Слухати

Цивільна безпека: чому громадяни дотепер не довіряють силовикам?

30 березня 2017 - 22:44 123
29-30 березня в Києві відбулась міжнародна конференція, присвячена реформуванню цивільної безпеки. Учасники конференції визначили ключові виклики та ідентифікували «слабкі місця»

Логіка гібридної війни, розв’язаної Росією проти України, передбачає не тільки суто військові атаки на фронті, але також різноманітні провокації по всій країні. За цих умов реформування сектору цивільної безпеки набуває життєво важливого значення, вважає значна кількість експертів, котрі 29-30 березня відвідали міжнародну конференцію «Сектор цивільної безпеки: перебіг і виклики реформ». Її було присвячено реформуванню МВС, Генпрокуратури, СБУ, прикордонної та фіскальної служб, НАБУ та НАЗК.

По суті ключовою проблемою як іноземні, так і українські спостерігачі визнали взаємну недовіру між громадянським суспільством та переліченими правоохоронними відомствами. До речі, це пов’язано не лише з вадами відомств, але також і з сумнівною діяльністю низки громадських організацій.

«Головне слабке місце – це є недовіра, небажання ефективно співпрацювати з громадськими організаціями. По-друге, це громадські організації, що їх використовують як інструмент гібридної війни проти українського суспільства, українського розвитку та євроатлантичної інтеграції», – наголосила координаторка Центру безпеки, розвитку та верховенства права Лада Росліцкі.

Як приклад експертка згадала нещодавні скандали з оприлюдненим обсягом фінансування так званих ветеранських організацій (маються на увазі «ветерани» Другої світової війни). Такі організації, щорічно одержуючи мільйони гривень з бюджету, запам’яталися, зокрема, маршами, учасники яких чіпляли на себе георгіївські стрічки. Цей атрибут, як відомо, є одним з символів російської агресії проти України.

Під час конференції відбулося кілька дискусій. Либонь, найцікавішою видалась та, котра була присвячена зовнішньому контролю (наглядові) громадськості над державними органами.

Народна депутатка та голова Комітету з питань національної безпеки та оборони Ірина Фріз висловила сподівання, що цього року парламент запалить для такого контролю «зелене світло».

«Нарешті законопроект про національну безпеку потрапив до Адміністрації Президента, і ми в парламенті очікуємо його внесення. Законопроектом пропонується видозмінити функцію демократичного нагляду. Але після цього законопроекту ми будемо приймати ще один законопроект, який буде присвячено механізмові здійснення демократичного цивільного нагляду», – сказала Ірина Фріз.

Цікаво, що цивільний нагляд, на думку Фріз, не має поширюватися на Національне антикорупційне бюро, адже в такому разі інституція втратить свою незалежність.

Позицію Міністерства внутрішніх справ захищали під час конференції заступниця міністра Тетяна Ковальчук та директор департаменту з комунікацій Артем Шевченко. Шевченко насамперед не погодився з тезою про недовіру населення до структур МВС, в першу чергу – до національної поліції та національної гвардії.

«Опитування, проведене в середині минулого року Центром Разумкова, показало, що принаймні до поліції був дуже високий рівень довіри – 40%. Також був 41% недовіри», – зазначив Артем Шевченко.

Він перелічив низку ініціатив Міністерства, запровадження яких мало би впродовж поточного року покращити рівень цивільної безпеки. Зокрема, це створення невеличких поліцейських станцій в районах, створення нових районних відділків, а також низка змін в роботі прикордонної та міграційної служб.

«До речі, всі правозахисники відзначають, що рівень невмотивованого насильства під час слідства в органах поліції порівняно з попередніми роками суттєво знизився – приблизно вдвічі», – зазначив Артем Шевченко.

На тому, що МВС перестає бути каральним відомством й повертається обличчям до громадян, наголосила й заступниця міністра Тетяна Ковальчук.

«Також в міністерстві з’являється нова функція – це сервісноорієнтований підхід, тобто ми все робимо для того, аби людина чітко могла розуміти, що в процесі надання послуг немає жодної корупційної складової», – сказала заступниця міністра. Утім, на загал обмежилася доволі обтічними та загальними фразами.

Загальний висновок, який напрошується за підсумками конференції, є досить стриманим. Визначити ключові «слабкі місця» – це зовсім не значить їх подолати, проте це уже половина рішення.

Сергій Стуканов, Громадське радіо

…то цей лист для вас.

Команда Громадського радіо, як і ви, найбільше цінує незалежність. Наша редакція не залежить від олігархів, політиків і держави. У нас немає інших завдань, аніж допомогти вам зрозуміти ситуацію.

Ми принципово лишаємось неприбутковою організацією. На відміну від комерційних мас-медіа, гроші для нас - не мета, а засіб.

Щоби і надалі отримувати правдиву, неперекручену інформацію, ви можете просто зараз допомогти Громадському радіо. Підтримуючи нас, ви робите внесок у своє майбутнє.

ДЯКУЄМО!

ЗРОБІТЬ ВНЕСОК

Якщо ви тут...

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Facebook Twitter Google+