Слухати

Народні депутати не знають про закон проти дискримінації, — Т. Печончик

18 січня 2016 - 12:43 191
Facebook Twitter Google+
«Чайник» розбирається з дискримінацією. Коментує Тетяна Печончик, директорка Центру інформації про права людини

Що таке дискримінація? Як звертатися до уповноваженого з прав людини зі скаргою щодо дискримінації. Які судові справи, що стосуються дискримінації, розглядалися в українських судах — говоримо з Тетяною Печончик, директоркою Центру інформації про права людини.

Є чотири основні форми дискримінації: пряма дискримінація, непряма, утиск, відмова від розумного пристосування.

Наприклад, людину прямо обмежують в правах: «потрібні масажистки до 35 років», — пряма дискримінація, «бо масаж можуть робити і чоловіки і будь-хто незалежно від віку».

Також експертка наводить приклад непрямої дискримінації: коли встановлене одне загальне правило для всіх, але через нього страждають певні групи. Зокрема, в позашкільний час організовується екскурсія, і всіх дітей просять принести довідки щодо підтвердження ідеального стану здоров`я, в такій ситуації діти з інвалідністю вже дискриміновані.

Щодо утисків: «Наприклад, є жінка керівниця, але її через те, що вона жінка, постійно просять ще й принести каву», — пояснює Тетяна Печончик і додає, що щодо утиску є певні правила — вони мають бути системними, і треба вимагати, щоб людина припинила цю практику утискання.

Відмовою від розумного пристосування є неможливість кудись потрапити через обмеження або відсутність фізичного доступу: «Якщо канцелярія в суді знаходиться на 4 поверсі, а ліфта немає, людина з інвалідністю не може туди потрапити».

tatyana_pechonchyk_0.jpg

Тетяна Печончик у програмі «Чайник» / «Громадське радіо»
Тетяна Печончик у програмі «Чайник»
«Громадське радіо»

Тетяна Печончик наводить судові справи, котрі стосуються видів дискримінації, вона згадує, як чоловік з інвалідністю виграв суд в аптеки, в якої не було пандуса, і він не міг туди потрапити. Спочатку громадянин звернувся до аптеки, коли йому відмовили, звернувся в суд. У підсумку вся мережа аптек була позбавлена ліцензії.

Є також приклади виграшних справ, виконання котрих блокується. Зокрема, це стосується справи, де відповідачем є Укрзалізниця. Слабозорі чи незрячі люди не можуть придбати квитки онлайн, бо система бронювання місць — в картинках, і не озвучує людині вільні місця. Суд ухвалив рішення, котрим зобов`язав Укрзалізницю зробити сайт доступнішим, але поки що це рішення не є виконаним.

Є справа, що стосується трансгендерних людей, котра виявила наказ МОЗ, що має дискримінаційний характер.  

Також директорка Центру інформації про права людини згадує резонансну справу, що стосувалася дискримінації мешканців Криму: «Національний банк України визнав кримчан нерезидентами і позбавив більшості банківських послуг, ця норма судом була визнана дискримінаційною, але НБУ ігнорує це рішення, ще й до них приєднався ПриватБанк, і готується оскарження».

«Судова практика трохи відстає, але допомагає формувати суспільні  механізми», — зауважує експертка.

Програма «Чайник» виходить за підтримки доброчинців з платформи «Спільнокошт».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.