Слухати

Найцікавіші ефіри Громадського радіо, які варто послухати до Дня Конституції України / Новини на Громадському радіо

Найцікавіші ефіри Громадського радіо, які варто послухати до Дня Конституції України

28 червня 2018 - 10:02
Напередодні Дня Конституції, Громадське радіо підготувало підбірку найцікавіших ефірів із істориками, політиками та юристами, які розмірковують про цей історичний документ

alforov.jpg

Фото: Громадське радіо
Олександр Алфьоров
Фото: Громадське радіо
«Якби ми мали незалежність у 1710 році, якби наша держава не була завойована, поглинена, то наші б історики відстояли би право Конституції Пилипа Орлика вважатися першою модерною конституцією в західному цивілізаційному світі. За нею можна жити і сьогодні, якщо прибрати певні застереження, наприклад поділ людей на стани», — впевнений історик Олександр Алфьоров. 

Якщо ж говорити завдяки чому заклалися підвалини державного устрою, які пропонувала Конституція Пилипа Орлика, то Олександр Алфьоров переконаний, що Конституція Пилипа Орлика починала писатися Іваном Мазепою у вигнанні: «Йому треба було якось легалізувати своє розташування на території турецької імперії. Йому необхідно було створити новий договір». 

Конституцію Пилипа Орлика починав писати Іван Мазепа у вигнанні, — історик

Історик також розповідає, що нашій Конституції передувала робота інтелектуалів, які намагалися з природного закону зробити писане право, і найоб’єктивніше це вдалося Пилипу Орлику, який затвердив «Договори та постанови» руською мовою і перекладено для Карла ХІІ, який був гарантом цього документу. 

Тривалий час вважалося, що цей документ є лише латиною. Кирилична копія була опублікована двічі в Російській імперії на початку ХІХ ст. Зараз існує кілька копій, в тому числі копія, що знаходиться у Швеції, яку зберігають як зіницю ока як спадок світової юридичної думки, і дві копії зберігаються у російському державному архіві.

Ще в одному ефірі Один день за конституцією Орлика ліквідував би політичні інтриги, — історик Олександр Алфьоров розповідає про те, як йому вдалося знайти конституцію Пилипа Орлика руською мовою: 

Я отримав канадський грант на дослідження реєстру Богдана Хмельницького, який знаходиться у Москві. І при підготовці я подивився в українських архівах копії описів російських архівів. І там було написано: «Договор запорожцев с Карлом ХІІ».

Я поїхав у Москву і привіз цей акт сюди. Були пригоди на кордоні. Мене серед ночі хотіли зняти з поїзда, хоча у мене були документи на перевезення. І тут чую — правоохоронцю по рації кажуть, що в сусідньому вагоні знайшли наркотики. І він каже: пощастило тобі. Це був 2008 рік.

Коли я приїхав, мені сказали, що цю конституцію вже привезли раніше. Треба було публікувати, а грошей не було. І відразу дві партії запропонували допомогу. Я відмовився. Потім була пропозиція друкувати у шкіряній палітурці й продавати їх щось по 2 тис. грн. Потім видавництво «Темпора» запропонувало і зробило досить гарно. Це був 2010 рік.

З доктором юридичних наук говоримо про те, наскільки сучасна Конституція України відповідає викликам сьогодення. У студії Громадського Радіо – доктор юридичних наук Володимир Шаповал

Свято є, а святкувати нема чого, — Володимир Шаповал про Конституцію України

«Ми не маємо на сьогодні Конституції 1996 року. Після 28 червня 1996 року з нею відбувалося стільки чудес, що я не знаю, чи можна сьогодні говорити про те, що ми маємо повноцінну Конституцію», — вважає Володимир Шаповал. 

У нас така модель, яка провокує авторитарну владу. Цього треба позбуватися.
 

«В Україні створили міф, сказали, що це дна з найкращих конституцій в Європі. Але на сьогоднішній день немає жодного розділу Конституції, який не треба доопрацьовувати або вдосконалювати», — говорить суддя Конституційного суду Сергій Головатий.

Чи є положення Конституції про права меншин застарілими? Відповідь на це запитання шукаємо у розмові з докторкою юридичних наук Ольгою Буткевич

Права меншин, які гарантує основний закон України, Конституція, згадані разом з іншими правами і свободами громадян у другому розділі. Йдеться про права національних меншин і корінних народів. Хто є національними меншинами за правовим визначення, Громадському радіо пояснила докторка юридичних наук Ольга Буткевич:

olga_butkevych.jpg

«Громадське Радіо»
Ольга Буткевич
«Громадське Радіо»
«Так, як тлумачить це Європейська рамкова конвенція про захист меншин, дія конвенції поширюється на національні, етнічні, мовні, релігійні меншини і корінні народи. Це п’ять категорій меншин»

«Саме в такому тлумаченні згадує меншини українська Конституція. Чи достатнім є таке тлумачення меншин і чи варто прописувати окремо права сексуальних меншин, або права людей з інвалідністю – це питання дискусійне», — говорить Ольга Буткевич.

А які ж конкретно права мають представникі меншин згідно Конституції? Наприклад, це право на освіту рідною мовою. Якщо людина вважає за необхідне навчатися мовою своєї меншини, то це її конституційне право, яке держава повинна підтримувати. Також Конституція захищає право людини сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої. Це положення передбачає повну недискримінацію на основі релігійною вибору людини. Багато в чому українська Конституція повторює європейський досвід, де на правах національних меншин не акцентували бос початку боялися проявів сепаратизму, а потім прагли інклюзивного підходу, — пояснює Ольга Буткевич. Українська Конституція побудована на засадах, що права меншин – є правами індивідуального вибору кожної конкретної людини. Це також запозичено з Європейської конвенції захисту прав національних меншин.

Вільний вибір мови освіти і релігії: як Конституція України захищає права меншин?
 

…то цей лист для вас.

Команда Громадського радіо, як і ви, найбільше цінує незалежність. Наша редакція не залежить від олігархів, політиків і держави. У нас немає інших завдань, аніж допомогти вам зрозуміти ситуацію.

Ми принципово лишаємось неприбутковою організацією. На відміну від комерційних мас-медіа, гроші для нас - не мета, а засіб.

Щоби і надалі отримувати правдиву, неперекручену інформацію, ви можете просто зараз допомогти Громадському радіо. Підтримуючи нас, ви робите внесок у своє майбутнє.

ДЯКУЄМО!

ЗРОБІТЬ ВНЕСОК

Якщо ви тут...

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Facebook Twitter Google+