Слухати

Що зараз відбувається в Єревані? Спецрепортаж з Вірменії

03 серпня 2016 - 17:48 498
Під час розгону мітингу у Вірменії в ніч з 29 на 30 липня, за офіційними даними, постраждало 73 людини. Серед них — журналісти. Що там відбувається зараз — у репортажі Тетяни Козак з Єревану

Під час розгону поліція застосувала проти протестуючих світлошумові гранати і сльозогінний газ. За словами самих потерпілих, людей також били дерев’яними бітами «тітушки» — поліцейські, переодягнені у цивільну форму.

Марут Ванян, 33 річний журналіст незалежного видання lragir.am знаходиться у медичному центрі ім. Св. Григорія Просвітителя в Єревані. У нього численні гематоми від побоїв, осколочне поранення і опіки.

«У цей час хтось двоє, одягнені в цивільне, з задніх рядів поліції, здорові хлопці, тягли мене і говорили, що ти знімаєш — я показував бейдж, і говорив, що журналіст. Вони взяли камеру і по-моєму, зламали. У цей час вони почали мене бити. Я говорив, що я журналіст, повторював багато раз, але їх було вже 7-10 здорових хлопців. Що я міг робити — закрив рюкзаком лице та живіт. Били дерев’яними палицями — дуже добре пам’ятаю. Зі свіжого дерева, 15 см довжиною. Це не поліцейські кийки, але трохи товщі, ніж поліцейські кийки. Тому що дерево було ще свіже, а всередині було багато води», — розповідає Ванян про події 29 липня, коли його було побито.

Президент Вірменії Серж Саргсян відреагував на розгін мирного протесту — приніс журналістам вибачення. А також він попросив забути їх про це і пообіцяв, що такого більше не трапиться.

«Вибачаючись, я прошу — тільки журналістів, але ні правоохоронців — забути про ці події, оскільки насправді впевнений, що подібного вже не повториться, і хочу також, щоб ці інциденти в подальшому навіть на підсвідомому рівні не чинили впливу на ваш вільний образ дій», — сказав президент.

Журналісти скептично відреагували на таку заяву. Вони вважають, що це скоріш означатиме, що ніякого слідства не буде та винні не будуть покарані.

«Якщо зараз президент каже „приношу свої вибачення і забудьте про це“, то хоча б ми мусимо побачити конкретні дії. Ми хочемо побачити справи, ми хочемо побачити зміни. У цьому році цей напад став можливим саме через те, що в минулому році ніхто не був покараний», — вважає Гехам Варданян, медіа-експерт та редактор media.am.

«В цілому це для нас нове. І ніколи Вірменія не була країною, де питання з журналістами вирішують силою. Ці атаки в екстремальних умовах роботи — це нове явище для нас», — додає Варданян.

На його думку така жорстока поведінка правоохоронців може означати тільки те, що під час протестів роль медіа значно підвищилась.

Журналіст Марут Ванян, що опинився у шпиталі через побиття, каже що вибачення не приймає

«Він вибачився або говорив „забудьте“. Поки намагаюся забути мої болі», — зітхає він.

Він також каже, що буде продовжувати працювати та не має ніякого страху перед поліцейськими.

«Чесно кажучи, у мене ніякого страху не з’явилося. Чесно кажучи, не злюся на цих людей, хто мене так бив. Але просто шкода, що у Вірменії так сталося. Чесно кажучи, я не очікував, що можна ось серед натовпу взяти просто зібрати журналістів і бити — такого я не очікував».

231dd661-cdcd-4bfa-94a8-a8ca546 297b0.jpg

Ввечері 2 серпня на центральній площі Єревана зібралося близько тисячі людей // Громадське радіо
Ввечері 2 серпня на центральній площі Єревана зібралося близько тисячі людей
Громадське радіо

Вони прийшли підтримати групу Сасна Црер, яка протягом 15 днів утримувала заручників на захопленій ними території поліцейської дільниці. Захоплення полку ППС сталося 17 липня. В результаті захоплення був убитий один поліцейський і поранені четверо людей. Серед вимог групи — звільнити заарештованого опозиціонера Жірайр Сефіляна, обвинуваченого в незаконному придбанні та зберіганні зброї. Ще одна вимога — відставка уряду і президента. 31 липня група вирішила здатися правоохоронцям. Зараз учасники групи перебувають під вартою.

Адже учасники антиурядових протестів не вважають Сасна Црер терористами — навпаки, героями.

«Це не тероризм. Вони найблагородніші, гідні люди, патріоти», — каже Левон, 60-річний пенсіонер.

«Пів міста повинно бути тут, на вулиці. Всі бажають, щоб це зле уряд пішов — злодії — 25 років. Якось рішучості не вистачає. Ось ці хлопці, що поставили своє життя на вівтар, терористами назвали — це невірно. Просто вже терпець уривається. У вересні вже щось велике буде», — вважає протестувальник.

31-річна Хасмік каже, що дії поліції її не лякають.

«Знаєте, страху немає. Взагалі мене не лякають. Тому що якщо народ встане, вони не зможуть нічого зробити», — каже жінка.

В ході антиурядових протестів понад 150 осіб зазнали арештів. Причому більше сотні людей містили не в поліцейських дільниці, а в військову частину внутрішніх військ, що є незаконним.

«Зокрема поліція з першого дня початку тотальний поліцейський терор. Вони в перший день заарештували 150 осіб — усіх, хто намагався наблизитися до місця, де на думку поліції міг бути якийсь протест, в тому числі і перехожих. Їх били по дорозі в поліцейські ділянки. 106 осіб відвезли не в поліцейську дільницю, а в військову частину внутрішніх військ, де утримували до 16 годин, де абсолютно людей позбавили права на адвоката, на дзвінок, не годували. Багатьох били. Це фактично було викраденням», — каже 28-річний Даніель Іонісян, активіст, координатор союзу поінформованих громадян.

Основний мотив протестів, вважає Іонісян — виступ проти корумпованого уряду.

«Це не був соціальний протест. Це був просто антиурядовий протест», — каже активіст.

Наразі протести продовжуються, але вони вже не такі численні. Увага змістилася до поліцейських дільниць, де знаходяться багато активістів та саме група Сасна Црер. Судові процеси, скоріш за все, розпочнуться у жовтні цього року — тоді також очікуються масові протести.

Тетяна Козак з Єревану спеціально для «Громадського радіо»

…то цей лист для вас.

Команда Громадського радіо, як і ви, найбільше цінує незалежність. Наша редакція не залежить від олігархів, політиків і держави. У нас немає інших завдань, аніж допомогти вам зрозуміти ситуацію.

Ми принципово лишаємось неприбутковою організацією. На відміну від комерційних мас-медіа, гроші для нас - не мета, а засіб.

Щоби і надалі отримувати правдиву, неперекручену інформацію, ви можете просто зараз допомогти Громадському радіо. Підтримуючи нас, ви робите внесок у своє майбутнє.

ДЯКУЄМО!

ЗРОБІТЬ ВНЕСОК

Якщо ви тут...

EU

Матеріал є частиною проекту Hromadske Network, підтриманого Європейською комісією.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Facebook Twitter Google+