Слухати

Що зміниться після ухвалення законопроекту про деокупацію Донбасу?

18 січня 2018 - 21:50 2586
Громадське радіо розповідає про найголовніші пункти законопроекту №7163 про деокупацію Донбасу

18 січня Верховна Рада ухвалила у цілому законопроект №7163 «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях». Так званий законопроект про деокупацію Донбасу зокрема визнає збройну агресію Російської Федерації в ОРДЛО.

Запропонований президентом проект був доопрацьований комітетом Ради з питань національної безпеки й оборони та представлений до другого читання. З двома поправками був ухвалений саме у редакції комітету. Громадське радіо підготувало конспект законопроекту.

Читайте також: Законопроект про реінтеграцію ОРДЛО є суто пропагандистським, — Гавриш

Навіщо?

Законопроект має на меті визначити особливості державної політики на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.

Відтепер окупованими територіями вважаються ті, «у межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють загальний ефективний контроль».

Ціллю політики України щодо ОРДЛО стане звільнення окупованих території. Як звільнюватимуть території, поки незрозуміло.

Україна не нестиме відповідальності за незаконні дії та рішення РФ в ОРДЛО. За завдану людям, підприємствам чи установам шкоду відповідатиме Росія.

Читайте також: Законопроект про реінтеграцію Донбасу: за і проти

Що замість АТО?

У законопроекті не використовуються терміни «антитерористична операція» чи «сіра зона». Натомість мова йде про зони безпеки, район, де проводять здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, та окуповані території. Визначати перелік окупованих населених пунктів буде президент.

У зонах безпеки, прилеглих до району бойових дій, Збройні сили та правоохоронні органи матимуть спеціальні повноваження.

Керуватиме всіма Збройними Силами, правоохоронними органами та військово-цивільними адміністраціями на Донбасі Об’єднаний оперативний штаб ЗСУ. Командувача об’єднаних сил призначатиме президент. Він також визначатиме початок та завершення заходів проти агресії Російської Федерації.

Військовослужбовці та правоохоронці матимуть право:

1) застосовувати у разі крайньої необхідності зброю і спеціальні засоби до порушників;

2) затримувати цих осіб;

3) перевіряти у громадян документи та затримувати їх, якщо документів немає;

4) здійснювати огляд громадян, речей, транспортних засобів;

5) обмежувати або забороняти рух транспортних засобів і пішоходів;

6) проникати в житлові та інші приміщення;

7) використовувати засоби зв’язку і транспортні засоби громадян, організацій, підприємств.

Читайте також: Як політики оцінюють прийнятий закон про реінтеграцію Донбасу?

Що для жителів окупованих територій?

Українська влада зобов’язується документувати порушення прав людини в ОРДЛО.

Законопроект зобов’язує владу сприяти захисту прав і свобод цивільного населення на окупованих територіях. Зокрема, забезпеченню соціально-економічних, екологічних та культурних потреб, наданню правової та гуманітарної допомоги, підтриманню культурних зв’язків, забезпеченню доступу до навчальних закладів та українських ЗМІ.

Читайте також: Законопроект про Донбас містить ризики для прифронтового населення, – юристка

Перетин лінії розмежування може ускладнитися. Командувач об’єднаних сил зможе обмежувати в’їзд в ОРДЛО. Окрім того, лише він визначатиме, чи допускати людину у район здійснення заходів із забезпечення національної безпеки й оборони. Не зрозуміло, чи це також стосуватиметься і гуманітарних організацій та журналістів. Закон також дозволяє переміщення товарів в ОРДЛО.

Україна не визнаватиме документів, виданих в ОРДЛО. Виняток зробили для свідоцтв про народження чи смерть.

Завдяки внесеним поправкам, громадяни зможуть подавати позови проти РФ у районах проживання та не сплачувати судовий збір.

За жителями окупованих території та переселенцями зберігається право на їхнє майно в ОРДЛО, якщо воно було придбане відповідно до українських законів.

Учасники збройної агресії та окупаційної адміністрації нестимуть кримінальну відповідальність.

18.30vasylyy_vakarov.jpg

Василь Вакаров // Громадське радіо
Василь Вакаров
Громадське радіо

Коментар юриста Василя Вакарова

З правової точки зору, права і обов’язки президента дуже чітко зафіксовані і вони унормовані зокрема статтею 106 Конституції України. Там є повний перелік повноважень. Жодному більше тлумаченню ці повноваження не підлягають. Щодо ухваленого закону, є щонайменше два факти. Перший факт – те, що у разі, якщо, наприклад, у нашій країні треба вводити надзвичайний чи воєнний стан, то президент повинен увести цей стан своїм указом, а потім він затверджується Верховною Радою. Цим законопроектом ця функція розширюється. Президент України має право задіювати військові сили без погодження з Верховною Радою України. У цьому найбільша загроза.

По-друге, президенту України передаються повноваження керування всіма Збройними Силами та угрупуваннями, які знаходяться на Донбасі. Що означає всіма? Це не лише Збройними Силами України, а й Національною гвардією та добровольчими батальйонами. Президент підсилює свою владу як де-факто керівник Національної гвардії. Наразі цю функцію виконує міністр внутрішніх справ.

По-третє (про що не говорять депутати), зараз військовикам дозволено без рішення суду зупиняти людей, перевіряти їхні речі, зупиняти транспорт, заходити у будівлі, будь-які об’єкти. Оскільки немає належного громадського контролю, ми маємо великий ризик порушення прав людини. Людина йде по дорозі з сумкою, військові її зупини, кинули дорогою об асфальт і починають її обшукувати.

У Мінських угодах передбачена амністія для тих, кого у нашому суспільстві називають сепаратистами. У цьому законопроекті такої процедури амністії не передбачається. Навпаки, говориться про те, що люди, які проживали на окупованих територіях, підпорядковувалися діям незаконних окупаційних адміністрацій, повинні бути відсторонені від права голосу, від права бути обраними, від права працювати на державних посадах.

Законопроект може бути оскаржений у суді, як у цілому, так і у певних частинах. Політики звертаються до експертів з тим, щоби підготувати певну правову позицію і звернутися до адміністративного суду з тим, що була порушена процедура ухвалення цього законопроекту. Або ж підготувати правову позицію депутатів щодо звернення до Конституційного суду, щоб визнати або норми закону не чинними, або закон у цілому.

…то цей лист для вас.

Команда Громадського радіо, як і ви, найбільше цінує незалежність. Наша редакція не залежить від олігархів, політиків і держави. У нас немає інших завдань, аніж допомогти вам зрозуміти ситуацію.

Ми принципово лишаємось неприбутковою організацією. На відміну від комерційних мас-медіа, гроші для нас - не мета, а засіб.

Щоби і надалі отримувати правдиву, неперекручену інформацію, ви можете просто зараз допомогти Громадському радіо. Підтримуючи нас, ви робите внесок у своє майбутнє.

ДЯКУЄМО!

ЗРОБІТЬ ВНЕСОК

Якщо ви тут...

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Facebook Twitter Google+