Слухати

Будні Донбасу: обстріли і бюрократія «не на лінії зіткнення»

15 листопада 2017 - 22:00 210
Мешканці обстріляних Ольгинки та Новотроїцького на Донеччині розказали Громадському радіо про юридичний вакуум за сім кілометрів від лінії розмежування

Снаряд в оселю Реснянських влучив о першій ночі.

— Моє щастя, що я не ліг спати в тій спальні. Допізна дивився телевізор, так в залі і заснув на дивані…

Понівечене ліжко, на якому зазвичай спав 71-річний Анатолій Реснянський, тепер поставили просто неба біля літньої кухні.

Саме в ній зустрічає кореспондента Громадського радіо сам господар та його дружина, Лідія. На гвіздках, що вбиті у стіни в поліетиленових кульках тут розвішані найбільш необхідні речі. Кульки заміняють полички і шафки. Над ними — дешева іконка, на вікні навіть немає фіранки. Це — тимчасове житло подружжя.

img_0056.jpg

Анатолій та Лідія Реснянські //
Анатолій та Лідія Реснянські

— А у вас великий будинок був? — питаю у господаря.

— Сім на десять був, а тепер навіть половини немає.

Але доживати свого віку тут подружжя не збирається. Замість зруйнованої хати Данська рада у справах біженців взялася збудувати нову. Уже звели й фундамент. Щоправда в день нашого відрядження, будівельників на місці нема, вони — на іншому об’єкті.

img_0050_1.jpg

Фундамент нового будинку Реснянських
Лідія та Анатолій Реснянські

Селище Ольгинка, в якому живуть Реснянські, відносно віддалене від лінії фронту. КПВВ «Новотроїцьке» і підконтрольні бойовикам Докучаївськ з Оленівкою — на відстані приблизно 20-25 кілометрів. Загалом тут близько 3 тисяч жителів, є залізнична станція та кілька підприємств — комбікормовий завод, вапняний цех, нафтобаза.

Найбільша екзотична місцева пам’ятка — буддійський монастир Шейчен-лінг — у перекладі Обитель великого знання. Пагода його височіє над навколишніми хатинами. Монастир поширює знання, а заодно торгує чаями та товарами тибетської медицини, уже 24 роки.

img_0059_0.jpg

Буддійський монастир в Ольгинці //
Буддійський монастир в Ольгинці

Послушник всередину нас не впустив, мовляв, без настоятеля не має права. В короткій розмові встигнув лише поділитися доброю звісткою - в Ольгинці останнім часом спокійно.

Але в ніч на 12 червня в селищі розривалися снаряди. Три будинки, говорить голова селищної ради Тетяна Каїка, пошкоджено найбільше.

— У тій чи меншій мірі постраждали у нас 24 будинки. По-різному. Долітали осколки, і ці осколки певної шкоди приносили. Або вікна вилітали, або паркан або ворота, або одна-дві шиферини, які на будинку, ось такі руйнування — вони є, але вони не дуже серйозні, — описує Каїка. 

Нові будинки коштом Данської ради будують для двох сімей. Власниця третього, Євгенія Кучма, від допомоги відмовилася, її родина намагається укріпити власну оселю самотужки.

— Я в спальні спала, — розповідає пенсіонерка. — Тільки вийшла зі спальні — дідові кажу: «Ой, щось близько стріляють». Поки я дійшла до кухні — почався тріск, вікно вилетіло в спальні, сажа повилітала мені на ліжко, скло розлетілося, все. Вище вікна вдарив снаряд. Якби прямо у вікно влетів — то все. Хлопець приходив, так він казав: «Щастя ваше, що стіна саманна, міцна. Прутами обкладена». 

img_0046_0.jpg

Євгенія Кучма з родиною намагаються відремонтувати свій будинок власноруч //
Євгенія Кучма з родиною намагаються відремонтувати свій будинок власноруч

— Хто вам допомагав будинок відновлювати?

— Га, гроші мої. Ось, хлопця попросила, сусіда, дірки залатали, шматочками позакривали. Розкрила курник — наверх залізо поклала. Що було.

Власникам пошкодженого житла допомагають переважно закордонні організації. Гуманітарна місія «Проліска», яка співпрацює з Агентством ООН у справах біженців, роздала людям набори речей першої необхідності, прийняла заявки на грошову допомогу. Селищна рада допомогти потерпілим не змогла.

img_0070_0.jpg

Голова селищної ради Тетяна Каїка //
Голова селищної ради Тетяна Каїка

— У нас як завжди — поки півень смажений не клюне, мужик не перехреститься. У бюджеті селищної ради не закладені гроші на відшкодування збитків, понесених діями, які мали місце під час АТО. Ми будемо розглядати бюджет, він розглядається до 24 грудня і однозначно плануємо такі гроші, — анонсує голова селищної ради Тетяна Каїка.

img_0067_0.jpg

Андрій та його кішка на фоні їхнього згорілого будинку //
Андрій та його кішка на фоні їхнього згорілого будинку

26-річний Андрій зараз розраховує хіба що на допомогу небайдужих сусідів. Його житло має відбитки і пожежі, і стихійного лиха. Спочатку, розповідає хлопець, через коливання від обстрілів не встояв сарай. А в вересні його оселю знищила пожежа.

img_0061_0.jpg

Андрій після пожежі залишився без будинку і без грошей //
Андрій після пожежі залишився без будинку і без грошей

— Коли вітер був, замкнуло в проводах, впало там, стався нахлест. Пішло через всю хату, — показує Андрій.

img_0062.jpg

Руїни будинку Андрія //
Руїни будинку Андрія

Сусіди пустили Андрія пожити в порожній будинок. Зараз він батракує у місцевих жителів.

Із волонтерами їдемо на околиці іншого селища — Новотроїцького. Людмила, яка винаймає тут будинок, показує залишену землянку українських вояків на городі. Вважає: її подвір’я зазнало обстрілів через те, що військові розташувалися поруч.

— Скільки син куль тут витягав, скільки було снарядів, — пригадує Людмила.

img_0023_0.jpg

Покинуті позиції на городі Людмили //
Покинуті позиції на городі Людмили

Будинок жителя селища Віктора — із замазаною тріщиною в стіні. Волонтери пояснюють: коли бої точилися на околицях, біля будинку працював український танк. Стіна не витримала вібрації. 

img_0036.jpg

Тріщини на будинку Віктора //
Тріщини на будинку Віктора
 

Щоправда з перших рук дізнатися про обставини не вдалося — власник з журналістами спілкуватися відмовився, до нас так і не вийшов.

І Новотроїцького, і Ольгинки немає в в переліку населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення — це урядова постанова № 1085. Чим це погано, пояснює голова гуманітарної місії «Проліска» Євген Каплін:

— Місцеві жителі, які виїжджали з того ж Новотроїцького, з тієї ж Ольгинки,  з того ж Зайцевого, ще ряду населених пунктів, які за паперами у нас не входять в зону АТО, і жили [нібито — прим. ред.] на мирній землі, їм скасовуються виплати переселенців. У нас  одинадцять сімей, які були змушені повернутися назад, у війну. А люди, які зараз хотіли б виїхати під час обстрілу, або з інших причин, з цього населеного пункту і отримувати гроші переселенців, не можуть отримувати ці гроші. Тому що їхній населений пункт не включений в перелік 1085.

Голова селищної ради Ольгинки Тетяна Каїка доповнює:

— Ми належали до зони АТО, але з цього року нас прибрали зі списку. Є у нас студенти, які їдуть вчитися. Студенти минулого року отримали пільгу у навчальних закладах. Цього року наші студенти не отримали такої пільги. Якісь снаряди, якісь боєприпаси є на земельних ділянках. Фортифікаційні споруди — все це є. Наші підприємства користувалися пільгою на оплату земельного податку до кінця минулого року. Зараз в зв’язку з тим, що нас прибрали зі списку, наші підприємства, наші фермери, хоч вони фактично не зможуть використовувати цю землю, пільгу отримувати не будуть.

img_0044_0.jpg

Околиці Новотроїцького //
Околиці Новотроїцького

За словами Євгенія Капліна, проблеми — що в населених пунктах з постанови 1085, так і  в тих, яких там нема — однакові. Наприклад, пожежі:

- Найсумніший період у нас був серпень-вересень, коли трималася велика спека, був сильний вітер і будь-яке застосування трасуючих снарядів, розліт осколків провокував загоряння сухої трави та в низці населених пунктів було зафіксовано більш ніж 250 помешкань, які згоріли. Із 250 осель, які згоріли по лінії зіткнення, є величезна проблема, що в багатьох актах, які видала ДСНС, не простежується ніякий зв’язок з конфліктом. Село Новобахмутівка, шість кілометрів від лінії розмежування. Написано в актах, що сталося самозаймання сухої трави, від якої сталося самозаймання будинків. Хоча це 6-7 кілометрів до лінії зіткнення, люди чули стрілянину. Третина села згоріла, — пояснює Євгеній Каплін.

Новобахмутівка, про яку розповідає волонтер, формально також не на лінії зіткнення. Радниця міністра з питань тимчасово окупованих територій Олеся Цибулько теж вважає, що перелік населених пунктів на лінії зіткнення треба розширювати:

— Ми неодноразово зверталися до МВС з проханням пришвидшити подання цієї постанови, бо згідно законодавства саме МВС має подати оновлений перелік населених пунктів до Кабінету Міністрів на затвердження. Ми неодноразово зверталися і просимо дуже МВС вирішити це питання, бо ця проблема є у багатьох мешканців. І у переселенців, які виїхали з непідконтрольної території, а виявилося, що їх населених пунктів немає в цьому переліку, — пояснює вона.

Перша заступниця директора Департаменту юридичного забезпечення МВС Ольга Губарева на запит «Громадського радіо» відповіла, що міністерство внутрішніх справ підготувало проект змін до переліку. Чекає, доки його затвердять усі профільні відомства — і тоді подасть проект розпорядження в Кабмін. Ольгинку і Новотроїцьке внесе іншим разом — якщо на них буде подання Антитерористичного центру СБУ.

Місцеві ж, і в Ольгинці, і в Новотроїцькому живуть, постійно прислухаючись довкола. Кажуть: відлуння обстрілів чують чи не щодня. Напряму зіткнутися з війною люди в селищах «не на лінії зіткнення» можуть будь-якої миті — як це було в Ольгинці 12 червня.

Усі фото: Григорій Пирлік, Тетяна Косянчук. Громадське радіо

…то цей лист для вас.

Команда Громадського радіо, як і ви, найбільше цінує незалежність. Наша редакція не залежить від олігархів, політиків і держави. У нас немає інших завдань, аніж допомогти вам зрозуміти ситуацію.

Ми принципово лишаємось неприбутковою організацією. На відміну від комерційних мас-медіа, гроші для нас - не мета, а засіб.

Щоби і надалі отримувати правдиву, неперекручену інформацію, ви можете просто зараз допомогти Громадському радіо. Підтримуючи нас, ви робите внесок у своє майбутнє.

ДЯКУЄМО!

ЗРОБІТЬ ВНЕСОК

Якщо ви тут...

 

canada1.jpg

Canada //
Canada
Проект здійснюється за фінансової підтримки Уряду Канади через Міністерство міжнародних справ Канади

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Facebook Twitter Google+