Слухати

Освіта для ромів. Як це працює в Угорщині?

29 червня 2017 - 20:30
Говоримо з членкинею організації “Мотиваційна громада” Валерією Клемен про ромську освіту та інтеграційні проекти в Угорщині

В Угорщині роми вперше з’явились у XIV-XV столітті, коли через захоплення Балкан турками, вони були змушені рухатись на північ. Згідно з переписом населення за 2011 рік, в Угорщині проживає 315 тисяч ромів, тобто більше 3% від загальної кількості населення. Так само, як і в Україні, в Угорщині існує проблема ізольованості ромів та їхньої інтеграції. Хоч більше 80% ромських дітей і закінчують початкову освіту, тільки одна третина продовжує навчання у середній школі. Лише 1% угорських ромів мають вищу освіту.

- «Основна проблема для ромів — це освіта, говорить членкиня організації «Мотиваційна громада» Валерія Клемен. В Угорщині вона доволі сегрегована. Офіційно сегрегація, звичайно, заборонена, але так стається, що ромські діти опиняються в школах з низькою якістю освіти. Діти, які отримали освіту в таких школах потім мають багато проблем. Їм дуже важко знайти роботу; часто такі люди стають безробітними і залежними від соціальної допомоги. В Угорщині батьки самі обирають школу для своєї дитини. Коли у певних районах у школах стає багато ромських дітей, інші батьки забирають своїх дітей з таких шкіл. Потім звідти йдуть вчителі. Так школи стають сегрегованими».

hungary_roma_2001_average.png

Роми в Угорщині згідно перепису 2001 року // Wikimediafoundation
Роми в Угорщині згідно перепису 2001 року
Wikimediafoundation

В Україні також існує проблема з доступом до освіти для ромів. Заступник директора Інституту демографії і соціологічних досліджень Олена Макарова, стверджує, що роми найменш інтегровані у суспільство з усіх національних меншин. Низький рівень інтегрованості, високий рівень безробіття є причиною підвищеного рівня злочинності серед представників етносу. Не менш важливими і нагальними проблемами є низька освіченість, низький рівень життя, втрата рідної мови, правова незахищеність. Ромські діти як правило не залучені навіть у систему дошкільної освіти, вони не ходять до дитячих садочків, тому у школі вони відстають від своїх однолітків. Те саме стосується і середньої освіти. Необхідна мотивація для батьків ромських дітей, щоб вони відправляли їх до школи.

Представник коаліції українських ромських організацій Володимир Кондур вважає освіту ключовим фактором інтеграції ромів у суспільство. Освіта дозволяє отримати хорошу роботу та високий соціальний статус. За даними Володимира Кондура тільки 1,5-2% ромів інтегровані у систему української освіти. На його думку, така ситуація склалася в Європі історично ще з п’ятнадцятого сторіччя, коли роми законодавчо знаходилися в категорії рабів, клеймилися, займалися найбруднішою роботою та не мали права на освіту. Кондур розповів, що лише у дев’ятнадцятому сторіччі розпочав формуватися кістяк ромської інтелігенції, але під час Другої світової війни вся вона була винищена нацистами. За його словами, лишилися тільки одиничні династії, які зберігають свій рід та культуру і можуть існувати у суспільстві інтегровано.

За останні роки в Україні з’явилось кілька проектів, які мають на меті навчання ромів та легший доступ до освіти. Наприклад, у 2016 році у стихійному ромському поселенні Києва волонтери громадської організації «Молодь за мир» навчали дітей читати та писати. У тому ж році в Ужгороді на Закарпатті, де проживає найбільша кількість ромів, у школі №14 діяв експериментальний клас з отримання базової освіти для неписемних ромів. В Ужгороді також є Ромська організація «Романі чгіб», яка навчає студентів ремеслам перукарів, шевців та чоботярів. Валерія Клемен також розповіла про освітні та інтеграційні проекти для ромів в Угорщині.

-«Обидві програми з інтеграції ромів до нових шкіл проходили на Півдні Угорщини біля кордону з Сербією у містах Сегед та Годмезевашаргей, розповідає Валерія Клемен. У 2007 році одна з сегрегованих шкіл Угорщини з дітьми від 7 до 14 років була закрита. Завдяки організації «Мережа навчання та інтеграції», 129 дітей були відправлені у 11 шкіл, де їх мали інтегрувати у звичайне несегреговане середовище. В рамках «Student mentoring programme» університетські студенти стали менторами цих дітей. Студенти мали допомогти дітям інтегруватись у новий навчальний процес. Більшість ромських дітей мали гірший рівень знань, ніж звичайні угорські учні. Тому там було багато роботи. Так само було непросто інтегрувати ромських дітей соціально, адже роми є представниками іншої культури. Завдяки цій програмі більшість дітей змогли інтегруватись. Найлегше було молодшим дітям, адже вони пропустили лише невеличку кількість навчання. Дорослим дітям бракувало набагато більше знань.

Програма почалась десять років тому, але й досі триває. Ті діти, про яких я говорила вже давно випустились. Тепер у цих школах інші діти з сегрегованих шкіл, в тому числі роми. Ми й досі маємо велику кількість студентів-менторів. Зараз основний акцент робимо на читанні. Якщо дитина не навчиться читати до семи років, потім їй дуже важко надолужити».

Валерія Клемен також додала, що більшість ромських дітей не намагаються отримати вищу освіту після закінчення середньої».Окрім освіти, роми також стикаються з проблемами у взаємодії з бюрократичними структурами, адже багато з них не мають паспортів. У 2009 році угорські ультраправі радикали вбили 6 і поранили 55 ромів. Поліція знайшла винних; зараз вони відбувають термін у в’язниці. 

За підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні

Цю публікацію створено за допомогою Європейського Фонду Підтримки Демократії (EED). Зміст публікації не обов’язково віддзеркалює позицію EED і є предметом виключної відповідальності автора(ів). 
Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
FacebookTwitterGoogle+