Слухати

Партійні прапори і сіно: Що робили аграрії під Верховною Радою?

04 жовтня 2016 - 18:46
Кілька тисяч людей зі всієї країни зібралися під Верховною радою на попереджувальний страйк аграріїв України

Люди стояли з прапорами «Аграрної партії України». На Площі Конституції перед Радою встановили сцену та аудіо-обладнання, поклали сіно, а навколо самої площі стояли агітаційні намети партії. Крім звичайних правоохоронців, що чергують біля будівлі Верховної Ради, на огородженій площі та поряд зі сценою ходили міцні чоловіки із бейджами «охорона».

Протягом двох годин на сцені по черзі виступали представники власне аграрної партії, фермерських асоціацій, а також народні депутати і один пенсіонер. Лунали лозунги, скарги на неприйнятну ситуацію в аграрній сфері, а також критика на адресу існуючої влади.

namety_agrarnoyi_partiyi.jpg

Агітаційні намети // Марія Зав'ялова/Громадське радіо
Агітаційні намети
Марія Зав’ялова/Громадське радіо

Серед офіційно озвучених вимог: відновлення системи оподаткування аграріїв, яка діяла до 2015 року; прийняття законопроекту 3851-1 «Про внесення змін до податкового кодексу України щодо захисту прав платників податку на додану вартість, у тому числі сільгоспвиробників» до кінця 2016 року; подовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення.

Народний депутат та член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Сергій Лабазюк каже, що якщо бюджет-2017 приймуть у нинішньому вигляді, самі аграрії нічого не отримають. Саме тому, за його словами, у комітеті лобіюють прийняття законопроекту 3851-1.

Сергій Лабазюк також проти скасування мораторію на продаж землі.

«Ми сьогодні стоїмо чітко на тому, що нашу землю продавати не можна. Вона має завжди залишатися у володінні українців й України, а не допустити до неї іноземців, які за безцінь спекулятивно скуплять і своїх же українців наша держава зробить жебраками».

За словами Сергія Лабазюка, Україна є аграрною державою, а аграріям потрібна стабільність.

Варто додати, що Сергій Лабазюк був народним депутатом і під час правління українського президента-втікача Віктора Януковича. За час попередньої каденції він не вступив в жодну з парламентських фракцій, однак голосував за «диктаторські» закони 16 січня. Як і багато інших депутатів, після втечі він відкликав свій голос, але на відміну від них, зробив це аж у серпні 2014 року.

Член аграрної партії, підприємець з Одещини Яків Осташ, розказав зі сцени, що в Україні життя стає все гірше.

«Чому нашою країною керують люди, які ніколи не були в полі, які не знають смаку поту, та не знають, скільки сьогодні коштує буханка хлібу. Ці люди знають лише, як пиляти, але не знають, як поливати».

Варто додати, що Яків Осташ був одним із засновників елеватору у Савранському районі Одеської області, і у лютому цього року судився через нібито незаконне виведення його зі складу засновників, але більш відомий він своєю участю у шоу талантів «Х-фактор».

ostash.jpg

Яків Осташ на Х-факторі //
Яків Осташ на Х-факторі

Не всі присутні на мітингу були свідомі, нащо вони на нього приїхали. Наприклад, Петро Гнучко.

«Петро Гнучко: Сказали на роботі, послали сюди

Марія Зав’ялова: А ви знаєте, що тут відбувається?

Петро Гнучко: Щоби за землю повернули гроші».

gnuchko.jpg

Петро Гнучко // Марія Зав'ялова/Громадське радіо
Петро Гнучко
Марія Зав’ялова/Громадське радіо

Багато хто взагалі відмовився коментувати свою участь.

kuharenko.jpg

Артем Кухаренко // Марія Зав'ялова/Громадське радіо
Артем Кухаренко
Марія Зав’ялова/Громадське радіо

Однак, 23-річний сільський голова з Черкащини Артем Кухаренко розказав «Громадському радіо» про ті проблеми, з якими реально стикається українське село.

«У мене село отримує доходи за рахунок оренди землі. Чим вища відсоткова ставка на оренду, чим більше людей аграрний сектор обробляє, тим краще для мого села, тим більше податків вони сплачують. Якщо аграрії будуть обділені, то в мене і бюджету не буде, тому що не буде за який рахунок сплатить оренду за землю».

Найбільшою проблемою Артем Кухаренко бачить у нерівних умовах для окремих фермерів та великих агропромислових компаній.

«Треба давати землю в оренду тим, хто живе на цій землі. Але також в обмежених нормах, тому що монополія ні до чого хорошого не призводить. В одні руки 300-500 га, як це в європейських країнах є, тому що повинен бути вибір. Наша земля — це єдине багатство, як у мене в селі, яке може приносити користь. Треба брати якомога більше від неї».

За дві години від початку, зі сцени оголосили кінець мітингу та пообіцяли підняти вимоги на сьогодняшньому розгляду у комітеті. Однак у прес-службі міністра аграрної політики Тараса Кутового «Громадському радіо» повідомили, що означені питання на комітеті взагалі не піднімали та підтвердили відсутність намірів знімати мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення.

Щодо самого мітингу Тарас Кутовий написав на своїй сторінці у Facebook:

«Моя позиція така: треба відрізняти національні аграрні страйки від політично заангажованих аграрних рухів».

Марія Зав’ялова, Київ, «Громадське радіо»

scena.jpg

Біля сцени встановили великий екран, а під сценою поклали сіно // Марія Зав'ялова/Громадське радіо
Біля сцени встановили великий екран, а під сценою поклали сіно
Марія Зав’ялова/Громадське радіо

foto_na_pamyat.jpg

Після мітингу робили фото на пам'ять // Марія Зав'ялова/Громадське радіо
Після мітингу робили фото на пам’ять
Марія Зав’ялова/Громадське радіо

EU

Матеріал є частиною проекту Hromadske Network, підтриманого Європейською комісією.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
FacebookTwitterGoogle+