Слухати

Донбас // DW

Законопроект про реінтеграцію Донбасу: ухвалювати чи ні?

15 січня 2018 - 18:36
Після внесення правок депутатами законопроект став гіршим, кажуть експерти

За так званий законопроект про реінтеграцію Донбасу народні депутати мають голосувати завтра. Правозахисники вважають, у такому вигляді його ухвалювати не можна. Про те, чому його варто відправити на доопрацювання, вони обговорювали на прес-конференції.

Офіційна назва законопроекту — «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями Донецької та Луганської». Попри те, що в назві про реінтеграцію нема ні слова, саме ця ідея вкладалася в нього на самому початку.

Втім, після внесення правок депутатами законопроект не впізнати, кажуть експерти.

На думку голови правління «Восток-SOS« Олександри Дворецької, змінився він не на краще.

«Законопроект був анонсований як реінтеграційний, хоча на сьогодні він не містить жодного слова про реінтеграцію і жодного плану такої реінтеграції», — сказала вона.

Експерти наголошують, що ухвалення законопроекту в такому вигляді призведе до того, що гуманітарним та правозахисним організаціям, а також журналістам стане важче потрапляти на Донбас. Це, у свою чергу, погіршить там ситуацію із правами людини.

Більше того, проект закону не визначає, яких саме територій стосуватимуться нововведення.

«Якщо з окупованими територіями ще зрозуміло більш-менш, які з них такими вважатимуться, то що це за райони здійснення національної безпеки й оборони, на яких пропонуються більш широкі повноваження силовиків, та що таке вказана зона безпеки — не зрозуміло», — поянила Дворецька.

Єдина цінність законопроекту, на думку експертів, — це визначення статусу Російської Федерації як країни-агресора.

«Чи допоможе він реінтеграції? Ні. Чи буде він заважати через наявність додаткових повноважень поза Конституцією? Однозначно так», — вважає засновник платформи культурних ініціатив «Лампова» Олександр Дмітрієв.

Натомість, закон передбачає збільшення повноважень президента. Багато з них не передбачені Конституцією. Зокрема, це стосується застосування збройних сил, а також права одноосібно визнавати території окупованими — без погодження парламенту.

Ще одне можливе нововведення: завершення антитерористичної операції. Воєнний стан натомість запроваджуватися також не буде. Втім, можливий третій варіант. Але, за словами Дворецької, він також чітко не визначений.

«Зараз ми маємо наполовину процес: в питаннях обмеження прав і свобод та доступу до цих територій ми будемо мати правила воєнного стану, а в питаннях дипломатичних відносин та політичного життя, виборів матимемо якийсь третій режим. Тому нам здається це не зовсім чесним зі сторони субєктів законодачої ініціативи», — вважає Дворецька.

Загалом законопроект має більше ризиків, ніж позитивних моментів, вважають правозахисники. Тому вони сподіваються, що в разі ухвалення його депутатами в другому читанні президент накладе на нього вето та направить на доопрацювання.

…то цей лист для вас.

Команда Громадського радіо, як і ви, найбільше цінує незалежність. Наша редакція не залежить від олігархів, політиків і держави. У нас немає інших завдань, аніж допомогти вам зрозуміти ситуацію.

Ми принципово лишаємось неприбутковою організацією. На відміну від комерційних мас-медіа, гроші для нас - не мета, а засіб.

Щоби і надалі отримувати правдиву, неперекручену інформацію, ви можете просто зараз допомогти Громадському радіо. Підтримуючи нас, ви робите внесок у своє майбутнє.

ДЯКУЄМО!

ЗРОБІТЬ ВНЕСОК

Якщо ви тут...

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Facebook Twitter Google+