Слухати

Як доля покарала чекіста і вбивцю провідника ОУН Євгена Коновальця

23 травня 2016 - 12:29
23 травня 1938 р. у Роттердамі від вибуху загинув перший лідер ОУН Євген Коновалець. Його вбивство багатьма ветеранами радянських спецслужб оцінюється як ідеально виконана операція
Як доля покарала чекіста і вбивцю провідника ОУН Євгена Коновальця / Новини на Громадському радіо

23 травня 1938 р. на вулиці голландського портового міста Роттердама загинув від вибуху провідник ОУН Євген Коновалець. Пакунок із захованою там вибухівкою передав йому моряк з радянського корабля.

«Зв’язковий передав  Коновальцеві невеличкий пакет, що мав бути збіркою шифрованих організаційних звітів та матеріялів про відносини в УССР, а насправді був приготованою большевицькою поліцією „пекельною машиною”. По кількахвилинній розмові прибувший вийшов з кав’ярні, а вслід за ним вийшов теж Коновалець, прямуючи пішком до недалекого готелю „Ґранд Сентраль”, де він задержався, прибувши до Роттердаму. Пройшовши шматок дороги, він задержався біля кінотеатру „Люмієр” і в тому моменті „пекельна машина” вибухла, пошматувавши тіло Євгена Коновальця: ліве рам’я і праву ногу розірвав вибух на шматки, решта тіла була теж жахливо покалічена, цілою залишилася тільки облита кров’ю голова», — писав історик ОУН Петро Мірчук (19131999).

 Книга П.Мірчука вийшла в Торонто у 1958 році з нагоди 20-річчя смерті Євгена Коновальця.

konovalets_place_of_assassination.jpg

Огляд поліцейськими місця загибелі Коновальця //
Огляд поліцейськими місця загибелі Коновальця

Убивцею виявився співробітник спецслужб Павло Судоплатов (1907 р., Мелітополь, Російська імперія — †24.09.1996 р., Москва, Росія), але за Коновальця його ніяк не покарали. Подальша доля «чекіста» позначилась кар’єрним зростом до смерті Сталіна, а потім у 1953 — як співробітника Берії, Судоплатова заарештовано й засуджено, впродовж 19531968 він перебував в ув’язненні. Тодто сидів Судоплатов аж ніяк не за вбивство Коновальця. Він був звинувачений в організації вбивств і створенні лабораторії сильночинної отрути — для ліквідації противників Берії. 

У серпні 1991 року він звернувся до ЦК КПРС з проханням поновлення в партії, в якому писав: «Коли для партії настали важкі часи, я хочу бути разом із нею». Після реабілітації 1992 почав давати інтерв’ю, написав спогади «Записки небажаного свідка», в яких зізнався у своїй терористичній діяльності. Хоча до 1953 року генерал Судоплатов керував в радянських органах безпеки відділом, що займався терористичними та диверсійними операціями за кордоном, він брав участь в розробці багатьох акцій проти ОУН і УГКЦ. Це, зокрема, спроба захоплення Романа Шухевича в Білогорщі, вбивство греко-католицького Мукачівського єпископа Бл. Теодора Ромжі. Про всі ці «героїчні вчинки» П. Судоплатова стало відомо лише у 1990-х.

Вбивство Павлом Судоплатовим Євгена Коновальця багатьма ветеранами радянських спецслужб оцінюється як ідеально виконана операція. Так, колишній заступник командира групи спецназу «Вимпел», полковник у відставці Євген Савінцев назвав усунення Коновальця «класикою», а колишній віце-президент Академії проблем безпеки, оборони і правопорядку Росії, також відставний полковник Станіслав Лекарев охарактеризував передачу голові ОУН цукерок як «артистичну та інтелігентну, що не викликала підозр».

fullsize.jpg

Євген Коновалець //
Євген Коновалець

Для більшовицького режиму усунення Євгена Коновальця було навіть важливішим, ніж вбивство Льва Троцького, який наприкінці 1930-х уже відійшов на марґінес політичного життя. Троцького, якого необачно випустили свого часу за кордон, Сталіну треба було усунути з власних престижних міркувань. Натомість Євген Коновалець (18911938) керував потужною підпільною організацією, діяльність якої непокоїла уряди Польщі, Німеччини, Чехо-Словаччини, Угорщини, Румунії та СРСР.

Вбивство Євгена Коновальця описується у творі Романа Іваничук «Вогненні стовпи».

За матеріалами Вікіпедії та порталу «Збруч»

…то цей лист для вас.

Команда Громадського радіо, як і ви, найбільше цінує незалежність. Наша редакція не залежить від олігархів, політиків і держави. У нас немає інших завдань, аніж допомогти вам зрозуміти ситуацію.

Ми принципово лишаємось неприбутковою організацією. На відміну від комерційних мас-медіа, гроші для нас - не мета, а засіб.

Щоби і надалі отримувати правдиву, неперекручену інформацію, ви можете просто зараз допомогти Громадському радіо. Підтримуючи нас, ви робите внесок у своє майбутнє.

ДЯКУЄМО!

ЗРОБІТЬ ВНЕСОК

Якщо ви тут...

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Facebook Twitter Google+