Слухати

Відсутність ліхтарів, туалетів та медиків: в якому стані КПВВ на адмінкордоні з Кримом? Фото

21 лютого 2018 - 23:41
Міністерство з питань тимчасово окупованих територій з Херсонською обласною державною адміністрацією організували прес-тур для українських ЗМІ «Дорогою в Крим»
Відсутність ліхтарів, туалетів та медиків: в якому стані КПВВ на адмінкордоні з Кримом? Фото / Новини на Громадському радіо

Моніторинг відбувався на двох контрольно-пропускних пунктах – «Чаплинка» та «Каланчак».

Мета цього заходу – показати наочно, яким чином кожного дня перетинають адміністративний кордон з окупованим півостровом громадяни як з материкової України, так і з Криму. А цей шлях, насправді, непростий. Щоб дістатися до КПВВ, наприклад, з Херсона, потрібно дві години проїхати по дорогах, які розбиті та не знали ремонту багато років. Проте після виснажливої дороги на громадян чекає сюрприз: відсутність можливості відпочити, попити води, перепеленяти дитину чи просто сходити до туалету. Щоправда, на КПВВ «Чаплинка» нам все ж таки вдалося дістатися туалету, але прикордонник, який відмовився говорити під запис, наголосив, що туалет зазвичай зачинений, його відчиняють лише жінкам та дітям за нагальної потреби. Чоловіки, відповідно, повинні якось давати собі раду самі, зокрема, в них є можливість сходити до кафе, де є умови гігієни, проте для цього потрібно знов повернутися за межі контрольно-пропускного пункту.

img_20 180 221_130 114.jpg

Туалет на КПВВ "Чаплинка" // Алла Торчанська
Туалет на КПВВ «Чаплинка»
Алла Торчанська

Прикордонник, який побажав залишитися анонімним, наголосив, що подібні обмеження діють тому, що туалет на цьому КПВВ був створений волонтерами і самими працівниками прикордонної служби, адже на пункт пропуску «Чаплинка» ані держава, ані місцева влада зовсім не виділяє коштів. Службовець  пов’язує з тим, що КПВВ «Чаплинка» збираються закривати. Зокрема, на цьому дійсно неодноразово наголошував представник президента в АРК Борис Бабін, який аргументує подібну позицію тим, що КПВВ «Чаплинка» відвідує найменше людей. Проте представники державної прикордонної служби, які працюють на цьому КПВВ, наголошують, що влітку їхній пропускний пункт перетинає інколи більше людей, ніж КППВ «Каланчак».

На КПВВ «Каланчак» ми побачили охайні туалети, але з розмов, які точилися в середовищі моніторингової делегації, стало зрозуміло, що їх поставили нещодавно, дізнавшись про приїзд журналістів та чиновників.  

img_20 180 221_135 247.jpg

Туалета на КПВВ "Каланчак" // Алла Торчанська
Туалета на КПВВ «Каланчак»
Алла Торчанська

Основні проблеми контрольно-пропускних пунктів – відсутність пунктів надання першої медичної допомоги, погане освітлення території (на відміну від освітлення на КПВВ, де знаходяться російські прикордонники), відсутність місць для відпочинку та місць, де можна сховатися від дощу та спеки. Лише влітку 2017-го року на КПВВ «Чаплинка» були встановлені дерев’яні навіси, але вони знаходяться лише в зоні, де проводиться паспортний контроль. Решта території – відкрите поле.

dsc_5801.jpg

Ліхтарі на КПВВ окупованої території Криму // В'ячеслав Гусаков
Ліхтарі на КПВВ окупованої території Криму
В’ячеслав Гусаков

Підбиваючи підсумки моніторингу, правозахисники зауважили, що в людей немає можливості поскаржитися на гарячу лінію через порушення прикордонниками своїх прав, адже на пункті перетину не дозволяють користуватися мобільними телефонами, а стаціонарні телефони відсутні. Це порушення прав громадян, говорить представник Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов.

img_20 180 221_125 707_0.jpg

Ліхтар на КПВВ Чаплинка // Алла Торчанська
Ліхтар на КПВВ Чаплинка
Алла Торчанська

«При общении с рядовыми сотрудниками было заявлено, что звонить с мобильных телефонов, граждане, находящиеся на КПВВ, не могут. А это лишает их в принципе права как-либо оспорить незаконные действие со стороны пограничной и таможенной службы – позвонить на горячую линию, связаться с адвокатами и громадскими организациями. Руководство сообщило, что это неправда, что все граждане имеют право звонить», —  заявив Олександр Сєдов.

Викликом для українців, які мешкають в Криму, стало те, що не всі працівники Державної фіскальної служби змогли розібратися у законодавстві, що стосується перевозу речей особистого користування.

«Реакция на КПВВ Каланчаке и Чаплынке о том, как можно провозить личные вещи жителям Крыма, была почти абсолютна разная. Если на одном КПВВ допускали такую возможность, то на другом заявляли, что есть список из 23-х пунктов, которые включают пейджер, бинокль, лыжи и прочие «необходимые для жизни» предметы, а все остальное провозить нельзя и необходимо декларировать», — зауважив правозахисник і додав, що потрібно надати роз’яснення працівникам митної служби, що саме є особистими речами.

Стосовно обладнання контрольно-пропускних пунктів губернатор Херсонської області Андрій Гордєєв сказав, що в цьому році, можливо, буде виділено Міністерством фінансів необхідне грошове забезпечення, аби можна було втілити в реальність той проект, який напрацьовувався цілий рік з Міністерством з питань тимчасово окупованих територій. За словами Гордєєва, цей проект передбачає облаштування двох зон на контрольно-пропускних пунктах.

«Одна зона – це державна зона, яка використовується прикордонниками, митниками, СБУшниками тощо. Інша зона – це сервісна зона. І наразі сьогодні вже готовий проект відведення землі під будівництво малих архітектурних форм у сервісних зонах, які би в себе включали: ЦНАПи, кімнату мати і дитини, відповідні послуги – гігієнічні, туалет і так далі. Можливо якихось пару приміщень для того, щоб можна було переночувати там  і залишитися, адже обставин можуть бути різними. Має бути там автостанція, тому що туди потрібно доїжджати легально, щоб це було все офіційно і під контролем», — заявив Андрій Гордєєв.

img_20 180 221_125 920_0.jpg

Навіси на КПВВ Чаплинка // Алла Торчанська
Навіси на КПВВ Чаплинка
Алла Торчанська
Губернатор наголосив, що рішення щодо фінансування має бути прийняте до квітня, після чого буде оголошений тендер.

Поза тим, люди продовжують перетинати адміністративну межу в обох напрямках. Ми поспілкувалися з двома громадянами, які були задоволені сервісом українських КППВВ і ні на що не скаржилися.

Першою нашою співрозмовницею виявилася жінка, яка відмовилася представлятися, але сказала, що вона мешкає і мешкала до анексії у Феодосії, і перший раз з моменту анексії перетинає кордон. Вона багато посміхалася і зауважила, що була в гостях в Херсоні, який викликав в неї задоволення і приємні відчуття.

«Мы из Херсона едем, нам все понравилось, гостеприимные и хорошие люди, как и были, ничего не поменялось. И пограничники приятные, и те, кто живет в городе Херсоне».

Мешканець Новоолексіївки Ленур два рази за місяць перетинає адмінкордон з окупованим Кримом через те, що на півострові залишилися його родичі. Жодних проблем при перетині він не помітив та задоволений діями працівників митної служби. Особливо відмічав роботу митників на «Каланчаку».

«Смотрят хорошо, все нормально. По Каланчаку вообще никаких проблем нет. Молодцы ребята, хорошо работают. Пересекал и «Чонгар», там тоже замечаний не было, но здесь как-то лучше работают», — сказав Ленур.

dsc_6472.jpg

Люди, що перетинають адмінмежу з Кримом // В'ячеслав Гусаков
Люди, що перетинають адмінмежу з Кримом
В’ячеслав Гусаков

Ленур каже, що понад усе на світі хотів би, аби все повернулося назад, щоб Крим повернувся до складу України. На питання, якої думки притримуються його родичі у Криму, він відповів, що вони так, як і він, чекають на повернення.

«Живу я в Новоалексеевке, семья вся в Крыму. Тяжеловато, конечно, желательно бы все назад вернуть. Это в первую очередь, я за это двумя руками, и все на свете отдал бы за это. И все мои родственники думают также», — поділився своїми думками Ленур.

Наголошуємо, що з питань безпеки ми не можемо показувати фотографії наших співрозмовників.

Алла Торчанська для Громадського радіо

…то цей лист для вас.

Команда Громадського радіо, як і ви, найбільше цінує незалежність. Наша редакція не залежить від олігархів, політиків і держави. У нас немає інших завдань, аніж допомогти вам зрозуміти ситуацію.

Ми принципово лишаємось неприбутковою організацією. На відміну від комерційних мас-медіа, гроші для нас - не мета, а засіб.

Щоби і надалі отримувати правдиву, неперекручену інформацію, ви можете просто зараз допомогти Громадському радіо. Підтримуючи нас, ви робите внесок у своє майбутнє.

ДЯКУЄМО!

ЗРОБІТЬ ВНЕСОК

Якщо ви тут...

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Facebook Twitter Google+