Слухати

Шар пластику на річках Закарпаття інколи сягає 2 метрів (ФОТО) / Новини на Громадському радіо

Шар пластику на річках Закарпаття інколи сягає 2 метрів (ФОТО)

02 липня 2018 - 21:15
На річці Боржава у Берегівському районі Закарпаття під час паводків утворюються сміттєві затори. Розбирати їх місцевим водникам допомагають і дорослі, і діти

Побороти сміттєвого монстра та стати екологічним лицарем пропонували у селі Квасово Берегівського району, де пройшов День Дунаю. З одного боку це свято, з іншого — серйозний проект, який звертає увагу на засмічені місцеві річки та інші водні артерії України.

img_9912.jpg

Громадське радіо / Ольга Павлова
Місцеві школярі стали екологічними лицарями у День Дунаю
Громадське радіо / Ольга Павлова

Із сміттєвими заторами борються учні місцевої школи. Щоразу, як на річці Боржава утворюється такий затор, директорка школи Ольга Турані бере школярів і разом з ними на практиці з’ясовує, чим небезпечний пластик, викинутий у довкілля. Такі уроки учні дуже добре засвоюють.

«Затори такі, що можна пляшками перейти Боржаву, глибина якої десь 7-8 метрів. Сміття просто стікає все зверху», — розповідає директорка.

img_9966.jpg

Громадське радіо / Ольга Павлова
У Квасові боролися зі сміттєвим монстром
Громадське радіо / Ольга Павлова

Забруднені річки — проблема не лише України. Нещодавно мікропластик знайшли на дні Чорного моря, а також в Антарктиді, розповідає експертка в міжнародній комісії захисту річки Дунай та організаторка свята Олена Марушевська.

Читайте також: Що з Чорним морем? Українські науковці представили результати масштабного дослідження

«Мене особисто вразило, що розмір острова, який знаходиться в Тихому океані, в 4 рази більший, ніж територія усієї України. Можете уявити, скільки того пластику і як це погано відобразиться на стані навколишнього середовища, на всіх тих китах, дельфінах. Усе це починається з нас, з маленьких річок. Чому ми говоримо про День Дунаю? Зараз ми на березі Боржави. Боржава впадає у Тису. Тиса — в Дунай. Дунай — в Чорне море, а Чорне море — у Тихий океан. І так виходить, що всі ми робимо внесок у забруднення», — зазначає Марушевська.

img_9938_0.jpg

Громадське радіо / Ольга Павлова
Так на Берегівщині відзначають день Дунаю
Громадське радіо / Ольга Павлова

Поки ніхто не знає, що робити з мікропластиком, каже експертка. Його розмір — до 5 мм, а таке сміття не ловлять жодні очисні споруди. У результаті мікропластик стає «кормом» для птахів, риб та ссавців, які через це щороку гинуть тисячами. Починається все з пляшок та інших пластикових відходів, які вчасно не потрапили на переробку. У 2013 році, за словами Марушевської, були спроби визначити кількість сміття, що потрапляє у ріки Закарпаття. Через річку Латорицю під час паводку натягнули сітку. За 5 днів ми назбирали 10 вантажівок пластику.

«Сітка була настільки наповненою, що ми боялися, що вона відірветься і через кордон піде до словаків. Щороку Угорщина виставляє Україні штраф 30 тисяч євро за ті пляшки, які вона збирає у себе на території», — розповідає Марушевська.

Товщина шару таких пластикових заторів сягає 2 метрів, каже начальник Виноградівського міжрайонного управління водного господарства Станіслав  Коломис.

«По сміттю з пластикових пляшок, що збиралося в Угорщині, можна було ходити, тобто людина під нього не провалювалася», — говорить Коломис.

Читайте також: Як і навіщо у Хмельницькому встановлюють підземні контейнери для сміття?

Та не завжди величезна кількість пластику у річках — виключно провина місцевих мешканців. З багатьох гірських населених пунктах Закарпаття сміття ніхто не вивозить на утилізацію і люди викидають його у річки.

«Я спілкувався з деякими людьми, особливо на Міжгірщині. Людина зібрала один мішок, другий мішок, третій, п’ятий, шостий, а далі куди його нести? Хто його приїде забере? Та ніхто не приїде і не забере. І куди людина несе? Звичайно, це все сміття потрапляє у річку», — обурюється Коломис.

Читайте також: Чому ми досі не сортуємо сміття, незважаючи на закон?

Днями в Угорщині відбулося засідання, присвячене пластиковому забрудненню Дунаю.  Вирішували, як діяти у ситуації, що склалася. Україну представляла Олена Марушевська.

«Збирали всі країни і розбиралися з цифрами. То там не стояло питання, що Україна — погана. Це проблема всіх країн басейну Тиси. Сербія в такій же ситуації, як і ми. Коли була у Грузії, то на берег Чорного моря сміття викидає просто пластами. Вони тонни пластику прибирають зі свого берега. У нас на Чорному морі в Україні такого немає, але не тому, що ми хороші. Просто течія — від Чорного моря, а в них — до», — розповідає про засідання в Угорщині Марушевська.

Читайте також: Нідерландський винахідник створив систему, яка очистить океани від сміття (ВІДЕО)

Наразі Україна намагається реформами врятувати ситуацію — перейти басейнового принципу управління водними ресурсами.

«Раніше ми управляли водними ресурсами за адміністративно-територіальним принципом. Тобто є якась область, формується якийсь бюджет, і ці кошти направлялися на різні заходи. Хтось там будував очисні споруди, хтось розчистку робив, хтось — берегоукріплення, і ми отримували певний результат. Але одна область вище за течією має свою програму, трохи нижче — свою. Виходить так: одні очистили, ті нижчі забруднення випустили, і весь результат, всі вкладені кошти дорівнють нулю. Тому було ухвалено рішення, що ми виділяємо басейн річки, і ми, якщо оздоровлюємо, то оздоровлюємо всю річку», — пояснює заступник голови Державного агентства водних ресурсів України Павло Гвозденко.

Читайте також: Що заважає в Україні побудувати сміттєпереробні та сміттєспалювальні заводи?

Поки експерти і чиновники намагаються вирішити, як очистити річки, волонтери починають з малого — проводять екопросвітницькі заходи. Здебільшого — для дітей. Їм не тільки пояснюють важливість сортування сміття, а й закликають зменшити використання пластику, поліетилену та всього того, з чого складається «сміттєвй монстр».

Ольга Павлова, Ужгород, Громадське радіо. 

…то цей лист для вас.

Команда Громадського радіо, як і ви, найбільше цінує незалежність. Наша редакція не залежить від олігархів, політиків і держави. У нас немає інших завдань, аніж допомогти вам зрозуміти ситуацію.

Ми принципово лишаємось неприбутковою організацією. На відміну від комерційних мас-медіа, гроші для нас - не мета, а засіб.

Щоби і надалі отримувати правдиву, неперекручену інформацію, ви можете просто зараз допомогти Громадському радіо. Підтримуючи нас, ви робите внесок у своє майбутнє.

ДЯКУЄМО!

ЗРОБІТЬ ВНЕСОК

Якщо ви тут...

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Facebook Twitter Google+