Слухати

Їх стає все менше — види тигрів, які ще з нами і які вже зникли назавжди

29 липня 2016 - 13:50 130
До міжнародного дня тигра згадуємо про 9 видів тигрів нашої планети, 3 види з яких вже безповоротно вимерли

x_939d23cf.jpg

Бенгальські тигри (білі виведені штучно) //
Бенгальські тигри (білі виведені штучно)

Бенгальський, або Королівський бенгальський тигр — номінативний підвид тигра, що живе на території Індії, Бангладеш, Непалу, Бутану, та М’янми, населяючи широкий спектр біотопів від дощових лісів до сухих саван та мангрів. Найбільша кількість бенгальських тигрів живе в межах екорегіону Тераі-Дуар. Згідно з інформацією індійського уряду, популяція даного підвиду нараховує 3100-4500 тварин, приблизно 3000 з яких живуть на території Індії; але багато індійських вчених ставлять цю інформацію під сумнів, вважаючи, що такі цифри є завищеними. За іншими даними, кількість тигрів в Індії може бути меншою за 2000, особливо враховуючи те, що більшість обліків проводилось за слідами, а ця методики звичайно дає завищені цифри. Попри те, що даний підвид тигра є найчисельнішим, він також перебуває під загрозою, в основному потерпаючи від браконьєрства та руйнування звичного природного середовища. Принаймні один з тигрових заповідників (Саріска) повністю втратив тигрів через браконьєрство. В 1972 році в Індії був розпочатий масштабний охоронний проект, відомий як «Проект Тигр», метою якого було збереження цієї тварини на індійській території. Завдяки заходам, втіленим в рамках даного проекту, кількість тигрів збільшилась з 1200 в 70-ті роки до 3000 в 90-ті; цей проект був визнаний однією з найуспішніших програм з охорони природи у світі. Самці бенгальського тигра звичайно мають вагу від 205 до 227 кілограмів, самиці — в середньому 140150 кілограмів. Бенгальські тигри з півночі Індії та з Непалу є достеменно більшими за тигрів з півдня індійського субконтиненту.

Індокитайський тигр (також відомий під назвою тигр Корбета) живе в Камбоджі, південному Китаї, Лаосі, М’янмі, Тайланді, Малайзії та В’єтнамі. Оцінна кількість його популяції варіює в різних джерелах від 1200 до 1800 тварин, але вірогіднішою визнається оцінка, ближча до нижнього значення цього інтервалу. Найбільша популяція існує в Малайзії. Браконьєрство в цій країні суворими заходами зведене до незначних величин, але популяція тигрів перебуває під значною загрозою через фрагментацію ареалів та інбрідінг. У В’єтнамі майже три чверті тигрів були знищені для продажу органів для переробки на засоби китайської медицини. Індокитайський тигр менший за бенгальського, і має темніше забарвлення. Вага самців становить в середньому 150190 кілограмів, самиць — 110140 кілограмів.

na-vdmnu-vd-blshost-kshok-tigri-lyublyat-vodu_1.jpeg

Індокитайський тигр //
Індокитайський тигр

Малайський тигр зустрічається виключно в південній (малазійській) частині півострова Малакка. Цей підвид був виділений лише у 2004 році (до того популяція вважалась приналежною до індокитайського тигра) в ході дослідження, проведеного групою вчених під керівництвом Стівена О’Брайана в Лабораторії Генетичного Різноманіття Національного Інституту Раку (Фредерік, США). Останні обліки показали наявність 600800 тигрів цього підвиду в природі, що робить його третім за чисельністю серед підвидів тигра, після бенгальського та індокитайського. Малайський тигр є національним символом Малайзії, де він присутній на гербі країни, емблемах різноманітних державних установ (наприклад, Банку Малайзії), численних емблемах армійських підрозділів та підрозділів спеціального призначення тощо.

300 865 350.jpg

Малайський тигр — найменший з усіх видів //
Малайський тигр — найменший з усіх видів

Суматранський тигр зустрічається тільки на індонезійському острові Суматра. Чисельність дикої популяції оцінюється у 400500 тварин, абсолютна більшість з яких живе на території національних парків та заповідників. Нещодавні генетичні дослідження показали наявність в генотипі підвиду унікальних генетичних маркерів; це є ознакою того, що на базі даного підвиду з часом може розвинутись окремий вид котячих (якщо підвид не буде знищено). На основі цього багато науковців вважають, що суматранський тигр вартий збереження більше, ніж будь-який з інших підвидів. Основною загрозою для суматранського тигра є руйнування навколишнього середовища (вирубка лісу відбувається навіть на суворо охоронних територіях Суматри), але в період з 1998 по 2000 рік 66 тигрів (або 20% популяції) були вбиті браконьєрами. Суматранський тигр є найменшим з наявних нині підвидів: вага дорослих самців становить 100130 кілограмів, самиць — 70-90 кілограмів. Порівняно малий розмір даного підвиду вважають адаптацією до життя в щільно зарослому тропічному лісі Суматри, а також до в середньому меншого, аніж на континенті, розміру здобичі. 3 лютого 2007 року вагітна самиця суматранського тигра була впіймана місцевими жителями біля селища Рокан Хілір в провінції Ріау; адміністрацією з питань охорони природи було прийняте рішення про її перевезення до сафарі-парку Богор на острові Ява.

1-64 072.jpg

Суматранський тигр // artblog.5gbfree.com
Суматранський тигр
artblog.5gbfree.com

Амурський тигр відомий також як сибірський, маньчжурський або північно-китайський, в основному живе на території Приморського та Хабаровського країв Росії, та в дуже невеликій кількості на території північно-східного Китаю та Північної Кореї. Останні два обліки (1996 та 2005 років) показали наявність 480520 амурських тигрів в природі, що живуть в єдиному, не фрагментованому ареалі, що робить дану популяцією однією з найбільших (або навіть найбільшою) у світі. Амурський тигр вважається найбільшим підвидом тигра за середніми розмірами. Найбільший зареєстрований амурський тигр важив 384 кілограми, середня вага самців близько 230, а самиць — 100180 кілограмів. Цей підвид відрізняється густим, довгим (порівняно до інших тигрів) та пухнастим хутром, з тьмянішим рудим фоном і меншою, ніж у інших підвидів, кількістю смуг. Амурський тигр є найбільшим і найважчим представником родини котячих, що мешкають в дикій природі: тигреня у віці шести місяців за розміром та вагою дорівнює дорослому леопарду.

amurskiy-tigr.jpg

Амурский тигр // vilingstore.net
Амурский тигр
vilingstore.net

Південно-китайський тигр є підвидом, що перебуває під найбільшою загрозою зникнення, і, ймовірно в природі вже не існує. Він також є одним з найменших підвидів: довжина тіла і у самців і у самиць 2.2-2.6 метри. Самці важать від 127 до 177 кілограмів, самиці — від 100 до 118. В 1977 році китайський уряд видав закон, що забороняє полювання на тигрів, але для південно-китайського підвиду це було надто пізно. Судячи з усього, останній південно-китайський тигр в природі був застрелений в 1994 році. В теперішній час 59 південно-китайських тигрів утримуються в неволі (всі в Китаї), але всі вони є нащадками лише шести тварин. Таким чином, генетичне різноманіття в цьому підвиді є вкрай незначним, що робить його зникнення в природних умовах досить імовірним. Зараз уряд Китаю втілює ряд заходів, спрямованих на реінтродукцію південно-китайських тигрів в природу в 2008 році.

Вимерлі підвиди 

Балійський тигр завжди водився тільки на невеликому острові Балі. Ці тигри були знищені завдяки полюванню: останній балійський тигр (доросла самиця) був вбитий в західній частині острова (Сумбар Кама) 27 вересня1937 року. В неволі балійські тигри ніколи не утримувались. Попри повне зникнення місцевого підвиду, тигр відіграє важливу роль в балінезійській версії індуїзму.

Яванський тигр мешкав на індонезійському острові Ява. Судячи з усього, цей підвид був знищений у 80-ті роки двадцятого століття через полювання та руйнування звичного середовища, але зникнення стало надзвичайно ймовірним, починаючи з 1950-х років, коли кількість тигрів на Яві скоротилась до 25 особин. Останнього яванського тигра бачили в природі в 1979 році.

Каспійський (туранський, перський) тигр вимер наприкінці 1960-х років; останнє надійне свідоцтво зустрічі з ним відноситься до 1968 року, хоча, за деякими даними, останнього каспійського тигра застрелили в південно-східній частині Туреччини в 1970 році. Історичний ареал цього підвиду охоплював Іран, Афганістан, Пакистан, Ірак,Узбекистан, Туркменістан та Туреччину. Цей підвид тигра у середні віки міг досягати території сучасної України. Каспійський тигр був великим підвидом, досягаючи вагових та розмірних параметрів бенгальського тигра: найважчий зареєстрований самець важив 240 кілограмів. Фоновий колір шкіри був приблизно таким, як у індійських підвидів, але смуги були помітно вужчі та щільніші, скоріше темно-сірого або коричневого, ніж чорного кольору. Хутро каспійського тигра було довгим (відносно інших підвидів), особливо взимку. Каспійський тигр разом із бенгальським був одним із двох підвидів, яких використовували римляни в гладіаторських боях проти гладіаторів та інших тварин, таких як берберські леви.

За матеріалами Вікіпедії

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Facebook Twitter Google+