Слухати

Чайник. Чи стане Росія третьою державою, яку виженуть з Ради Європи?

04 листопада 2014 - 16:23 368
Facebook Twitter Google+
Які санкції застосовує Рада Європа до держав-порушниць прав людини та статуту цієї організації?

Олександр ПавліченкоЯкі санкції застосовує Рада Європа до держав-порушниць прав людини та статуту цієї організації? Що Україна заборгувала Раді Європи з 1995 року? Як звернутися до Європейського суду з прав людини? Під тиском якої кількості звернень від громадян України проти власної держави перебуває суд. Безліч політико-правових  питань в розмові з експертом Харківської правозахисної групи Олександром Павліченком.

Слухайте, думайте, відстоюйте свої права. Просвітницька програма «Чайник» з Ларисою Денисенко на Громадському радіо.

Ми є членами Ради Європи з 1995 року. Це немалий період, коли Україна бере участь у європейському процесі, виконує певні зобов’язання, котрі ми виконуємо перед Радою Європи. Яку роль відіграє ця міжнародна організація в становленні, функціонуванні України, встановлення демократії, дотримання прав людини?

Рада Європи – це міжнародна організація, яка забезпечує встановлення демократичних стандартів у ділянці прав людини, верховенства права, демократії. Це проголошення і у статуті Ради Європи і у основних документах. Коли ми говоримо про те, як допомагає Рада Європи Україні, то слід сказати про ту планку, яка була піднята організацією ще перед вступом України до Ради Європи зобов’язаннями, які Україна сама і сформулювала.

Я звернуся до висновку №190 – це документ, який буде підготований асамблеєю Ради Європи. В ньому були закріплені, виписані всі ті зобов’язання, які Україна мала виконати частину протягом 1-го і 3-х років відповідно. Ще не всі зобов’язання виконані і моніторинговий процес продовжуються.

Зобов’язання стосувалися 2-х блоків. Перший блок був пов’язаний зі змінами на національному рівні, йшлося про ухвалення конкретних Законів, проведення відповідних реформ, і йшлося про підготовку і ухвалення основних Кодексів на той час. Йшлося про 1995 рік, що Україна мала б ухвалити кримінальний, кримінально-процесуальний Кодекс, цивільний, цивільно-процесуальний Кодекс, нові Закони «Про вибори», «Про політичні партії», що важливо, були виписані реформи основних інституцій, які забезпечують дотримання прав людини, такі як реформа системи судочинства, зміна ролі та функції генеральної прокуратури – це, нажаль, одне із зобов’язань, яке на сьогодні не виконано.

Другий блок зобов’язань стосувався ухвалення низки конвенцій Ради Європи, основними були Конвенція прав людини, Європейська соціальна хартія та інші. Цей блок на сьогодні Україна виконала і перевиконала.

Україна була слухняною державою, яка виконувала всі зобов’язання і навіть той факт, що 19 років моніторинг не знято і зобов’язань не виконано свідчить про те, що Україна не в повній мірі відповідає ще тим стандартам, які зголосилася виконувати.

Наша держава увійшла повноправним членом до Конвенції і кожен, хто перебуває перед її юрисдикцією має можливість звернутися до Європейського суду. Україна скасувала смертну кару, яка була однією з вимог. Також продовжуємо здійснювати реформу і судочинства і юридичних професій – все, що дотичне до прав людини.

Відповідно інституції Ради Європи слідкують за тим, як здійснюються ці реформи.

Рада Європи не є комісаром, який приходить і каже, що ви повинні або не повинні це робити. Це такий собі запобіжник, який стоїть на захисті порушень. Вибудовується правова система, яка має забезпечити від порушень тих прав, які визнані Радою Європи.

Те, що відбувається сьогодні в Україні і агресія сусідньої держави, вона отримує належну оцінку реагування з боку організації Ради Європи і, відповідно, реакцію, намагання цієї організації вплинути на розв’язання цього конфлікту.

Олександре, ви дуже докладно представили власне українські зобов’язання перед Радою Європи. Ви зараз зачепили тему реакції парламентської Асамблеї Ради Європи на внутрішні зобов’язання України, до яких ми деякі речі тлумачили не так, деякі Закони не ухвалювали і реформи не відбувалися. Я пам’ятаю резолюції Ради Європи стосувалися утиску свободи слова в Україні, заангажованості деяких політичних сил, гальмування реформ і, власне, це все було спрямовано на те, щоб наші влади поводилися відповідно до взятих зобов’язань. Зараз, окрім того, що моніторинг триває, також змінилися зобов’язання стосовно поведінки іншої держави на нашій території. Багато хто говорить про м’якість санкцій на те, що відбувається зараз у нас. Європа – це цілісний континент і якось потрібно розуміти, що ми пов’язані. Те, що стосується зараз нас, завтра може стосуватися литовців, вони це чудово розуміють. Це може стосуватися чехів. Хіба вони забули 1968 рік? Але Рада Європи поводить консервативно. Що ви можете відповісти на це?

Складається враження, що реагування Ради Європи не приносить того бажаного результату, якого хотіли досягнути через інструменти або механізми, якими може діяти ця організація. Рада Європи – це платформа для всіх держав-членів, а на сьогодні їх 47 – це ввесь європейський континент за винятком Білорусії. І всі організації мають можливість спільно визначати думку, затверджувати рішення і визначати якісь засоби реагування. Є механізм, який полягає в тому, що кожна держава бере участь через інституційні створення Ради Європи, якими є комітет Міністрів Ради Європи і Парламентська Асамблея Ради Європи.

Якщо рішення не виконуються, Комітет міністрів може застосовувати певні санкції.

Під час весняної сесії в квітні було ухвалено рішення про позбавлення Росії права голосу під час роботи делегації і в парламентській Асамблеї Ради Європи. Росія образилася і повідомила, що вона не буде їздити на засідання без права голосу. У січні буде поновлено питання про розгляд повноважень делегації Росії з огляду на ситуацію. Я хотів би повторити слова члена моніторингового комітету пані Марії Атеб Пурбен Ландін, яка, закінчуючи свою каденцію перебування в організації, сказала: «Буде стояти питання поновлення чи подовження санкцій щодо Росії та її повноважень. Я прошу не забувати, що це питання може бути вирішено позитивно тільки після вирішення питання Криму від російської окупації. Тобто, дуже чіткий месседж європейського політика, який показує, що європейська спільнота стоїть саме на таких позиціях.

Олександре, мені здається, що варто поговорити про деякі органи, крім комітету міністрів і парламентської асамблеї Ради Європи, про які вже говорили. Але існують в структурі Ради Європи і конвенційні органи, зокрема це Європейський суд з прав людини, про котрий ми поговоримо пізніше, так само існує Венеціанська комісія, яка аналізує наші законопроекти або уже ухвалені Закони. Так само і Конгрес місцевих влад різні проекти на підтримку демократичних реформ, зокрема «Октопус».

Рада Європи складається з трьох інституційних механізмів, до яких належить Комітет міністрів Ради Європи, парламентська Асамблея Ради Європи і Конгрес місцевих і регіональних рад Європи. Конгрес – віддзеркалення Парламентської Асамблеї і за складом організації і за кількістю. Тільки займається питаннями місцевої і регіональної демократії. Україна має 12 членів делегації в Парламентській Асамблеї та 12 в делегації до Конгресу місцевих і регіональних рад.

Є наглядові механізми за інструментами, якими є Конвенції, хартії Ради Європи. Це квазісудовий орган – Європейський суд з прав людини. Так само Європейський комітет із запобігання катування. Так само є інші наглядові механізми, наприклад комітет експертів і здійснюють моніторинг за окремими напрямками. Наприклад, Європейська комісія проти нетерпимості і расизму. Якщо ми говоримо про окремі утворення, такі як «Октопус», я б тут назвав ще декілька, зокрема, «Моніваль» — це об’єднання груп держав греко, воно здійснює оцінку стану боротьби з корупцією в кожній країні. Це, згаданий вами, «Октопус» — займається питаннями кібернетичної злочинності.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.