Слухати

У Львові відкрили меморіальний проект «Простір синагог»

05 вересня 2016 - 14:47
Єврейська історія – це спільна спадщина та відповідальність. Під таким лозунгом у Львові реалізовують меморіальний проект «Простір синагог»

На місці зруйнованих сакральних споруд у центрі міста створили громадський простір – для вшанування пам’яті та переосмислення історичних подій.

Ще з початку 90-тих руїни синагоги «Золота Роза», яку знищили під час Другої Світової війни, були заховані від львів’ян за великим металевим парканом. На цій ділянці росли дерева та бур’ян, і туди було неможливо потрапити. Тепер тут – меморіальний комплекс, урочисте відкриття якого відбулось у неділю, 4 вересня.

1.jpg

Меморіал // «Громадське радіо»
Меморіал
«Громадське радіо»

Над підготовкою проекту працювали вісім років. Організатором є міська адміністрація у співпраці з партнерами, а  конкурс на втілення ідеї виграв німецький архітектор Франц Решке – саме завдяки його концепції єврейська дільниця Львова отримала нове життя. Поки що громаді представили перший етап. Він включає в себе законсервовані руїни «Золотої Рози», помаркований фундамент єврейського будинку навчання Бейт Гамідраш й меморіальну інсталяцію під назвою «Увіковічнення». Софія Дяк, директорка центру міської історії, розповідає: інсталяція налічує 39 стел, кожна з яких має своє значення.

«Двадцять одна стела має тексти. Це тексти, які були написані євреями, чия доля була пов’язана з містом. Десять стел – це фотографії, а решта стел – пусті. Вони символізують те, що майбутнє є відкритим і воно залежить від нас, а також те, що будь-які тексти і джерела є селекцією». 

Роботу над другим етапом планують розпочати наступного року – візьмуться за площу перед «Золотою Розою», де колись була ще одна велика синагога. Зараз тут – літні майданчики кафе, проте вже через рік площа матиме зовсім інший вигляд. Тут мають створити відкритий громадський простір для проведення некомерційних заходів та подій. Крім того, вимостять контури першого поверху синагоги.

Організатори розповідають: охорона історичного середовища – це не лише реставрація фасадів, а й створення простору для діалогів. Відтак «Простір синагог», за ідеєю, має стати місцем співчуття та співвідчуття. Ірина Подоляк, народний депутат й перша заступниця комітету Верховної Ради з питань культури й духовності каже: проект має стати прикладом для всієї України.

«Я в Україні такого глибокого переосмислення історичної пам’яті з поглядом в майбутнє не знаю. Тому цей проект є не локальним проектом, і не є львівським проектом. Це проект, від якого може відштовхнутися держава». 

3.jpg

Простір синагог // «Громадське радіо»
Простір синагог
«Громадське радіо»

До другої світової війни у Львові мешкало близько 100 тисяч євреїв, і лише дві тисячі пережили Голокост. Тож для єврейської громади реалізація такого проекту є надзвичайно важливою, — розповідає Адель Діанова, керівниця благодійного фонду «Хесед Ар’є», у співпраці з яким втілюють ідею. Вона сподівається, що «Простір Синагог» матиме не лише історичну, а й духовну цінність.

«Неможливо відтворити все, що було. Але навести порядок й зробити місце пам’яті, місце вшанування – це дуже важливо. Бо коли людина будь-якої національності прийде на це місце, вона щось подумає, щось відчує. Щось прочитає, потім зайде в Інтернет і теж щось почитає, подумає. Це – місце примирення різних національностей і різних людей, які називають себе львів’янами». 

Втім, на цьому ініціатива не закінчується. Організатори не відкидають варіанту повної відбудови «Золотої рози», а також обіцяють взятись за впорядкування наступного місця – давнього єврейського кладовища, яке також було знищене. Тож «Простір синагог» є лише стартом для нових історичних проектів.

Більше про цей проект в інтерв’ю розповіла докторка історичних наук, директорка Центру міської історії Софія Дяк.

Остап Яриш, Львів, «Громадське радіо»

EU

Матеріал є частиною проекту Hromadske Network, підтриманого Європейською комісією.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
FacebookTwitterGoogle+