Слухати

Сміх не вибухівка, він міст, який може пов’язувати людей - Тетяна Огаркова

18 травня 2017 - 22:16 86
«Сміх. Страх. Сила». Таку фокус-тему має цьогорічний «Книжковий Арсенал». Тетяна Огаркова, Ростислав Семків, Тарас Лютий, Олександр Івашина та Михайло Назаренко дискутували про сміх у часи кризи

«Сміх – зрештою, це те, що об’єднує людей», — Тетяна Огаркова, журналістка та викладач наголошувала на тому, що саме сміх є інструментом комунікації у складні періоди. Сміх об’єднує і творить нові спільноти, вважає вона:

«Ми сміємося тоді, коли сміється хтось поруч з нами, коли хтось розуміє наш жарт. Коли ми жартуємо і ніхто не розуміє, то це є або поганий жарт, або відсутнє почуття гумору. Сміх, попри те, що ми сприймаємо його, як силу, яка руйнує стереотипи, яка руйнує хибні уявлення, яка підважує ідеологію, щось нав’язане, водночас є тим містком, є тим, що пов’язує людей, який створює спільне розуміння комічності ситуації. Сміх не є вибухівкою, він є мостом, який може пов’язувати людей. Саме тому сміх є комунікацією і силою, яка створює спільноти. Нові спільноти, які щось поєднує».

На дискусії у перший день «Книжкового Арсеналу» Тетяна Огаркова також наголосила на тому, що людей об’єднує сміх у соціальних мережах. Однак до об’єднання людей у російських соцмережах журналістка ставиться не прихильно. Тому заборону ВКонтакті і Однокласників Тетяна вважає доцільною:

 «Я скоріше підтримую сам факт того, що ці соціальні мережі мали би зникнути з українських територій. Однак зовсім не тому, щоб заборонити людям користуватися альтернативними мережами. Єдина важливе причина, єдине пояснення, чому їх варто було б прибрати – це те, що до цих соцмереж мають прямий доступ російські спецслужби».

Директор видавництва «Смолоскип», Ростислав Семків стверджує, що сміх звучить, коли справжньої кризи вже немає. Прикладом є те, що півтора року тому з’явився гумористичний роман про війну «Укри» Романа Жолдака. «Це означає, що в принципі українці вже не вірять у війну та вважають, що над нею можна сміятися», — зазначає Ростислав.

Протилежну думку висловив Тарас Лютий, філософ і письменник. Тарас стверджує, що зараз надто рано для виходу гумористичних романів про українську війну:

«Є такі ситуації, коли сміятися не просто не можливо, людина іноді потрапляє в такі ситуації, коли сміх є вбивчим. Тобто тут потрібно значною мірою підходити диференційовано.

Має пройти скількись часу для того, щоб завершилися певні дії та певні події відбулися. Тобто є моменти, над якими жартувати неможливо. І люди, які повертаються  з війни, повертаються з певними ушкодженнями, цю рану загоїти не може навіть сміх. Тому навіть якщо з`являться гумористичні романи, то це буде пізніше. І ці підпалини, які спричиняє нам війна, мають відійти в минуле. Тоді, можливо, з’явиться щось вартісне і іронічне з приводу війни».

Долучитися до дискусій про сміх можна до 21 травня на фестивалі «Книжковий Арсенал».

Ольга Лук’янчук спеціально для «Громадського радіо»

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Facebook Twitter Google+ Vkontakte