Слухати

«Працівники музею налякані ультраправими, і це геть не дивно» — художник Давид Чичкан / Новини на Громадському радіо

«Працівники музею налякані ультраправими, і це геть не дивно» — художник Давид Чичкан

28 жовтня 2017 - 21:15
Вцілілу роботу Давида Чичкана з розгромленої взимку виставки відмовився експонувати державний музей

Замість роботи Давида Чичкана в музеї Тичини висить табличка «Робота Давида Чичкана, що мала експонуватися в рамках цієї виставки за рішенням музею не бере участь у виставці через обставини попереднього експонування». Музейники визнають, що жодних погроз не отримували. Чому картини немає в експозиції?

bezymyannyy_12.png

Табличка в музеї Тичини замість роботи Давида Чичкана // Фото: Facebook, Неля Ваховська
Табличка в музеї Тичини замість роботи Давида Чичкана
Фото: Facebook, Неля Ваховська

Друга експозиція виставки кураторського об’єднання Худрада «Свято скасовано!» в рамках Київського Інтернаціоналу — Київської бієнале 2017 відкрилася 25 жовтня. До 27 листопада в «Тарілці» на Либідській та музеї-квартирі Павла Тичини в Києві можна побачити роботи українських та закордонних художників.

В лютому 2017 року невідомі розгромили виставку Давида Чичкана «Втрачена можливість» у Центрі візуальної культури, VCRC. Аня Циба, піарниця Центру візуальної культури, що курувала виставку під час погрому у VCRC, розказує Громадському радіо, що спричинило напад на виставці в лютому.

dmytro_larin2.jpg

Розгромлена виставка Давида Чичкана у Центрі візуальної культури // Фото: Українська правда, Дмитро Ларін
Розгромлена виставка Давида Чичкана у Центрі візуальної культури
Фото: Українська правда, Дмитро Ларін

«На кількох роботах він зауважував про участь ультраправих рухів в різних акціях. — розповідає Аня Циба, — Ну, і вони про це дізналися.
Відразу на наступний день після відкриття ми почали отримувати погрози про те, що «цю «лєвацьку» виставку ми прийдемо погромимо». Через це ми скасували екскурсію, яку Давид мав проводити в експозиції на наступний день. Також замовили захисні панелі, загалом якось підготувалися. З наступного тижня виставка відкрилася за розкладом. В перший день її роботи ми з моїми колегами якраз там чергували. Тоді і було скоєно напад. Це були 14 чоловік в масках, які винесли три роботи, решту розірвали. Залишили після себе якісь написи, пробили нам стіни, напали на нашого охоронця».

dmytro_larin3.jpg

Написи на стінах замість робіт художника // Фото: Українська правда, Дмитро Ларін
Написи на стінах замість робіт художника
Фото: Українська правда, Дмитро Ларін

Написи «Сєпари», «Слава Україні», «Слуги Москви» та подібні замінили роботи Давида Чичкана в Центрі візуальної культури, а в ультраправих групах у соцмережах з’являлися пости штибу «ми розібралися з цією виставкою», розповідає Аня Циба.

«Ми подали заяву в поліцію, — каже Аня Циба. — Але поки що справа продовжується, тому що люди були в масках і ніяка конкретна права організація не взяла на себе відповідальність».

Нинішня виставка «Свято скасовано!» присвячена пам’яті про революцію та феномену цензури — анонсують виставку куратори.«Необхідність цієї виставки зумовлена не так річницею — століттям революційних подій 1917 року — як нагальною актуальністю розмови про революційний поштовх, про писання історії, конструювання колективної пам’яті, цензуру і самоцензуру» — зазначають організатори на своїй сторінці у Facebook.
«Цензура – як вулична, низова, так і державна – знищує публічний простір, позбавляє дискусію всякого сенсу» — пишуть організатори.

Кураторське об’єднання Худрада не звинувачує музей, але вважає їхнє рішення відмовитися від експозиції проявом самоцензури, котра є одним з об’єктів дослідження виставки. «Цензура, продиктована страхом» — так це називає одна з кураторок виставки Євгенія Бєлорусець.

«Я вважаю дії музею цензурою, продиктованою зайвою застережливістю, — розповідає Євгенія Бєлорусець. — Адже ми знаємо, що роботи Давида експонувалися знов після погрому його виставки. І нічого не сталося, більше нападу не відбулося. Без загроз, буз будь-яких заяв з боку екстремістів, немає сенсу на випередження знімати роботу. Це і є, в принципі, цензура, продиктована страхом.

Ще дуже важлива річ — ця робота не є центральною в експозиції. Наша виставка взагалі не будувалася навколо цієї роботи. У нас є відео, пов’язані з цензурою радянського періоду. Робота з документами Ейзенштейна та його реформуванням кінематографа, що говорить і про те, як відбувалася цензура Ейзенштейна. Про зв’язки сучасних форм страху з радянськими формами страху. Ця виставка мала бути спокійним майже науковим дослідженням процесу цензурування. А її першопочаткові цілі, ідеї було знищено скандалом, який виник нізвідки».

З музею Тичини були включені матеріали у виставку — розказує інша з кураторок, Лада Наконечна. Вона наголошує на важливості контексту цього музею і пояснює посил роботи Давида в рамках виставки:

«Робота Чичкана була включена у цю виставку не з її першочерговими висловлюваннями, а вже з цією історією, яку вона отримала після того, як була цензурована нападом. Ця пошкоджена робота мала давати глядачу відчуття присутності цензури. Адже робота дійсно величезна, порвана і в описах до неї ми акцентували саме на історії цієї роботи. Зараз через відсутність роботи в рамках виставки ця присутність цензури теж залишається.

Ми експонували її для того, щоб говорити, які є можливості цензурування, котрі зараз існують в нашій країні, — пояснює Лада Наконечна. — Музейники та музейниці познайомилися з усіма роботами в день експонування, коли ми монтували виставку. Коли вони подивилися відео з погрому минулої виставки, де була робота Давида, це для них стало шоком. Їхнє рішення було рішенням на упередження».

Одна з кураторок виставки, членкиня кураторської групи Худрада, Леся Хоменко, не вважає відмову музею експонувати роботу Давида цензурою.
«Це була фактично одна дуже велика робота з тієї виставки Давида, яка була розгромлена. — каже Леся Хоменко. — Минула виставка була критичною і показувала, що в режимі війни погляди ворогів можуть мати схожу риторику. Інцидент з неекспонуванням його роботи нині я не можу назвати цензурою. Оскільки тут швидше йдеться про слабку організацію кураторів, тобто нас, Худради».

dmytro_larin.jpg

Стан забороненої в музеї роботи Давида Чичкана після погрому в лютому // Фото: Українська правда, Дмитро Ларін
Стан забороненої в музеї роботи Давида Чичкана після погрому в лютому
Фото: Українська правда, Дмитро Ларін

«Очевидно, що робота дуже складна, — розповідає про роботу Чичкана Леся Хоменко, — очевидно, що вона має специфічну біографію і очевидно, що ультраправі радикали вже просто реагують лише на ім’я Чичкана, якщо воно з’являється в публічному просторі, оскільки він є їхнім опонентом з давніх часів. Моя позиція така, що не треба поспішати називати щось цензурою. Тому що технічно у музею не було часу зреагувати на обставини, які ми їм запропонували».  

Леся Хоменко розповіла, що наразі триває кураторська робота щодо забезпечення умов експонування роботи, і є шанс, що до кінця виставки усі охочі таки зможуть її побачити.
«Звичайно, ми про цю роботу дуже довго сперечалися між собою. — розповідає про роботу над виставкою Леся Хоменко. — І ці дискусії затяглися до останнього моменту. Я просто вважаю, що з нашої сторони треба було вести переговори значно раніше. Тут не йдеться про відмову показувати цю роботу зі сторони музею. Йдеться про те, що музей не має ресурсу забезпечити репрезентацію роботи. Тому, коли художник чи куратор пропонує щось інституції в останній момент, а інституція просто технічно не може на це зреагувати, — не варто це зразу називати цензуруванням».

І хоч погляди кураторів виставки «Свято скасовано!» на ситуацію диференціюються, всі погоджуються на тому, що конфлікту з музеєм у них немає. Наразі Худрада дискутує з працівниками музею і шукає шляхи компромісу, розповідають вони.

Директорка музею Тичини, Євгенія Кушнір, пояснила причини рішення музею відмовитися від експонування роботи Давида Чичкана.
«Це було рішення науково-методичної ради музею, — каже Євгенія Кушнір. — Обґрунтовується воно тим, що найосновніша наша функція — це збереження. Збереження державної частини музейного фонду. Збереження арт-об’єктів, експонатів, які перебувають на виставці. Також ми, звісно, піклуємося про комфорт і безпеку наших відвідувачів».

Поки що жодних погроз ні музей, ні куратори виставки не отримували. Євгенія Кушнір наголошує, що музей часто відвідують діти, і не хоче наражати їх на небезпеку: 

«Поки що ще ні. Але ми маємо не допускати навіть найменших можливих погроз зараз або у майбутньому. У нас велика кількість відвідувачів. Ми орієнтовані також на роботу з дітьми, які дуже часто бувають у нашому музеї, зокрема на першому поверсі, а саме там зараз перебуває ця виставка».

Кураторка Лада Наконечна наголошує на тому, що цензура музею геть не ідеологічна і не має стосунку до наповнення роботи. Євгенія Бєлорусець розповідає, що рішення музейників та музейниць могло бути вмотивованим емоціями після перегляду відео з минулого погрому. А Леся Хоменко не вбачає в ситуації з неекспонуванням політичного конфлікту:

«Ні, ні, ніяких погроз не було. І взагалі я особисто вважаю, що, можливо, експонувати в музеї роботи Чичкана менш ризиковано ніж в приватних галереях, адже музей — інституція муніципальна. Куратори не мають конфлікту з музеєм, просто проблема в тому, що якісь рішення відбувалися в ситуації форс-мажору. Ця ситуація не є політичною, а є суто технічною проблемою».

В свою чергу, художник Давид Чичкан говорить: «Ніхто не дегуманізований, всі виглядають звичайно, і відсутнє будь-яке оціночне судження в роботі, яку відмовився експонувати музей Тичини».

«Ця робота називається «Делегування влади».  — розповідає Давид Чичкан. — Я зробив такий собі політичний компас. Внизу у мене радикально-праві, нагорі зображені радикально-ліві і посередині — центристи. Я хотів показати різноманіття політичних течій».

gromadskeyua.jpg

Давид Чичкан у Центрі візуальної культури // Фото: hromadse.ua
Давид Чичкан у Центрі візуальної культури
Фото: hromadske.ua

Давид Чичкан вважає рішення музею не експонувати його роботу цензурою, але лише певною мірою, адже працівники музею, на його думку — жертви в даній ситуації.

«Я так розумію, що працівники музею налякані ультраправими і для мене це геть не дивно. — Каже Давид Чичкан. Посміхаючись, додає: Їх, якби, і варто боятися. Саме тому я їх і не критикую».

Художник не називає відмову від експонування роботи «Делегування влади» в рамках виставки «Свято скасовано!» великою втратою, адже має свої, активістські, плани на цю роботу.

«Справа в тому, — розповідає Давид, — що я надрукував в Польщі дуже багато репродукцій цієї роботи, у вигляді плакатів. Трудящі люди в галереї та музеї все одно не ходять. А в мене картинка орієнтована якраз на трудящих. Тому я не багато втратив. Ці картинки я розклею містом і трудящі її одним чи іншим чином все одно побачать».

Крім українських робіт, роботи учасників з Німеччини та Білорусі в музеї Тичини, Швеції, Литви, Франції та Казахстану в «Тарілці» на Либідській можна побачити в рамках виставки «Свято скасовано!», організованої кураторською групою Худрада. Чи  повернеться вціліла після лютневого погрому робота Давида Чичкана «Делегування влади» — слідкуватимемо надалі.

Ана Море для Громадського радіо

…то цей лист для вас.

Команда Громадського радіо, як і ви, найбільше цінує незалежність. Наша редакція не залежить від олігархів, політиків і держави. У нас немає інших завдань, аніж допомогти вам зрозуміти ситуацію.

Ми принципово лишаємось неприбутковою організацією. На відміну від комерційних мас-медіа, гроші для нас - не мета, а засіб.

Щоби і надалі отримувати правдиву, неперекручену інформацію, ви можете просто зараз допомогти Громадському радіо. Підтримуючи нас, ви робите внесок у своє майбутнє.

ДЯКУЄМО!

ЗРОБІТЬ ВНЕСОК

Якщо ви тут...

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Facebook Twitter Google+