Слухати

Як на Закарпатті заробляють до 30 тисяч гривень під час збору чорниць  / Новини на Громадському радіо

Як на Закарпатті заробляють до 30 тисяч гривень під час збору чорниць

22 липня 2018 - 09:36
Аби увечері здати перекупникам яфини (так на Закарпатті називають чорниці), мешканці гірських сіл прокидаються затемна і йдуть кілька кілометрів угору

У свої 85 років Гафія Пирч із закарпатського села Пилипець досі ходить по яфини. Так тут називають чорницю. Коли пішла вперше — уже й не пам’ятає. Тут усі, від малого до великого, збирають так зване чорне золото Карпат. У цьому гірському селі вона живе все життя. І щоразу у сезон відправляється на полонину, аби принести ягід.

«Молодь йде вночі. А я приходжу вже приблизно о сьомій, восьмій годині. Сама. Я приходжу, назбирую більше 10 кг. Вони мене питають з ким я йду. Я їм відповідає, що сама ніколи не йду. «А з ким?». А я кажу: «З Богом». Цього року 10 разів була он за тим Великим верхом, що його звідси видно», — показує пані Гафія кошик, з яким ходить по ягоди.

gafiya_pyrch_z_pylypcya.jpg

Громадське радіо/Ольга Павлова
Гафія Пирч
Громадське радіо/Ольга Павлова

Гафія Пирч отримує пенсію. Каже, що вистачає. Ходити по чорниці для неї — більше внутрішня потреба чи то звичка. Чого не скажеш про її онука, який збирає ягоди, аби заробити на життя. Пані Гафія пишається онуком: нещодавно приніс ягід на 1000 грн.

Зазвичай одна доросла людина приносить від 10 до 50 кг чорниць за раз, розповідає місцевий мешканець Василь.

vasyl_shchoyno_prynis_chornyci.jpg

Громадське радіо/Ольга Павлова
Василь щойно приніс чорниці
Громадське радіо/Ольга Павлова

«Збираємо й по 40 кг, але то вже важко нести. Є такі сезони, що тут, внизу, є ягоди, а там, наверху, їх нема: померзнуть… А є такі, що навіть внизу слабкі. Що мало також буд», — жаліється чоловік.

Яфини для місцевих — можливість підзаробити

У свої 23 роки Василь вимушений шукати різні способи заробітку. Узимку біля канатної дороги продає туристам чай та гаряче вино. Улітку практично щодня ходить по яфини. Для нього сезон дозрівання чорниць — можливість заробити кошти, аби перезимувати. «Що заробимо собі, то будемо й далі мати. Були такі випадки, що можна було заробити до 30 тисяч гривень. Якщо були нормально ягоди. Нормально платили — можна було заробити. Але то треба було ходити кожен день», — пояснює Василь.

kushchi_chornyci_-_duzhe_nyzki._rostut_vysoko_v_gorah.jpg

Громадське радіо/Ольга Павлова
Кущі чорниці дуже низькі. Ростуть високо в горах
Громадське радіо/Ольга Павлова

Складнощі з роботою —  не тільки у Пилипці. Люди з гірських сіл або виїжджають за кордон, або працюють на місцевих турбазах.

«Якщо по базах, то платять по 150 гривень на день. Але то треба працювати від 6 години до 22-ї. І то ще зарплату затримують на два місяці. Люди виїжджають за кордон, то хоч так можуть заробити. А тут у нас яка робота? Нема!», — скаржиться Василь, пересипаючи чорниці.

img_0056.jpg

Громадське радіо/Ольга Павлова
Робота збирачів яфин нелегка
Громадське радіо/Ольга Павлова

Часто збирати яфини виходять цілими родинами. Раніше, років зо 30 тому, кажуть місцеві, дрібні чорні ягоди зривали руками. Тепер же використовують спеціальні саморобні інструменти. Їх називають «грабачками» або ж «чесалками». На вигляд це ковш із довгими зубчиками. Перевага такого методу — швидкість збирання. Але є й недоліки: зубчики обривають з кущів не тільки достиглі, але й зелені ягоди, а також листя. «Чесалки» псують кореневу систему чорничника, на відновлення якого може піти понад 5 років.

​Аби вийти на полонину, людям доводиться прокидатися серед ночі.

«Усі гуртом збирають. Ми встаємо в чотири, в три… в півпершої… хто як. Машини возять інколи. Минулого року возили, а цього ще ні», — розповіла мешканка села Пилипець Міжгірського району Тетяна Олексик.

_chesalky_zbyrayut_ne_tilky_yagody_ale_y_lystya.jpg

Громадське радіо/Ольга Павлова
«Чесалки» збирають не тільки ягоди, але й листя
Громадське радіо/Ольга Павлова

На збір яфин встановлені ліміти. Але проконтролювати — важко

Сезон збору яфин в Карпатах триває впродовж липня та серпня. За максимально сприятливих умов може продовжитися до початку вересня. У кожному селі працюють пункти прийому чорниць від населення. Тільки у Пилипці їх не менше семи. Тарас Гимба за день приймає від людей у середньому тонну яфин. За 1 кілограм дає 35-40 гривень. Далі — перепродає замовникам.

«У мене є замовник, який приїжджає кожного вечора і забирає всю цю чорницю. У цьому році набагато більше чорниці, ніж у минулому. Усі ці гори — це всі гори в чорниці. Здають її на заводи. Знаю, що цього року йде в Німеччину на фарби для автомобілів», — розповідає підприємець.

taras_gymba_pryymaye_vid_naselennya_vid_05_do_15_tony_v_den.jpg

Громадське радіо/Ольга Павлова
Тарас Гимба приймає від населення від 0,5 до 1,5 тони в день
Громадське радіо/Ольга Павлова

Влада встановлює ліміт на збір яфин у кожному районі. Наприклад, у Воловецькому не можна зібрати більше, ніж 600 тон за сезон. З кожної тони підприємці сплачують 7,7% лісового доходу. Та місцеві бюджети можуть суттєво недоотримувати, якщо заготівельники вирішать піти в обхід встановлених норм. Наприклад, закупити більшу, ніж було передбачено, кількість яфин. Перевірити підприємців не так легко.

miscevi_meshkanci_vygotovlyayut_metalevi_korzynky-naplichnyky_dlya_transportuvannya_chornyc_0.jpg

Громадське радіо/Ольга Павлова
Місцеві мешканці виготовляють металеві корзинки-наплічники для транспортування чорниць
Громадське радіо/Ольга Павлова

«Дуже багато збирачів, яких важко проконтролювати. Бо законодавство трохи неврегульоване у нас. Повноваження районні податкові не мають таких, щоб здійснювати перевірки. Ну, в лісовому фонді ще можемо щось зробити, бо маємо повноваження, а у землях запасу дуже важко то зробити», — пояснює директор Воловецького держлісгоспу Василь Росол. 

turystam_okrim_inshogo_proponuyut_shche_y_yafynove_vyno.jpg

Громадське радіо/Ольга Павлова
Туристам, окрім іншого, пропонують ще й яфинове вино
Громадське радіо/Ольга Павлова

На Закарпатті найбільше яфин збирають у Воловецькому, Міжгірському, Великоберезнянському та Рахівському районах. Місцеві мешканці таким чином не тільки заробляють, але й поповнюють власні запаси. Із яфин для себе готують варення, печуть пироги, а для туристів виготовляють яфинове вино.

Ольга Павлова, Ужгород, Громадське радіо.

…то цей лист для вас.

Команда Громадського радіо, як і ви, найбільше цінує незалежність. Наша редакція не залежить від олігархів, політиків і держави. У нас немає інших завдань, аніж допомогти вам зрозуміти ситуацію.

Ми принципово лишаємось неприбутковою організацією. На відміну від комерційних мас-медіа, гроші для нас - не мета, а засіб.

Щоби і надалі отримувати правдиву, неперекручену інформацію, ви можете просто зараз допомогти Громадському радіо. Підтримуючи нас, ви робите внесок у своє майбутнє.

ДЯКУЄМО!

ЗРОБІТЬ ВНЕСОК

Якщо ви тут...

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Facebook Twitter Google+