Слухати

Фото: Віктор Човка / Скачати зображення

Ромські діти, які пішли до школи, вірять - освіта дасть краще майбутнє

03 вересня 2017 - 09:20 330
Facebook Twitter Google+
У цьому випуску про те, як ромські діти пішли 1 вересня до шкіл в Ужгороді, на Дніпропетровщині, на Черкащині. У дітей з родин переселенців часто немає одягу і взуття, аби ходити у школу

Ромські громадські діячі і діячки у різних містах України працюють над тим, аби більше ромських дітей змоли піти до школи. Усюди своя специфіка. Кертулай Огли — керівник організації «Амаро Кхер» у Павлограді каже, що приємно бачити, коли 1 вересня йдуть до школи ромські діти. Надто за допомоги просвітницької роботи ромської організації. За оцінкою організації, у цьому місті У 2017 році у перший клас пішли на 10% більше ромських дітей ніж раніше.

Кертулай Огли пишається, що скоро відкриють і ромський центр, при якому працюватиме ромський клас. Зазвичай у таких класах проходить підготовка дітей до школи, та позашкільні уроки для дітей і дорослих. Він зауважує, що  раніше ромська громада не звертала уваги на освіту, на те, наскільки важливо дітям вчитися, а робота активістів і активісток «Амаро Кхер» дала поштовх до розвитку ромських дітей. Як приклад наводить уроки з історіїромського народу і толерантності, які провела ромська активістка Біляна Салаватова в школах міста.

21 192 083_1 469 367 173 146 147_7 623 622 050 797 897 394_n.jpg

Початок навчального року у ромській школі в Ужгороді // Фото: Мирослав Горват
Початок навчального року у ромській школі в Ужгороді
Фото: Мирослав Горват

На думку Кертулая Огли, зараз ромська громада бачить і бере приклад у інтегрованої ромської молоді. А ось на Черкащині у дітей з ромських родин-переселенців – свої труднощі. Там побувала заступниця голови міжвідомчої робочої групи з питань інтеграції ромів Земфіра Кондур. Вона розповіла «Громадському радіо», що 1 вересня відвідала школу №5 у Золотоноші, де навчається найбільше ромських дітей у місті — близько двадцяти, половина з них діти з ромських родин, які переїхали з Донбасу:

«Ми побували і в ромських родинах ВПО, і побачили, що, на жаль, не всі дітки пішли до школи, тому що не всі мають одяг і взуття. І не мають можливості відправити дітей до школи. Тому ми подарували канцелярські набори, щоб допомогти хоча б з цим ромським діткам. Ми побували в родині переселенки, де жінка сама виховує дітей, одна з її дочок є дуже талановитою у малюванні. Вона розфарбовує, малює петриківський розпис, і є настільки талановитою, що їй запропонували персональну виставку. Тож і ми думаємо, щоб зробити таку виставку у Києві».

Ромська громадська діячка Земфіра Кондур каже, що змогли відвідати родини завдяки співпраці з місцевою організацією «Аме Рома»: «Є дуже різні діти. Були також у будинку, де проживають декілька родин ВПО, бо не мають можливості окремо орендувати житло. В одній кімнаті зібралося 11-еро дітей. Всі вони пішли до шкіл, дуже радіють, бажають навчатись, бачать в цьому зміни на краще. Поспілкувалися з їх матусями, які кажуть, що зараз такий час, що дітям дуже потрібна освіта. І це дуже радує, бо не завжди ромські батьки розуміють важливість освіти».

21 231 591_10 211 552 874 592 098_1 649 141 271 566 742 706_n.jpg

Поїздка до ромських родин ВПО, місто Золотоноша // Фото: Земфіра Кондур
Поїздка до ромських родин ВПО, місто Золотоноша
Фото: Земфіра Кондур

Доступ до якісної початкової та середньої освіти досі залишається дуже проблемним для ромських дітей, особливо тих, які живуть у компактних поселеннях. Про це сказав менеджер Ромської програмної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження» Сергій Пономарьов. За його словами, дискримінація як за етнічним походженням, так і за соціально-економічним станом досить поширена і не зустрічає належного спротиву, зокрема в самій освітній системі.

«У Закарпатській та Одеській областях досі існує практика окремого навчання (сегрегації) ромських дітей від інших школярів – або в окремих класах, або навіть школах. Втім є й надії на зміни. Врешті-решт, завдяки зусиллям громадянського суспільства та міжнародних організацій в Україні вже запрацювали специфічні інклюзивні моделі, орієнтовані саме на ромських дітей. Мова йде, наприклад, про модель «ромського помічника вчителя», яка довела свою ефективність й може бути сміливо поширена на ті школи, в яких є така потреба» — додає фахівець.

А от за пару тижнів до початку нового навчального року в Ужгородському Ромському центрі розвитку дітей раннього віку* пролунав свій останній дзвоник. За парти шкіл міста 1 вересня сіли двадцять троє вихованців Центру, повідомляє портал «Правовий простір». Вже четвертий рік у центрі допомагають готуватися до школи не лише маленьким ромам, а й їхнім татам і мамам. Ромський центр розвитку дітей раннього віку, що діє на базі Соціального центру «Благо», працює при міській школі №13 з 2014 року. Щороку там готують до навчання у середніх школах Ужгорода близько 30 маленьких ромів віком 5-7 років.

Такий формат підготовки ромських малюків до школи зумовлений особливостями життя місцевої ромської громади: важким матеріальним становищем, занизькою соціальною адаптацією, часто – нерозумінням ромськими батьками цінності і важливості освіти для своїх дітей.

Саме тому у Центрі до школи готують не тільки дітей, а й дорослих. Колектив Центру в Ужгороді пояснюють мамам і татам, наскільки важливо давати освіту дітям, не лише віддавати їх до школи, а й допомагати адаптуватися до неї, вчити уроки, отримувати повну середню освіту. Також тут ромам допомагають оформити необхідні для школи документів. Допомагають ще з вирішенням медичних питань, вакцинації. Цього року, за словами керівниці Центру, директорки Закарпатського обласного благодійного фонду «Благо» Елеонори Кулчар, заняття постійно відвідували 29 ромських дітей. Із них до шкіл Ужгорода 1 вересня пішли 23 дитини.

Раніше у школі в Ужгороді, де навчаються ромські діти, провели експеримент. Навчальний заклад викликав занепокоєння тат і мам, активних людей з ромських громадських організацій протягом останніх декількох років. В школі зараховано близько 350-ти дітей, з них відвідували школу лише 35 осіб.  Ми розповідали й про те, що в Ужгороді навчають взаємодіяти з ромськими батьками інструкторів, які працюють у центрах для батьків. Є успішний досвід такої роботи з мамами і татами дошкільнят на Одещині, де у селі Жовтень збільшилась кількість заяв від ромських батьків на вступ до школи їх дітей.

uzhcentreblago.jpg

В Ужгороді, заняття у центрі для ромських дітей // Фото: БФ "Благо"
В Ужгороді, заняття у центрі для ромських дітей
Фото: БФ «Благо»

Ще у цьому випуску слухайте про те, що:

- у Кропивницькому ромам запропонували взяти участь у «Громадському бюджеті»;

- оперетта «Циганський барон» відкриває новий сезон в Одеському театрі музкомедії;

- з нагоди Дня незалежності солістку театру «Романс» у Києві Мілу Крикунову відзначили державною нагородою.

Над випуском працювали Ольга Веснянка, Федір Кондур, звукорежисер Андрій Іздрик. Ромський проект Chiriklo є спільним продуктом Ромського радіо «Чірікло» та «Громадського радіо», більше про життя ромів можете слухати на сайті радіо «Чірікло».

Програма виходить за підтримки Ромської програмної ініціативи Міжнародного Фонду «Відродження»

logo.jpg

Chiriklo //
Chiriklo

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.