Слухати

77 років тому у м. Хуст проголосили незалежність Карпатської України

15 березня 2016 - 17:15 323
Августин Волошин затвердив державні символи — синьо-жовтий прапор, гімн «Ще не вмерла Україна» та тризуб св. Володимира Великого у сполученні з крайовим гербом Закарпаття

Територія Закарпаття під офіційною назвою «Підкарпатська Русь» увійшла до складу Чехо-Словацької республіки (ЧСР) після завершення Першої світової війни за умовами Сен-Жерменського мирного договору від 10 вересня  1919 р. Документ передбачав надання краю автономних прав, однак празький уряд протягом міжвоєнного періоду свідомо зволікав з наданням автономії для Підкарпатської Русі, побоюючись зростання українського національно-визвольного руху на Закарпатті. 

29-30 вересня 1938 р. відбулась Мюнхенська конференція, внаслідок якої Чехо-Словаччина поступилася на користь ІІІ Рейху Судетською областю, де проживали 3 млн німців. 

avgust-7.jpg

Августин Волошин www.zakarpatia.com
Августин Волошин
www.zakarpatia.com

З метою зберегти державу чехо-словацька влада пішла на поступки домаганням словаків та українців. 11 жовтня 1938 р. в Ужгороді постав перший автономний уряд Підкарпатської Русі, який невдовзі очолив Августин Волошин – греко-католицький священик і директор учительської семінарії.

2 листопада 1938 р. відбувся перший Віденський арбітраж, за рішенням якого Чехо-Словаччина була змушена передати Угорщині південні округи автономних Словаччини та Підкарпатської Русі, заселені переважно угорцями. Закарпаття втратило понад 12 % своєї території, зокрема Ужгород, Мукачеве, Берегове. Столицю було перенесено до міста Хуст.

Для захисту краю 9 листопада 1938 р. в Хусті була створена Організація Народної Оборони Карпатська Січ (ОНОКС), що нараховувала 10-15 тис. членів, з яких військовий вишкіл пройшли 2 тис. осіб. Окремо в рамках Карпатської Січі функціонували жіночі відділи – Жіноча Січ.

В ніч на 14 березня перші угорські відділи вступили на територію Карпатської України. Для протистояння їм Карпатська Січ озброїлася на чехословацьких складах Хуста, що призвело до бойових дій між січовиками та урядовими військами. Після проголошення опівдні 14 березня Словаччиною своєї незалежності, чехословацька армія почала відступ із Закарпаття.

Враховуючи це, ввечері 14 березня А. Волошин проголосив Карпатську Україну незалежною державою, це рішення було закріплене на засіданні Сойму 15 березня 1939 р., який таємним голосуванням обрав президентом А. Волошина та затвердив державні символи (синьо-жовтий прапор, гімн «Ще не вмерла Україна» та тризуб св. Володимира Великого у сполученні з крайовим гербом Закарпаття). Того ж дня оголосили мобілізаційне звернення до населення Карпатської України. Карпатська Січ стала базою для формування збройних сил краю.

17_1.jpg

Конституційний закон Ч. 1, прийнятий 15 березня 1939 р. на Соймі Карпатської України Український інститут національної пам'яті
Конституційний закон Ч. 1, прийнятий 15 березня 1939 р. на Соймі Карпатської України
Український інститут національної пам’яті

15 березня Будапешт запропонував Хусту мирно включити територію Карпатської України до складу Угорщини. Волошин відмовився, внаслідок чого розпочався загальний наступ угорських військ.

Найбільш кровопролитні сутички відбулися на Хустському відтинку фронту, кульмінацією яких став бій на Красному полі 16 березня 1939 р. Тут карпатські січовики разом з українцями чехо-словацької армії та молоддю зі Севлюської учительської семінарії організували оборону проти регулярної угорської армії з танками, літаками, артилерією та важкою зброєю. Їм вдалося вдень затримати агресора, проте вже ввечері столиця Карпатської України впала. Наступного дня угорці захопили Рахів, в 18 березня був взятий останній пункт оборони січовиків – Воловець.

Проте із повною окупацією боротьба не завершилася: потужний партизанській рух діяв до кінця травня 1939 р., а поодинокі підпільники – до січня 1940 р.

Загалом під час окупації території Закарпаття угорськими військами збройні сили Карпатської України провели близько 22 великих і малих боїв. Утрати січовиків у них становили до 1,5 тис. осіб убитими, пораненими та полоненими, ще 4,5 тис. патріотів стали жертвами угорського терору після поразки Карпатської України. Втрати противника склали від 100 до 200 убитими та до півтисячі пораненими.

27a.jpg

Угорські танкетки на вулицях Хусту. 16 березня 1939 р. Український інститут національної пам'яті
Угорські танкетки на вулицях Хусту. 16 березня 1939 р.
Український інститут національної пам’яті

Проголошення Карпатської України.

Виступ доктора Михайла Бращайка на Сеймі Закарпатської України 15 березня 1939. На засіданні зачитав маніфест, що проголошував незалежність Карпатської України.

Документальний фільм «Срібна Земля. Хроніка Карпатської України 1919-1939», опублікований Українською Галицькою Асамблеєю.

 

Також читайте матеріали «Громадського радіо» на тему: «Друга світова війна для Закарпаття почалася в березні 1939 року», — Микола Бідзіля

 

За матеріалами Українського інституту національної пам’яті

…то цей лист для вас.

Команда Громадського радіо, як і ви, найбільше цінує незалежність. Наша редакція не залежить від олігархів, політиків і держави. У нас немає інших завдань, аніж допомогти вам зрозуміти ситуацію.

Ми принципово лишаємось неприбутковою організацією. На відміну від комерційних мас-медіа, гроші для нас - не мета, а засіб.

Щоби і надалі отримувати правдиву, неперекручену інформацію, ви можете просто зараз допомогти Громадському радіо. Підтримуючи нас, ви робите внесок у своє майбутнє.

ДЯКУЄМО!

ЗРОБІТЬ ВНЕСОК

Якщо ви тут...

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Facebook Twitter Google+