Слухати

Тарас Березовець та Анатолій Засоба // Громадське радіо

Переселенці 2016 в цифрах і фактах: статистика окупації

21 грудня 2016 - 15:54
Інформаційний центр опору російської окупації Криму «Free Crimea» спільно з «Главком» та громадською організацією «Кримська діаспора», провели брифінг: «Кримські переселенці в цифрах і фактах. 2016»

За офіційною статистикою Міністерства соціальної політики, станом на 19 грудня 2016 року, вимушеними переселенцями є 1 658 206 громадян з зони АТО та анексованої АР Крим. За неофіційними даними проекту «Free Crimea», статистика становить більш, ніж 2 мільйона осіб. Кожен десятий переселенець проживає у Києві або Київській області.

Анатолій Засоба, лідер громадської організації «Кримська діаспора», говорить про три наймасовіші хвилі напливу переселенців:

 «Весною 2014 року була перша велика хвиля. Друга хвиля була вже до вересня, до навчального року, коли батьки з дітьми влітку організували свій приїзд, і восени 2014 переїхали. Наступна хвиля триває. Як ми бачимо, людям потрібен був час на те, щоб усвідомити, завершити справи, закрити бізнес, продати нерухомість, вийти із зобов’язань, які у них були на Кримському півострові. Тому ми донині бачимо, як люди сюди виїжджають».

Статистика опитувань серед переселенців показує, що 77% не мають наміру повертатися назад навіть у випадку швидкого звільнення окупованих територій.

 «Люди не радо вітають окупаційну владу, не визнають спробу анексії Кримського півострова Російською Федерацією. Вони відчувають певне моральне напруження там, тиск з боку місцевого населення, яке вразливе до інформаційного простору і російської пропаганди».

Найпоширеніші проблеми, які спіткали переселенців – це відмова «ПриватБанку» у видачі депозитних вкладів, та відмови банків у наданні кредитів. Засновник проекту «Free Crimea» Тарас Березовець, пояснює це результатом постанови Національного банку у 2014 році визнання нерезидентами переселенців з Криму, які проживають на материковій частині України.

 «У 2015 році суд був виграний, Нацбанк відмінив постанову, але, тим не менш, багато банків сьогодні продовжують ігнорувати, порушуючи закон, і вважаючи людей з кримської пропискою нерезидентами. Вся ця дискримінаційна річ триває, і не тільки з кредитами — люди не можуть зняти свої депозити. До мене звертаються мої знайомі, які змушені подавати в суди через відмови в поверненні грошей. Найпарадоксальніше те, що у людини з кримської пропискою був відкритий депозит в Запоріжжі або Києві, але йому все одно відмовляють повертати гроші».

Найскладніше питання для переселенців – це житло. Люди не мають коштів на придбання власного, а у кредитуванні будівництва отримують відмови. Людмила Чаплигіна – переселенка з Криму, наразі проживає у Кам’янці-Подільському та є членом «Об’єднання переселенців України».

«Проблема одна — є, була і залишається, — це небажання держави нами займатися. Тобто, наша головна мета і завдання — це виживання. Порятунок тих, хто тоне – справа їх власних рук , хто як може, так і влаштовується. З роботою погано, а майже 90% з нас — орендує житло. Воно дороге, але ось зараз трошки пробиваємося вийти на субсидії».

Також, основною проблемою є те, що Міністерство соціальної політики досі не має конкретного визначення хто ж потрапляє під термін «переселенці». ВПО не мають права голосу на виборах та стикаються з проблемами в отриманні соціальних виплат і пенсій та заявами про підвищення рівня злочинності за рахунок переселенців.

«Необхідно відмовлятися від ненависті по відношенню до наших власних громадян, оскільки наша проблема полягає в їх інтеграції в повноцінне українське суспільство. Довгий час вони перебували під впливом російської пропаганди, і жили осторонь».

Організатори обіцяли і надалі вести моніторинг серед переселенців з зони АТО та анексованого АР Крим. За бажанням, люди можуть звертатись до громадських організацій «Кримська діаспора» та проекту Free Crimea за консультацією або правозахисною допомогою.

Тетяна Карпусь, «Громадське радіо», Київ

…то цей лист для вас.

Команда Громадського радіо, як і ви, найбільше цінує незалежність. Наша редакція не залежить від олігархів, політиків і держави. У нас немає інших завдань, аніж допомогти вам зрозуміти ситуацію.

Ми принципово лишаємось неприбутковою організацією. На відміну від комерційних мас-медіа, гроші для нас - не мета, а засіб.

Щоби і надалі отримувати правдиву, неперекручену інформацію, ви можете просто зараз допомогти Громадському радіо. Підтримуючи нас, ви робите внесок у своє майбутнє.

ДЯКУЄМО!

ЗРОБІТЬ ВНЕСОК

Якщо ви тут...

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Facebook Twitter Google+