Слухати

Чому Нацрада не дала мовити Громадському радіо в Луцьку? (ВІДЕО)

01 вересня 2017 - 13:10 34
Вчора відбулося засідання Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Рішенням більшості членів Національної ради частоту було надано музичній комерційній станції.

Вчора на засіданні Нацради розглядалося питання про визначення переможця конкурсу на видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 106,2 FM у Луцьку.

“Громадське радіо, як громадський мовник, вкотре конкурс програв. Раніше ми не отримали частоти в Білій Церкві, Олександрії, Верховині. Взагалі Громадське радіо, зазвичай, отримує частоти в малонаселених містечках і селищах, на які не хочуть подаватися комерційні радіостанції”, — повідомляє співзасновник Громадського радіо Олександр Бузюк.

“Раніше Громадського радіо повідомляло, що у Луцьку наше мовлення підтримують місцева громада і влада. Ми отримали листа від Волинської облдержадміністрації на нашу підтримку. Прикро, що Нацрада нас приймає як претендентів на розподіл комерційних частот в рекламному ринку. Хоча це не відповідає дійсності. Це дуже дивно, що кілька разів підряд на ті міста, куди не подається Суспільний мовник (держава), Громадське радіо отримує відмову. Ця тенденція продовжується і нам прикрикро. Прикро до болю”, — додав Бузюк.

Після оголошення рішення Нацради присутній в залі головний редактор Громадського радіо Кирило Лукеренко назвав це рішення невірним і недалекоглядним, таким, що не дозволяє розвиватися громадському мовнику.

Кирило Лукеренко: “Після того, як це рішення було ухвалене, я висловив свою незгоду з рішенням Національної ради. І у відповідь пролунали тривожні речі, як на мене. Національна рада, виявляється, не бачить різниці між громадським мовником і мовником комерційним. Пролунали думки, що насправді великої різниці немає. Я розумію, що Національна рада повинна дотримуватися балансу, вона має до всіх учасників конкурсу ставитися однаково, але існує країна, існує історичний період, час в який ми живемо. Це час, коли додатковий аналіз не завадить нікому. І коли Національна рада вирішила так, бо вона має бути незаангажованою, то виходить, що ця незаангажованість іде всупереч інтересам громади”.

Андрій Куликов, співзасновник Громадського радіо вважає, що рішення Нацради – це тривожний сигнал для усього суспільства: “Тривожить тенденція недопущення до найкращих частот тих радіо, які працюють як розмовні радіостанції. У такий спосіб українських слухачів позбавляють можливості активніше дослучатися до суспільної дискусії”

“Радіо, на наше переконання, є найдемократичнішим засобом залучення простих громадян до обговорення важливих питань життя країни: воно просвіщає, воно освідчує.  Витискати з ефіру живе спілкування, замінивши його потоком музики, не мудро. Тим більше, що на Громадському радіо вже є, і планується успішні музичні порограми, які доречі, містять пізнавальну скаладову”, — стверджує Андрій Куликов.

Наталя Соколенко, співзасновниця Громадського радіо: “Ми побачили, що була відмова і відверте лобіювання комерційної радіостанції, яка належить олігархам. Ми також побачили, що члени Нацради не розуміють, що таке “громадське мовлення” і дещо упереджено до нас ставляться. Наприклад, у США загальнонаціональна мережа громадського або суспільного мовлення (у них це один термін – Public Radio) існує також за гранти, які надає уряд, неурядові фонди і тд. Більше того, в США є радіостанції в населених пунктах де живе кілька сотен людей, там навіть може не бути журналіста. В ефір там виходить, наприклад,  медсестра, яка розповідає про епідемію грипу або поліцейський, який говорит про ситуацію в місті. Взагалі, в західному світі заведено давати ліцензії на мовлення саме громадським організаціям”.

На думку Наталії Соколенко настав час до широкої інформаційної кампанії і для громадськості і для Нацради, що треба міняти Закон “Про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення”: “Перша зміна, яку ми пропонуємо, це зобовязати Нацраду давати ліцензію на мовлення не тільки медійним організаціям, але й громадським. Друга реформа, яку успішно рпойшли наші сусіди румуни, у яких також буда повна олігархізація. Вони змінили порядок формування своєї Нацради з питань телебачення і радіомовлення. Раніше в них Нацраду формував парламент, тобто олігархи. Виходить замкнене коло. Це те, що ми побачили вчора, коли частоту дали каналу ХітФМ, яким володіють олігархи Віктор Пінчук та Микола Баграєв. Це треба міняти”.

…то цей лист для вас.

Команда Громадського радіо, як і ви, найбільше цінує незалежність. Наша редакція не залежить від олігархів, політиків і держави. У нас немає інших завдань, аніж допомогти вам зрозуміти ситуацію.

Ми принципово лишаємось неприбутковою організацією. На відміну від комерційних мас-медіа, гроші для нас - не мета, а засіб.

Щоби і надалі отримувати правдиву, неперекручену інформацію, ви можете просто зараз допомогти Громадському радіо. Підтримуючи нас, ви робите внесок у своє майбутнє.

ДЯКУЄМО!

ЗРОБІТЬ ВНЕСОК

Якщо ви тут...

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Facebook Twitter Google+