Слухати

У Києві пройшла акція за декриміналізацію секс-роботи // Громадське радіо / Діана Буцко

Контролюють бізнес не секс-працівниці: активісти вимагають зупинити насильство (ФОТО)

14 грудня 2017 - 18:28
На Майдані Незалежності активісти закликали скасувати відповідальність за секс-роботу і припинити насильство над працівниками комерційного сексу

Полтавчанка Яніна Стемковська до Києва приїхала спеціально на акцію протесту. Як й інші учасники та учасниці, вона вимагає не карати за комерційний секс. Для неї це особиста історія. Яніна 16 років вживала ін’єкційні наркотики. Заради дози вона стала робітницею комерційного сексу.

«Де я могла заробити гроші? Як ви думаєте? Це найпростіший метод заробити. Я ж не пішла в магазин працювати продавчинею», — пояснює своє рішення Яніна.

Так жінка дізналася, що секс-працівники та працівниці зіштовхуються з насильством та порушенням прав. До прикладу, лікарі відмовлялися самі брати аналізи. Казали: «Хочеш здати кров? Бери сама ось в ту пробірку набери».

img_7702_1.jpg

Яніна Стемковська закликає скасувати статтю 181-1 КУАП «Заняття проституцією» // Громадське радіо / Діана Буцко
Яніна Стемковська закликає скасувати статтю 181-1 КУАП «Заняття проституцією»
Громадське радіо / Діана Буцко

Разом з Яніною на акцію прийшли ще два десятки людей — соцпрацівників, активістів, колишніх і нинішніх секс-працівників та працівниць. Вони закликають припинити порушувати права щонайменше 80 тисяч людей, які працюють у комерційному сексі.

На плакатах — заклик зупинити насильство, скасувати 181 статтю Кодексу про адміністративні порушення, яка передбачає відповідальність за проституцію.

img_7666.jpg

Учасники акції // Громадське радіо / Діана Буцко
Учасники акції
Громадське радіо / Діана Буцко

«Ми кажемо про декриміналізацію проституції з двома ремарками: це повнолітні особи та виключно добровільні відносини, тобто жодної торгівлі людьми, жодного насильства», — каже у мікрофон представник «Альянсу Громадського здоров’я» Павло Скала, на обличчі якого біла маска.

Учасники акції вишикувалися в лінію. Їхні руки зв’язані, на головах — чорні мішки з буквами. Виходить слово «Насильство». Чоловік у костюмі поліцейського по черзі знімає мішки, тим самим обіцяючи не порушувати права секс-працівників та працівниць. Він — Віталій Лаврик, представник «Всеукраїнського об’єднання людей з наркозалежністю «ВОЛНА»

img_7692.jpg

Правоохоронців закликають захищати права працівників комерційного сексу // Громадське радіо / Діана Буцко
Правоохоронців закликають захищати права працівників комерційного сексу
Громадське радіо / Діана Буцко
«Я переодягнувся у форму поліцейського для того, щоб показати, що у суспільстві існують проблеми стосовно насильства над жінками та чоловіками, які займаються секс-роботою. Ми показуємо, що це звичайні люди. Їхня робота не повинна впливати на ставлення правоохоронних органів», — каже Лаврик.

Він зазначає, що хоча в Україні відомо про 80 тисяч людей, зайнятих у секс-роботі, насправді ж їх може бути 200-300 тисяч.

Контролюють бізнес не секс-працівниці, а ті, в чиїх руках зосереджена сила, розповідає директорка «Всеукраїнської ліги «Легалайф» Юлія Дорохова.

«Дівчата не захищені, вони змушені платити дуже великий відсоток за охорону. У цій схемі обов’язково бере участь поліція, чиновники, депутати, тому що найприбутковішим бізнесом завжди були торгівля зброєю, наркотиками, людьми і секс робота», — каже Дорохова.

img_7678.jpg

«Робота не злочин» // Громадське радіо / Діана Буцко
«Робота не злочин»
Громадське радіо / Діана Буцко

Робітники і робітниці комерційного сексу зіштовхуються з різним видом насильства, знає не з чуток Яніна Стемковська. Клієнт може напасти, тоді це фізичне насильство, чи не заплатити — економічне.

«Поліція так само карає або фінансово, або фізично. Навіть будь-яка маніпуляція, шантаж — це ж теж насильство. Наприклад, коли дівчинку починають шантажувати тим, що розкажуть про її роботу, — це все теж насильство», — резюмує Яніна.

Сама вона після того, як пішла з секс-індустрії, розпочала програму замісної підтримувальної терапії. 11 років вона приймає таблетки, щоб не повертатися до наркотиків. Жінка називає себе щасливою дружиною і мамою. Про свою історію Яніна розповідає іншим колишнім колегам, щоб навчити відстоювати свої права.

…то цей лист для вас.

Команда Громадського радіо, як і ви, найбільше цінує незалежність. Наша редакція не залежить від олігархів, політиків і держави. У нас немає інших завдань, аніж допомогти вам зрозуміти ситуацію.

Ми принципово лишаємось неприбутковою організацією. На відміну від комерційних мас-медіа, гроші для нас - не мета, а засіб.

Щоби і надалі отримувати правдиву, неперекручену інформацію, ви можете просто зараз допомогти Громадському радіо. Підтримуючи нас, ви робите внесок у своє майбутнє.

ДЯКУЄМО!

ЗРОБІТЬ ВНЕСОК

Якщо ви тут...

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Facebook Twitter Google+