Слухати

Проїзд пільговим коридором та посередництво у документах. Хто наживається на переселенцях

13 червня 2017 - 18:00 369
Які послуги надають посередники переселенцям та чому люди змушені до них звертатися

Щоденний пасажирський потяг Київ-Маріуполь до кінцевої точки їде майже 19 годин. Останні дві години шляху вагони напівпорожні. На станції Волноваха виходять ті, кому треба на непідконтрольну територію. До контрольного пункту в’їзду-виїзду «Новотроїцьке» і далі в Донецьк готові підвезти численні таксисти.

«350 гривень. Ти що, записуєш? Пішки підеш», — перериває розмову один з таксистів, побачивши диктофон.

img_9883.jpg

Вокзал у Волновасі, з якого люди їдуть на непідконтрольні території // Тетяна Косянчук, Громадське радіо
Вокзал у Волновасі, з якого люди їдуть на непідконтрольні території
Тетяна Косянчук, Громадське радіо

Спілкування з журналістами тут уникають і водії, і пасажири. Деякі пояснюють — надто часто доводиться перетинати блокпости, публічність нашкодить.

Із пенсіонеркою Валентиною ми познайомилися у Маріуполі. Вона — переселенка з Донецька, але часто навідується додому, доглядає квартиру. Валентина розповідає, скільки коштує їй дорога.

 «Залежно від того, хто як бере. Одні — 500, інші — 375. Треба знайти такого, щоб дешевше. Це дуже важко. Автобусом треба долати довгі переходи, я не можу», — пояснює жінка.

Чинні правила переміщення через лінію зіткнення забороняють перетинати її громадському пасажирському транспорту. Та пошук автобусних рейсів Київ-Донецьк в Інтернеті видає різноманітні пропозиції. Можна дістатися через Росію та відрізок кордону з РФ, який Україна не контролює. Можна їхати через контрольні пункти в’зду-виїзду на лінії зіткнення — з пересадками або без. Достатньо зателефонувати в компанію, назватися клієнтом — і співробітники розкриють всі ціни.

«Рейс без пішого перетину блокпосту. Чотири людини залишаються в мікроавтобусі, потім знову у той самий автобус. Речі залишаються у мікроавтобусі. Вартість проїзду — одна тисяча гривень. Дешевше є автобус, з пересадкою та пішим переходом на блокпосту, вартість поїздки 550 гривень», — озвучує диспетчер прейскурант.

Прес-секретар Державної прикордонної служби України Олег Слободян пояснює, чому перевізники оминають офіційну заборону.

slobodyan.jpg

Олег Слободян // Громадське радіо
Олег Слободян
Громадське радіо

«Ми повідомляємо в правоохоронні органі, Службу безпеки України, Національну поліцію інформуємо Міністерство інфраструктури про те, що є перевізники, які пропонують маршрути нібито з Києва до Донецька, з Харкова до Донецька, насправді підвозять людей в найбільш наближений до КПВВ населений пункт, там їх висаджують, люди переходять лінію розмежування в пішому порядку, по той бік лінії розмежування їх зустрічає інший транспортний засіб, який довозить їх до пункту призначення. Це абсолютно незаконна операція, проте на даний момент компетенцію Держприкордонслужби обмежено. Не пропустити людей, які перетинають блокпости у пішому порядку, у нас немає жодних підстав. Що стосується транспортних засобів, які зупиняються на віддаленні від лінії розмежування — знову ж таки, це не наша компетенція, інформацію про це ми передаємо іншим зацікавленим службам та відомствам», — пояснює представник Держприкордонслужби.

Речник відомства попереджає: громадяни, які їдуть маршрутами через тереторію РФ, можуть наразитися на штраф.


«Ми намагаємося через власні джерела відслідковувати такі маршрути і таких громадян України. На даний момент за це передбачено адміністративну відповідальність, штраф (від 1700 до 3400 гривень або до 15 діб адміністративного арешту — ред.), тому що ці громадяни фактично незаконно перетинають держкордон України, заїжджають через тимчасово закриті пункти пропуску на ділянці Донецької, Луганської областей», — говорить Олег Слободян.

Тим, хто збирається перетнути лінію зіткнення своєю автівкою і не хоче стояти в черзі, теж можуть запропонувати допомогу. Цей чоловік має право на пільговий  прохід через блокпости.

«Якщо будете в Донецьку, можу вивезти Вас у будь-який час. Якщо треба звідкись зустріти, я, наприклад, приїжджаю у Волноваху, вас забираю. Саджуся у Вашу машину і їду. Це коштує 400 гривень», — описує пільговик.

Пенсійний туризм — окремий від заробітку на тих, хто оформився як переселенець, але живе на непідконтрольних територіях. Якщо літні люди або їхні родичі не можуть поїхати та зняти пенсію, це можуть зробити посередники. Наприклад, Ярослав на Хюндаї, як він називається в телефонній розмові.

«Я беру чотири відсотки від суми. Мінімально — 100 гривень за зняття. Якщо понад 2000 гривень треба зняти — 4%. Я займаюся цим вже майже 2 роки і в певних колах мене знають — Ярослав на «Хюндаї». Можу Вам паспорт дати сфотографувати. Я не збираюся нікуди тікати, мені репутація дорожча», — запевняє Ярослав.

Маріупольська юристка, працівниця організації «Схід  SOS» Тетяна — прізвище жінка попросила не згадувати — каже: 4%, які з нас просив Ярослав на Хюндаї — це ще привабливий тариф.

img_0142.jpg

Представники організації Схід SOS готові безкоштовно консультувати переселенців // Тетяна Косянчук, Громадське радіо
Представники організації Схід SOS готові безкоштовно консультувати переселенців
Тетяна Косянчук, Громадське радіо

«Різні є відсотки, починаючи від двох, є двадцять-двадцять п’ять. Це залежить від людини, хто це робить. Які гарантії він пропонує, яка сума. Адже є ж обмеження на провезення суми через лінію розмежування. Якщо суми будуть великі — і відсоток трохи більше», — розповідає юристка.

Окремий вид посередництва — допомога з документами.

У мережі Інтернет я знайшов оголошення київської фірми, яка за гроші допомогає оформити довідку переселенця. Послуга під ключ — заповнення документів, супровід в управління соцзахисту, отримання довідки. Все — за один робочий день та півтори тисячі гривень.

Фірма розташувалася у квартирі багатоповерхівки. Директор організації Олег Коваль довго відмовлявся розмовляти під запис. Але потім розповідає, хто до них звертається.

«Це люди зазвичай доброго статку, які приїхали з війни жити тут, мають свої помешкання, домоволодіння. Тобто це або їхня нестача часу, або лінь, або якась третя річ, яка може бути. Наші послуги допомагають їм жити». 

На запитання, як вдається компанії встановлювати контакт із чиновниками і чи платять вони хабарі, Коваль відповідає.

«Я маю добру ауру життя. Нема проблем зайти, оформити довідку. Зазвичай, це якісь бідні приміщення, нажаль, де або холодно, або темно. Там треба просто виконати свій алгорітм по отриманню довідки: заповнити заяву, знайти кабінет, дочекатися часи роботи чи обіду, щоб виконати просто абсолютно елементарні речі по досягненню результата в цій справі, а мої працівники вдало це роблять».

Юристка організації «Схід SOS» із Маріуполя продовжує: інколи, щоб заробити на переселенцях, посередникам достатньо простих навичок роботи з комп’ютером.

«Є люди, які допомагають отримати електронну перепусткук. Більшість людей цих знаходяться на території «ДНР». Електронна перепустка, Інтернет і комп’ютер — річ досить-таки складна для людей похилого віку. Більшість в них абсолютно нічого не розуміють, у багатьох комп’ютерів немає, тому вони платять людям гроші, щоб вони зробили електронну перепустку для перетину лінії розмежування», — каже представниця організації.

img_0133.jpg

Черга до кабінетів в управлінні соцзахисту Центрального району Маріуполя // Тетяна Косянчук, Громадське радіо
Черга до кабінетів в управлінні соцзахисту Центрального району Маріуполя
Тетяна Косянчук, Громадське радіо

Через які перепони доводиться проходити тим, хто хоче отримати документи у звичайний спосіб, без посередників? Щоб з’ясувати це, Громадське радіо вирушило у відділ соцзахисту Центрального району Маріуполя. Біля кабінетів — черга. Валентині треба перереєструватися з одного району в інший. Жінка, якій понад 80 років, скаржиться — не може потрапити на прийом другий день поспіль.

«До пятої години лишилися «копійки». А співробітники тримають людей півгодини або сорок хвилин. Не знаю, що там можна робити 40 хвилин», — каже Валентина.

Чому переселенці надовго застрягають у чергах, питаємо у заступника начальника райуправління соцзахисту Сергія Голубкова. Голубков каже: марнувати час в управлінні не обов’язково, можна зайняти електронну чергу на 2 тижні вперед.

img_0130.jpg

Сергій Голубков // Тетяна Косянчук, Громадське радіо
Сергій Голубков
Тетяна Косянчук, Громадське радіо

«У людини є вибір — можна провести кілька годин у живій черзі. Зробити чергу нульовою неможливо, хоча приймають чотири людини. А коли великий пік … скажімо прямо, іноді приїжджають люди на автобусі, хочуть в той же день виїхати. Це, напевно, не зовсім переселенці, але ми зобов’язані їх прийняти. Коли такий великий пік, ми виклакаємо ще співробітників, тоді ще двоє людей приймають.», — розповідає Голубков.

Після нашого звернення чиновник вирушає перевірити, чи дійсно 4 працівники ведуть прийом.

Люди в черзі: Це нормально, коли немає фахівця?

Сергій Голубков: Чотири фахівця приймають.

Люди в черзі: Де? Покажіть. Два столи у вас приймають.

Сергій Голубков доручає прийом додатковій співробітниці і обіцяє обслугувати всіх відвідувачів, попри час закриття управління. Переселенці у черзі вдячні журналістам.

«Заворушилися. Дещо заворушилися. Начальник прийшов, сказав — і все», — радіє один з відвідувачів.

Попри можливі складнощі у легальному отриманні документів, юрист організації «Станція Харків» Андрій Тарасенко радить людям уникати посередників.

«Проблема не тільки в посередниках, але і в бенефіціарах. Найчастіше вони не хочуть боротися і доводити свою правоту. Коли до нас в «Станцію Харків» приходять і звертаються по допомогу, ми говоримо, що можемо супроводити в держоргани для отримання довідки, отримання документів, подання заяви тощо. Нерідко люди кажуть: «Добре, спасибі, поки не хочу», — розповідає Тарасенко.

Якщо переселенці стають жертвами шахраїв, то здебільшого їм нема, куди поскаржитися, попереджає Андрій Тарасенко. Бо саме звернення до посередників по допомогу, наприклад, в оформленні документів, є незаконним. Тому юрист радить у першу чергу консультуватися у громадських організацій, які допомагають безкоштовно. 

 

…то цей лист для вас.

Команда Громадського радіо, як і ви, найбільше цінує незалежність. Наша редакція не залежить від олігархів, політиків і держави. У нас немає інших завдань, аніж допомогти вам зрозуміти ситуацію.

Ми принципово лишаємось неприбутковою організацією. На відміну від комерційних мас-медіа, гроші для нас - не мета, а засіб.

Щоби і надалі отримувати правдиву, неперекручену інформацію, ви можете просто зараз допомогти Громадському радіо. Підтримуючи нас, ви робите внесок у своє майбутнє.

ДЯКУЄМО!

ЗРОБІТЬ ВНЕСОК

Якщо ви тут...

Цю публікацію створено за допомогою Європейського Фонду Підтримки Демократії (EED). Зміст публікації не обов’язково віддзеркалює позицію EED і є предметом виключної відповідальності автора(ів). 
Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Facebook Twitter Google+