Слухати

У Кам’янці-Подільському кримські татари не можуть ховати померлих за своїми традиціями

31 липня 2017 - 19:04
Спільнота кримських татар-переселенців за три роки переселення не може отримати від міста приміщення для молитовного дому та території під захоронення, місцеві чиновники не розуміють потребу меншини

Мустафа (ім’я змінено редакцією на прохання співрозмовника в інтересах його безпеки) зі своєю родиною, дружиною і двома дітьми, перебрався з Криму до Кам’янця-Подільського у 2013 році, в грудні. Все почалось з моменту, коли прямо до хати приходили люди зі зброєю і проводили обшуки, погрожували йому і дружині. Багато про це він не розказує, бо там лишились рідні. Багато кримських татар тоді почали переселятись у різні міста по всій Україні, де наново відбудовували своє життя.

Прихисток ця сім’я та деякі інші кримські татари знайшли тут, у Кам’янці-Подільському. За словами Мустафи, сьогодні спільнота нараховує біля 60 людей.

Люди винаймають житло за власний кошт та шукають роботу, а питанням збереження традицій також займаються самі. І напевно б самі і надалі вирішували свої проблеми, але є те, що власними силами вони просто не подолають.

Кримські татари – мусульмани, і між традиціями захоронення мусульман і християн або католиків існують суттєві розбіжності. А традиції віросповідання передбачають також ряд серйозних умовностей.

Наприклад, раз на тиждень у п’ятницю кримські татари проводять спільну молитву у приміщення, спеціально відведеному для цих ритуалів, або, принаймні, там, де можна весь час збиратись у великій кількості для такого ритуалу.

Відомо, мусульманські та християнські кладовища завжди відокремлені. При  похованні ж померлого не кладуть у труну, облаштовують домовину інакше, а тіло померлого загортають у тканину — саван, і звісно, на надгробку не ставлять хрести і такі пам’ятники, які ставлять на християнських кладовищах, часто пишні та недешеві. Згідно традицій, пам’ятник не має бути надто дорогим, на могилі висаджують одне чи два дерева. Могила робиться у зріст померлого з витягнутою рукою. При похованні покійника перегортають в певний бік (правий), а після цього читають молитву. Обов’язковою є спільна молитва. Похорон має відбутись у день смерті покійного, а якщо людина помирає вночі — на наступний день, але весь ритуал має відбутись досить швидко. 

55d0992173b21.jpg

Момент поховання мусульманина // Фото: pamyatnic.su
Момент поховання мусульманина
Фото: pamyatnic.su

Ці традиції дуже важливі для кримських татар і сьогодні, це важлива частина їх життя. Але у Кам’янці вони досі цього не можуть собі дозволити.

«Мер міста повністю відмовив нам, сказав «ні». Хочу звернутись до райради. Якщо вони теж відмовлять, не знаю, що далі робити. Земельну ділянку під кладовище – це перше, що нас хвилює. І приміщення під молитви. Кожну неділю у п’ятницю і два рази на рік на Курбан и Рамадан ми маємо провести святкову молитву колективно», — каже Мустафа.

У п’ятницю кримськотатарській спільноті потрібно зібратись і провести спільну молитву, вона триває максимум пів години. Мустафа каже, що місцевим мусульманам таке теж потрібно, і нічого подібного для них не створювали досі: «Місцеві, які тут живуть, просто не знають про такі речі».

55d0991b955c0.jpg

Момент поховання мусульманина. Спільна молитва // Фото: pamyatnic.su
Момент поховання мусульманина. Спільна молитва
Фото: pamyatnic.su

Мустафа неодноразово звертався з проханням до місцевої влади, міністерства культури, а також, до МТОТ — Міністерства у справах тимчасово окупованих територій та ВПО, які офіційно направили листа на місцеву владу з проханням сприяти вирішенню цього питання. Однак, влада відповіла особисто автору звернення, що ані приміщень, ані місця на кладовищі для кримських татар не передбачено.

«На сьогоднішній день вільних житлових приміщень, які могли б використовуватись для заявлених вами потреб, наразі немає. виділення окремого сектору на кладовищі для поховань померлих громадян будь-якого віросповідання не передбачено в плані кладовища», — йдеться в офіційній відповіді, підписаній І. Труновою, начальницею управління культури, національностей, релігій  і туризму Хмельницької обласної державної адміністрації.

otvet.jpg

Відповідь місцевої адміністрації на звернення спільноти // Фото: надано автором звернення
Відповідь місцевої адміністрації на звернення спільноти
Фото: надано автором звернення

В листі влади йдеться про релігійну громаду «Партія Аллаха». Мустафа пояснює: порівнювати різні мусульманські релігійні громади — це все одно, що порівняти різні християнські релігійні громади, і до цієї організації кримські татари відношення не мають.

Від початку спільноті пропонували приміщення, але як тільки спільнота вирішила зробити ремонт за власний кошт, виявилось, що приміщення вже комусь віддали. Переселенці кажуть: готові все зробити в приміщенні, потрібно лише велику кімнату на 50-60 квадратних метрів.

 «Санвузол щоб був лише, і площа приміщення на 40-50 квадратів. Більше нічого не треба. А орендувати самостійно – вибачте, я квартиру винаймаю, і робота, все в оренді, ще й за власний рахунок приміщення – я не зможу за власний рахунок це потягнути», — каже чоловік. — «Нещодавно помер чоловік (мусульманин – ред.). Його вимили, і хотіли загорнути і поховати. Все це зробили, а поховати нема де. І родичі його в домовину поклали. А ми не хочемо так».

Місцева релігійна спільнота в більшості – православні християни і католики. Відсутність умов для мусульман місцева влада проблемою не вважаю, і той факт, що мусульмани – переселенці, не впливає на вирішення проблеми.

image-0-02-05-9fd080f362 928 345a03317cc65f7929b35aa203 819 996da06231f516cbd87a3c-v.jpg

Кладовище у Кам'янець-Подільському // Фото: надано автором звернення
Кладовище у Кам’янець-Подільському
Фото: надано автором звернення

«Є християнські кладовища, ми пропонували частину віддати мусульманському. Кажуть, у них не розраховано під це місце. І все.Ну просто не хочуть, ну не хочуть і все.  Я так розумію», — вважає Мустафа. І показує фото місцевого кладовища. На фото — порожня територія біля могил, цієї території б вистачило для мусульманського кладовища, але офіційно — місця немає.

«Будемо писати в районну раду. Можливо, там щось вийде», — каже наш співрозмовник.

Приміщення спільнота планує використовувати як молитовний дім, в особливі дні - по п’ятницях та на світа, а в інші дні, кажуть – зроблять свій культурний центр, щоб місто дізнавалось більше про традиції цієї спільноти. Мустафа додає:

 «Теж хочемо свою культуру показати, тут немає такого. Щоб не боялись, розумієте. Наші дружини вчать арабській мові, малюванню, тощо. Щоб люди розуміли, що у Кам’янці є мусульмани серед місцевих. Багато хто вже поїхав. Хто в Польщу, хто у Львів, хто у Київ, хто у Вінницю. Тому, що тут немає нічого»

Марія Лебедєва, для Громадського Радіо

Випуск підготовлено за підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні​

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
FacebookTwitterGoogle+