Прибиральниця — можна, директорка — ні

05 вересня 2017 - 15:45
Facebook Twitter Google+
Як у Дніпрі через вживання фемінітиву матері відмовили у прийнятті шкільної заяви

snymok_ekrana_2017-09-05_v_11.33.38.png

Допис Юлії Лівобережної на Фейсбуці //
Допис Юлії Лівобережної на Фейсбуці
Юлія Лівобережна здивувала користувачів соціальної мережі Фейсбук своєю історією. Її син навчається в другому класі однієї із шкіл міста Дніпро. У жінки виникла потреба написати заяву на ім’я директорки школи щодо групи продовженого дня. В заяві Юлія вказала “директорці”, оскільки нещодавно вона брала участь у тренінгу з гендерній рівності та вирішила почати вживати фемінітиви у побуті.

Жінка розповідає, що заяву не захотіли приймати: «Коли я віддавала заяву, мені сказали, що це невірно, тому що треба писати «директору»… Але ж вона в нас жінка», — дивується Юлія.

Цікава річ, якщо говорити про школу, то нам зовсім не «ріже вухо» – «прибиральниця», хоча прибирати, очевидно, може і чоловік, будучи «прибиральником». А от «директорка» викликає подив, хоча керують школами зазвичай саме жінки. 

Юлія зізнається, що раніше навіть не задумувалась, як будуються назви професій та виникають фемінітиви: «Всі професії в основному чоловічого роду. Раніше я про це не замислювалася, а от коли прочитала історію, почала говорити інакше».

Як наголошується в статті «Фемінітиви – потреба часу», що нещодавно вийшла на «Критиці політичній», українці звикли вживати назви професій і посади в чоловічому роді, жіночі назви, на думку багатьох, ріжуть слух, «смішно» і неприродно звучать, видаються применшувальними і статусно нижчими. Проте основні фактори, що призводять до спротиву вживанню жіночого роду в мові — це низький соціальний статус жінки і мовний сексизм.

Юлія звертає увагу, що світ навколо змінюється і фемінітиви входять в побут: «Я стала помічати по телевізору достатньо часто вживаються фемінітиви. Наприклад, по СТБ диктори та ведучі їх постійно говорять».

Дійсно, зараз фемінітиви в українських ЗМІ стають виразниками мовної політики, зорієнтованої на пропагування ґендерної рівності. Наприклад, Громадське радіо намагається послідовно вживати фемінітиви в прямих ефірах та публікаціях на сайті. Зокрема, радіоведуча Лариса Денисенко в своїх ефірах часто не просто вживає фемінітиви, але й спеціально підкреслює участь жінок, як фахівчинь, зазначаючи “експерти і експертки”.

Україна поступово переосмислює радянський мовний спадок. Зокрема, зараз розроблюється онлайн-платформи «Фемінітиви», яка буде презентована 10-12 листопада 2017 року в Харкові на Міжнародному лінгвістичному конгресі, присвяченому розвитку системи фемінітивів української мови. Організатори повідомляють, що на цій платформі буде зібрано всі жіночі найменування в українській мові.

Крім того, питання фемінітивів часто обговорюється в спільноті Фемінізм УА в соціальній мережі Фейсбук, яка зараз налічує більше 7 тисяч дописувачок. Там також можна взяти участь в цікавих дискусіях по гендерній рівності, питаннях фемінізму та отримати відповідь на свої запитання.

Тим часом, як повідомляє сайт «Повага», у Дніпрі новостворена громадська організація домоглася фемінітивів у своєму статуті. 

Матеріал підготовлено за підтримки Фонду Г.Бьолля

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.