наша редакція не залежить від олігархів, політиків і держави. У нас немає інших завдань, аніж допомогти вам зрозуміти ситуацію.

Ми принципово лишаємось неприбутковою організацією. На відміну від комерційних мас-медіа, гроші для нас - не мета, а засіб.

Щоби і надалі отримувати правдиву, неперекручену інформацію, ви можете просто зараз допомогти Громадському радіо. Підтримуючи нас, ви робите внесок у своє майбутнє.

ДЯКУЄМО!

ЗРОБІТЬ ВНЕСОК

Якщо ви тут...

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Facebook Twitter Google+