Слухати

Арку збудували, що далі? Перспективи нового саркофагу на ЧАЕС

29 листопада 2016 - 21:31 438
На Чорнобильській атомній електростанції відкрили новий саркофаг над четвертим енергоблоком. Коли його введуть в експлуатацію та хто заплатить за роботи

«За метушнею не видно конфайнменту», — діляться враженнями працівниці, що прийшли на церемонію відкриття нової Арки. Метушні сьогодні багато: приїхали глава Європейського банку реконструкції та розвитку, посли країн-донорів та президент України Петро Порошенко. Перед церемонією на дворі робітники прибирають щітками сніг, що продовжує падати, а охоронці не втямлять, з якої відстані та з ракурсу дозволяти зойомку збудованого об’єкту журналістам.

1.jpg

Приготування до церемонії // Тетяна Косянчук, «Громадське радіо»
Приготування до церемонії
Тетяна Косянчук, «Громадське радіо»

Характеристику нового безпечного конфайнменту — така офіційна назва Арки над старим саркофагом четвертого енергоблоку ЧАЕС — спікери у сьогоднішніх розмовах починають з «най…». Найбільша рухома конструкція в світі — її параметри напам’ять вивчив і президент Порошенко.

15 211 686_10 205 877 005 724 217_78 159 227_n.jpg

Виступ президента України Петра Порошенка // Тетяна Косянчук, «Громадське радіо»
Виступ президента України Петра Порошенка
Тетяна Косянчук, «Громадське радіо»

«Це насправді унікальний об’єкт. 110 метрів в вишину. 257 метрів в ширину. 164 метри довжиною», — промовляє він з трибуни.

Будували конфайнмент за понад триста метрів від старого саркофагу — двома половинами. Потім скріпили їх та насунули Арку за допомогою домкратів. Спочатку прес-служба Держагентства з управління зоною відчуження запрошувала журналістів стати свідками проходження конструкцією останніх метрів до цілі. Але зрештою преса побачила вже насунуту Арку.

15 301 335_10 205 877 005 604 214_693 061 537_n.jpg

Новий безпечний конфаймент // Тетяна Косянчук, «Громадське радіо»
Новий безпечний конфаймент
Тетяна Косянчук, «Громадське радіо»

У одного з інженерів проекту, Валерія Говорова, на лобі — подряпина. Жартує: штовхав Арку головою. Пояснює — насправді наближення конструкції зайняло три доби.

15 310 242_10 205 877 006 244 230_830 803 181_n.jpg

Валерій Говоров // Тетяна Косянчук, «Громадське радіо»
Валерій Говоров
Тетяна Косянчук, «Громадське радіо»

«Движение осуществляется на небольшое расстояние, порядка 60 сантиметров за раз. Арка сначала приподнимается, чтобы она была абсолютно горизонтальной, потом такими небольшими толчками она продвигается на эти 60 сантиметров, потом опять подготовка к следующему этапу. Все это приподнимается, выравнивается. И опять на 60 сантиметров», — розповідає Говоров. 

Зведення Арки фінансували 30 країн, у тому числі Україна — загалом це коштувало півтора мільярди євро. Будівництво вів французький консорціум «Новарка». Близько чотирьох тисяч працівників з десяти тисяч, що долучалися до проекту — українці. Заступник головного інженера підприємства «Чорнобильська АЕС» з проекту «Укриття» Сергій Кондратенко пригадує, як усе розпочиналося.

15 227 945_10 205 877 003 524 162_2 104 272 870_n.jpg

Сергій Кондратенко // Тетяна Косянчук, «Громадське радіо»
Сергій Кондратенко
Тетяна Косянчук, «Громадське радіо»

«Необходимо было сначала сделать подготовительные работы. Подготовить площадки, сравнять, сделать траншеи для строительства фундамента. А это все был загрязненный грунт после аварии. Доходило до того, что при устройстве котлованов под фундаменты мы выкапывали прямо экскаваторы, которые остались после 1986 года», — каже інженер. 

За шість років конфайнмент збудовано, але до введення його в експлуатацію — ще рік. Сергій Кондратенко пояснює, які роботи залишилися

«Мы должны загерметизировать арку, установить мембраны между новыми конструкциями и старыми конструкциями объекта «Укрытия». Там зазоры имеются. Должны быть установлены эластичные мембраны. Затем мы должны совершить монтаж оборудования технологического, которое входит в состав НБК, провести испытания, проверить все технологические параметры», — аргументує Кондратенко. 

Підготовку до запуску профінансує міжнародний донорський фонд. А ось від вводу в експлуатацію оплачувати роботу конфайнменту має Україна. Валерій Говоров — один з тих фахівців, який буде відповідати за запуск об’єкта. Переймається, чи вистачить у держави грошей, щоб підтримувати комплекс.

«Все ремонтные, эксплуатационные работы, которые связаны с какими-то ресурсами, с расходным материалом и так далее. Дезактивационные работы, система вентиляции, энергозатраты, теплозатраты, допустим, водоснабжение. Все это ресурсы, которые будут накладываться на общие расходы на содержание. Вот как сейчас: содержание остановленных энергоблоков тоже во что-то обходится. Какие-то системы там работают, которые поддерживают жизнедеятельность. То же самое и здесь», — додає Говоров.

Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак каже: гроші мають бути.

15 240 272_10 205 877 006 084 226_1 598 516 303_n.jpg

Остап Семерак // Тетяна Косянчук, «Громадське радіо»
Остап Семерак
Тетяна Косянчук, «Громадське радіо»

«У нас є прораховані цифри. Ми їх передали до міністерства фінансів. Якщо говорити узагальнено і про фінансування об’єкту «Укриття», і інших систем безпеки, цифра є такою: орієнтовно 600 мільйонів гривень на рік. Але ці кошти Україна буде витрачати, починаючи з моменту здання об’єкту, яке заплановане на листопад 2017 року. З цього моменту Україна перестає вносити свої внески до міжнародних фондів, за рахунок яких фінансувалося будівництво. А це є співрозмірні цифри, тому екстранавантаження  на державний бюджет не буде», —  пояснює міністр. 

Замовником нового безпечного конфайнменту виступило держпідприємство «Чорнобильська АЕС». Діяльність директора підприємства Ігоря Грамоткіна перевіряє Мінекології та розслідують правоохороні органи — після публікацій медіа про корупційні оборудки в компанії. 

«Ті роботи, які з нашої сторони повинні бути забезпечені, вони виконані на найвищому рівні. Правоохоронці перевіряють витрачання державних коштів, це не міжнародні кошти. Йде досудове розслідування за фактами деяких епізодів витрачання державних коштів. Це не впливає на виконання робіт щодо нового безпечного конфайнменту: ви бачите, що Арка насунулася рівно за графіком», — каже Остап Семерак. 

Нова Арка, розраховують інженери, простоїть принаймні 100 років. Такий термін закладено ще й для того, щоб придумати, як утилізувати радиоактивні відходи та залишки ядерного палива у четвертому енергоблоці. Тепер сліди Чорнобильської катастрофи зберігаються вже під двома саркофагами.

…то цей лист для вас.

Команда Громадського радіо, як і ви, найбільше цінує незалежність. Наша редакція не залежить від олігархів, політиків і держави. У нас немає інших завдань, аніж допомогти вам зрозуміти ситуацію.

Ми принципово лишаємось неприбутковою організацією. На відміну від комерційних мас-медіа, гроші для нас - не мета, а засіб.

Щоби і надалі отримувати правдиву, неперекручену інформацію, ви можете просто зараз допомогти Громадському радіо. Підтримуючи нас, ви робите внесок у своє майбутнє.

ДЯКУЄМО!

ЗРОБІТЬ ВНЕСОК

Якщо ви тут...

EU

Матеріал є частиною проекту Hromadske Network, підтриманого Європейською комісією.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Facebook Twitter Google+