Слухати

Зрозуміння власної ідентичності — просто необхідність, — Т. Казьмєровський

26 листопада 2015 - 18:02 179
Facebook Twitter Google+
У випуску ведемо розмову з засновником фонду «Ідентітас» й фундатором однойменної літературно-історичної премії — про культурні процеси та питання ідентичності у контексті останніх імігрантських подій

kazmierowski.jpg

Томаш Казьмєровський
Томаш Казьмєровський

Засновник фонду «Ідентітас» Томаш Казьмєровскі (Tomasz Kaźmierowski) у минулому — менеджер і підприємець, один із творців успіху таких брендів, як Citibank і Inteligo в Польщі та Альфа-Банк в Україні і Росії. Сьогодні ми поговорили з ним про особливості премії та роботи «Ідентітас».

«Наша премія дійсно нова, — розповідає Томаш Казьмєровський, — вперше ми вручили її у минулому році, а через 2,5 тижні вручимо нагороди за 2015 рік (з номінантами цього року можна ознайомитися польскою мовою на сторінці фонду — ред.). Мені здається має значість через ряд причин.

По-перше, лауреати крім статуеток і т. й. поділять призовий фонд — 80 тисяч злотих. По-друге, структура фонду і премії не є частиною медіа-концерну, фінансової корпорації або іншої структури, яка має вплив на формування публічного наративу у Польщі.

Я не приховую, що те, чим премія «Ідентітас» відрізняється від інших польських літературних премій, це використання насамперед британського досвіду — особливо незалежне журі.

З іншого боку, у нас доволі скромні засоби, проте ми могли би допомогти охочим на початковому етапі, при чому не тільки з варшавського офісу. В мене та в інших засновників фонду є численні контакти у наших східних сусідів, ми досить добре знаємо російську мову, дещо гірше українську, тож могли б допомогти і досвідом, і, можливо, дещо ширше.

Ми з зацікавленням спостерігаємо за розвитком культурної діяльності в Україні та Білорусі, тож якщо буде нагода допомогти, обов’язково скористаємося з неї».

Як проходило нагородження минулорічного лауреата літературної премії «Ідентітас« Яна Польковського (Jan Polkowski), автора роману «Сліди крові« (Ślady krwi), ви можете побачити у відео:

Особливе ставлення у Томаш Казьмєровскі й до питань ідентичності: «Звичайно, її треба захищати. Але й розвивати. Причому мова тут у найширший спектр цього феномену на індивідуальному, місцевому, регіональному, релігійному, етнічному та культурному рівнях. На кожному з цих рівнів йде еволюція ідентичності, а ми хочемо уважно спостерігати за цим.

Оскільки країни Центральної та Східної Європи мають проблеми із визначенням ідентичності, а розвиток без чітко визначеної ідентичності набагато складніший. Для таких країн, як Польща, Україна, Білорусь, Чехія чи Словаччина зрозуміння власної ідентичності та визначення напрямку її еволюції — просто необхідність, оскільки це дозволить молодим людям більш впевнено займати свою позицію на фоні швидких змін у світі. Це дуже важливо у контексті останніх імігрантських подій, які піднімають нові питання про форму, еволюцію ідентичності народних груп».

identitas_0_0_0.jpg

Номінанти «Ідентітас» 2015 р.
Номінанти «Ідентітас» 2015 р.

Далі випуск продовжує музичний твір: Podróż na Wschód польського гуру Armia. Цей гурт існує з 1984 року, грає панк, хардкор та елементи інших стилів (реге, метал, симфонічний рок, джаз-рок). Фронтмен — Томаш Будзиньскі (Tomasz Budzyński). Один із провідних представників незалежної сцени 1980-х років. Дехто вважає Armia найоригінальнішим польським альтернативним бендом. З половини 1990-х — один із флагманів християнської рок-музики (хоч самі музиканти й не поділяють таку думку).

pekinska_filarmonia.jpg

Твори 5 польських композиторів у Пекінській філармонії
Твори 5 польських композиторів у Пекінській філармонії

Продовжуємо знайомити вас із новинами польської культури.

У кінці листопада 2015 року всесвітньовідомий китайський камерний оркестр Forbidden City Chamber Orchestra виконає у Пекінській філармонії твори 5 польських композиторів: Тадеуша Вілецького (Tadeusza Wieleckiego), Ярослава Слівінського (Jarosława Siwińskiego), Пьотра Ремера (Piotra Roemera), Павла Гендріха (Pawła Hendricha) та Лідії Зелінської (Lidii Zielińskiej). Композиції написані на спеціальне замовлення оркестру та будуть представлені публіці уперше. Варто підкреслити, що репертуар концерту складатиметься виключно з творів польських композиторів, які будуть присутні на прем’єрі.

Проект є результатом співпраці порталу Culture.pl, посольства РП у Пекіні, Forbidden City Chamber Orchestra (FCCO), фестивалю «Варшавська осінь» (Festiwal Warszawska Jesień) та китайського Міністерства культури.

У післясередньовічній Польщі не було рабства, однак була панщина — на думку сучасних дослідників, такий суспільний лад, близький рабовласницькому, мав ключове значення з точки зору встановлення польської домінації у Східній Європі. Чи тогочасну Польщу можна визнати колоніальною імперією? — відповісти на це питання у статті (польською) намагається Міколай Глінські (Mikołaj Gliński)

Хочете дізнатися більше — заходьте на Culture.pl.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.