Слухати

Сміх не вибухівка, він міст, який може пов’язувати людей - Тетяна Огаркова

18 травня 2017 - 22:16 119
«Сміх. Страх. Сила». Таку фокус-тему має цьогорічний «Книжковий Арсенал». Тетяна Огаркова, Ростислав Семків, Тарас Лютий, Олександр Івашина та Михайло Назаренко дискутували про сміх у часи кризи

«Сміх – зрештою, це те, що об’єднує людей», — Тетяна Огаркова, журналістка та викладач наголошувала на тому, що саме сміх є інструментом комунікації у складні періоди. Сміх об’єднує і творить нові спільноти, вважає вона:

«Ми сміємося тоді, коли сміється хтось поруч з нами, коли хтось розуміє наш жарт. Коли ми жартуємо і ніхто не розуміє, то це є або поганий жарт, або відсутнє почуття гумору. Сміх, попри те, що ми сприймаємо його, як силу, яка руйнує стереотипи, яка руйнує хибні уявлення, яка підважує ідеологію, щось нав’язане, водночас є тим містком, є тим, що пов’язує людей, який створює спільне розуміння комічності ситуації. Сміх не є вибухівкою, він є мостом, який може пов’язувати людей. Саме тому сміх є комунікацією і силою, яка створює спільноти. Нові спільноти, які щось поєднує».

На дискусії у перший день «Книжкового Арсеналу» Тетяна Огаркова також наголосила на тому, що людей об’єднує сміх у соціальних мережах. Однак до об’єднання людей у російських соцмережах журналістка ставиться не прихильно. Тому заборону ВКонтакті і Однокласників Тетяна вважає доцільною:

 «Я скоріше підтримую сам факт того, що ці соціальні мережі мали би зникнути з українських територій. Однак зовсім не тому, щоб заборонити людям користуватися альтернативними мережами. Єдина важливе причина, єдине пояснення, чому їх варто було б прибрати – це те, що до цих соцмереж мають прямий доступ російські спецслужби».

Директор видавництва «Смолоскип», Ростислав Семків стверджує, що сміх звучить, коли справжньої кризи вже немає. Прикладом є те, що півтора року тому з’явився гумористичний роман про війну «Укри» Романа Жолдака. «Це означає, що в принципі українці вже не вірять у війну та вважають, що над нею можна сміятися», — зазначає Ростислав.

Протилежну думку висловив Тарас Лютий, філософ і письменник. Тарас стверджує, що зараз надто рано для виходу гумористичних романів про українську війну:

«Є такі ситуації, коли сміятися не просто не можливо, людина іноді потрапляє в такі ситуації, коли сміх є вбивчим. Тобто тут потрібно значною мірою підходити диференційовано.

Має пройти скількись часу для того, щоб завершилися певні дії та певні події відбулися. Тобто є моменти, над якими жартувати неможливо. І люди, які повертаються  з війни, повертаються з певними ушкодженнями, цю рану загоїти не може навіть сміх. Тому навіть якщо з`являться гумористичні романи, то це буде пізніше. І ці підпалини, які спричиняє нам війна, мають відійти в минуле. Тоді, можливо, з’явиться щось вартісне і іронічне з приводу війни».

Долучитися до дискусій про сміх можна до 21 травня на фестивалі «Книжковий Арсенал».

Ольга Лук’янчук спеціально для «Громадського радіо»

Цю публікацію створено за допомогою Європейського Фонду Підтримки Демократії (EED). Зміст публікації не обов’язково віддзеркалює позицію EED і є предметом виключної відповідальності автора(ів). 
Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Facebook Twitter Google+