Слухати

У Севастополі люди окремо від «влади» вшанували пам’ять депортованих

18 травня 2016 - 18:34 169
У заході прийняли участь українці та кримські татари. Про це повідомляє кореспондент «Громадського радіо» в Криму

Меморіал пам’яті жертв депортації у Севастополі — вже кілька років залитий соляною кислотою. Тепер вже ніхто точно не може сказати, чийого авторства цей акт вандалізму і коли саме це відбулося. Проте сьогодні розводи на камені прикривають букети квітів. Від самого ранку до стели йдуть небайдужі містяни. По одному-двоє людей, аби не привертати зайвої уваги правоохоронців, яких тут чергує з добрий десяток.

img_3071.jpg

Меліха Абдураман // «Громадське радіо»
Меліха Абдураман
«Громадське радіо»

«Я сюда прихожу каждый год. Пока ноги ходят, буду ходить… Все, кто погиб из-за этой вот депортации, чтобы им на том свете земля пухом была», — каже Меліха Абдураман. Вона була семирічною дитиною, коли її з сестрами і рештою родини завантажили у вагони і відправили в невідомому напрямку. У цій дорозі Меліха втратила половину своєї рідні. Тепер же молиться біля меморіалу загиблим і підкреслює — свідомо прийшла сюди окремо від офіційної акції, організованої місцевою «владою», адже не довіряє новим російським чиновникам і не хоче, щоби її використали в свої цілях для картинки російського телебачення.

«Во-первых, говорят, что все татары рады. Да никто не рад. Никто не рад. Мы никогда не простим и не забудем то, что с нами сделали. Для этого России надо не знаю, что сделать, чтобы забыли мы это. Да это вообще незабываемо. Хотя бы чтобы мы простили это… Мы оставшиеся выжили, и еще в Крым приехали, о чем мы всю жизнь мечтали», — каже Меліха.

О полудні тут — всього лише кілька людей, які дотрималися заклику кримського Меджлісу і прийшли до стели аби хвилину помовчати і згадати жертв сталінського режиму. За годину ж до меморіалу автобусом підвозять ще понад сотню людей. Це вже «урядова» акція. Місцеві чиновники переконують — так російський президент хоче об’єднати народи Криму.

img_3112.jpg

Один з учасників заходу // «Громадське радіо»
Один з учасників заходу
«Громадське радіо»

«Это мероприятие в соответствии с указом президента РФ 268 включено в государственную программу Севастополя «Укрепление межнационального единства на 2015-2020 гг», — розповідає головний спеціаліст у справах національностей профільного департаменту так званого «уряду» Ірина Бернацька. При цьому підкреслює — у Севастополі влада і кримські татари не конфліктують:

«У нас вообще с этим проблем нет. У нас эта организация крымско-татарская зарегистрирована управлением юстиции». 

Ця зареєстрована організація у Севастополі називається «Ак-Яр». Її представники навіть входять до складу Громадської палати — дорадчого органу при так званому губернаторі і депутатах міста. Проте, люди, яких ця структура привезла на мітинг, очолюваний місцевою владою, підкреслили — хоч і приїхали разом із чиновниками, але не для того, аби послухати їхню промову, а для того, щоб разом помолитися і згадати своїх загиблих.

«Мы со вчерашнего дня всех вспоминаем, читаем молитвы за усопших, чтобы никогда в жизни это не повторилось. Независимо от политической обстановки мы приходим каждый год. Это наша обязанность почтить их память», — каже Зібарі Каєлієва. Попри те, що жінка наголосила — ніхто не зганяв людей на проурядовий мітинг палицями, питання про політичну обстановку і нинішнє життя кримських татар у Севастополі її дещо напружує.

— Мы народ мирный, никаких… как вам сказать… плохих намерений нет… мы живем на своей Родине.

— С вашей-то стороны понятно. А по отношению к вам?

— По отношению к нам разное отношение, конечно, очень чувствуется последние эти два года, очень чувствуется. Но мы народ терпеливый, мы и не такое пережили…

Пережили учасники офіційного мітингу і те, що їм заборонили класти квіти до меморіалу до чиновників.

— …Возлагает правительство города Севастополя, затем все остальные…, — такий прозвучав наказ. 

img_3094.jpg

Траурний захід у Севастополі // «Громадське радіо»
Траурний захід у Севастополі
«Громадське радіо»

Самі ж організатори «урядової» акції своїм заходом лишилися задоволені. Поза офіційною частиною зізналися — не сподобалися їм лиш… кримськотатарські прапори у людей в руках. На наступний раз будуть пропонувати – заборонити будь-які привілеї за національною ознакою. І дозволити лиш прапори Севастополя, Криму і Росії… Аби представники інших депортованих народів не почувалися зайвими у великій кримській сім’ї.

Кореспондент з Криму для «Громадського радіо»

…то цей лист для вас.

Команда Громадського радіо, як і ви, найбільше цінує незалежність. Наша редакція не залежить від олігархів, політиків і держави. У нас немає інших завдань, аніж допомогти вам зрозуміти ситуацію.

Ми принципово лишаємось неприбутковою організацією. На відміну від комерційних мас-медіа, гроші для нас - не мета, а засіб.

Щоби і надалі отримувати правдиву, неперекручену інформацію, ви можете просто зараз допомогти Громадському радіо. Підтримуючи нас, ви робите внесок у своє майбутнє.

ДЯКУЄМО!

ЗРОБІТЬ ВНЕСОК

Якщо ви тут...

EU

Матеріал є частиною проекту Hromadske Network, підтриманого Європейською комісією.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Facebook Twitter Google+