Слухати

Чоловіків групами і на цвинтар. Там їх над ямою розстрілювали: спогади про трагедію в Павлокомі / Новини на Громадському радіо

Чоловіків групами і на цвинтар. Там їх над ямою розстрілювали: спогади про трагедію в Павлокомі

03 березня 2018 - 17:45
Міністр закордонних справ Павло Клімкін закликав польську і українську сторони попросити одне в одного пробачення

Декілька сотень українців із Львівщини, Івано-Франківщини та Тернопільщини разом з міністром закордонних справ Павлом Клімкіним вшанували пам`ять співвітчизників, яких у 1945 році розстріляли підрозділи Армії Крайової й народної самооборони. Трагічні події відбувалисz у селі Павлокома. Третього березня, над ранком, польські військові напали на село. Люди намагалися знайти прихисток у місцевій церкві, втім нападники дісталися і туди. Відтак знищили 366 українців. Голова об`єднання «Закерзоння» Володимир Середа розповідає.

«Там відбувалася своєрідна селекція, сортування. Чоловіків групами і на цвинтар в викопану яму, в першу, а потім в другу. Там їх над ямою розстрілювали», — розповів Володимир Середа.

Ті 36 людей, які змогли врятуватися, згодом втекли до сусідніх сел. Марія Тутська, голова об`єднання українців у Перемишлі розповідає: її батьки мешкали у сусідньому до Павлокоми селі й добре запам’ятали ті події.

«Ті люди, які залишилися живими, ось цією дорогою, через гори дійшли до села Гута Поруби, щоб знайти прихисток і зупинку. Пізніше, ті, які залишилися тут, були з іншими селами виселені на північні терени Польщі», — розповіла Тутська.

Масове вбивство українців у Павлокомі відбувалося незадовго до операції Вісла, за словами Володимира Середи поляки вже тоді хотіли позбутися небажаних сусідів. Мовляв, 9 вересня 1944 року була підписана угода про виселення українців із Польщі:

«То було природньо українське село в оточенні польському. Але вся біда не в тому що в оточенні. Поляки з українцями могли жити дружньо, в оточенні, яке на той час було агресивно налаштоване проти українців».

Аби вже теперішні покоління українців і поляків подолали агресію, Павло Клімкін під час свого виступу закликав попросити одне в одного пробачення.

«У 2006 році тут стояв світлої пам`яті президент Польщі Лех Качинський. Він знайшов особливі слова, але на додаток до тих слів згадав слова Господа: прощайте провини, як і я прощаю вашим винуватцям. Іван Павло другий сказав: прощайте і отримаєте прощення. Тільки так ми можемо іти вперед», — сказав Клімкін.

Із польської сторони зі словом виступила Карпатська воєвода Єва Леніарт. До слова, минулого року, представників воєводства на траурних заходах не було. Ось про що чиновниця попросила українську делегацію:

«Мусимо молитися за загиблими з обох сторін й мати відвагу у цей важкий час говорити про правду й виправдовувати єдину спільну оцінку минулого. Це можливо тільки завдяки діалогу, до нього я й закликаю».

Вшановувати жертв трагедії у Павлокомі почали лише 1995 року, й ще майже через 10 років на місці розстрілів відкрили меморіал. Тривалий час Польща не дозволяла впорядкувати місце вбивства українців.

Ірина Саєвич, Громадське радіо

…то цей лист для вас.

Команда Громадського радіо, як і ви, найбільше цінує незалежність. Наша редакція не залежить від олігархів, політиків і держави. У нас немає інших завдань, аніж допомогти вам зрозуміти ситуацію.

Ми принципово лишаємось неприбутковою організацією. На відміну від комерційних мас-медіа, гроші для нас - не мета, а засіб.

Щоби і надалі отримувати правдиву, неперекручену інформацію, ви можете просто зараз допомогти Громадському радіо. Підтримуючи нас, ви робите внесок у своє майбутнє.

ДЯКУЄМО!

ЗРОБІТЬ ВНЕСОК

Якщо ви тут...

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Facebook Twitter Google+