Слухати

Лише два роки тому вперше винайшли ліки, які паразити не спроможні здолати

09 серпня 2017 - 19:37
FacebookTwitterGoogle+
Зоолог, паразитолог, завідувач відділу паразитології та заступник директора Інституту зоології НАН України Валентин Харченко — в студії Громадського радіо

Валентин Харченко, віце-президент Українського наукового товариства паразитологів, розповідає про українські та світові дослідження у галузі паразитології. Ведучі випуску - Олена Скирта та Міріам Драгіна.

Олена Скирта: Що вивчає паразитологія?

Валентин Харченко: Паразитологія всебічно вивчає паразитів. Це екологія в кубі. Крім зовнішнього середовища, в якому живуть всі організми, паразити мають внутрішнє середовище — середовище хазяїна. Взаємовідносини між двома організмами набагато складніші, ніж взаємовідносини будь-якого вільно живучого організму. Коли розглядаємо таку популярну річ, як екологічна піраміда, там є рослини. Кролики, які їдять ці рослини. Лисиці і вовки, які їдять кроликів. І здається, десь зверху стоїть лев, але насправді там не лев, а токсокара леоніна, яка і знаходиться на вершині цієї піраміди. Це гельмінт, який паразитує у лева.

Над лисицями в екологічній піраміді, наприклад, зверху стоїть не лев,  а токсокара леоніна

Олена Скирта: Які надзавдання в цієї науки, навіщо знатися на гельмінтах та паразитах?

Валентин Харченко: Існує традиційно три напрями паразитології: загальна, медична і ветеринарна. Зрозуміло, що кожна частина вивчає. Останні дві носять більш прикладний характер. А загальна займається більш грунтовними речами, щоб просто пояснити людям, що таке паразити.

Між паразитами і симбіонтами дуже тонка різниця. Організми, які спочатку були паразитами, переходять до симбіотичного способу життя і вже приносять якусь користь.

Олена Скирта: Тобто симбіонти — це корисні паразити?

Валентин Харченко: Так, можна сказати. Наприклад, візьмемо термітів, які перетравлюють деревину, вони не можуть цього робити без тих жгутикових, які знаходяться у них в кишечнику. А жгутикові не живуть поза організмами термітів надто довго. Або можна взяти коней. Там існує ціла група інфузорій, які живуть у товстому кишечнику коней і сприяють тому, що ці тварини перетравлюють їжу.

 Знайшли такі ліки, проти яких у гельмінтів поки ще немає зброї

Олена Скирта: Як людство просунулося за останні двадцять років у вивченні паразитів?

Валентин Харченко: Скажімо, нещодавно, у 2015 році було присвоєно Нобелівську премію в галузі паразитології. Це рідкісна подія, паразитологи всього світу дуже раділи з цього. Було відкрито ліки, які не викликають у гельмінтів резистентності, тому що, як правило, ліки, які використовувалися до того, з часом викликали спротив гельмінтів і ставали недієвими. Отже зараз знайшли такі ліки, проти яких у гельмінтів поки ще немає зброї, думаю, вона скоро з’явиться, але поки так.

Міріам Драгіна: А чому так раділи, в цій науці не було великих відкриттів?

Валентин Харченко: Були, але, як правило, на початку ХХ сторіччя. А потім людство переключилося на молекулярну біологію, медицину. Нобелівська премія також певна політична подія. Було власне дві премії, одна за відкриття івермектинів, а другу отримала китайська вчена за відкриття ліків від малярії.

Міріам Драгіна: Це також галузь паразитології?

Валентин Харченко: Так, вона вважається галуззю паразитології. Але, як ви розумієте, це навіть не медицина, вона дотична.

Олена Скирта: Біології?

Валентин Харченко: Так. А оскільки на малярію хворіє дійсно багато людей – мільйони, якщо не мільярди, це дуже важливо для людства. Ліки, між іншим, були створені на основі однорічного полину за старими китайськими рецептами.

Міріам Драгіна: А щодо українських досягнень?

Валентин Харченко: Ми можемо пишатися, що у нас дуже сильні вчені, які користуються авторитетом в усьому світі. Ми займаємось вивченням гельмінтів тварин, дирофіляріозом. Ця хвороба не так давно потрапила в Україну.

Міріам Драгіна: Як вона проявляється?

Валентин Харченко: Личинка дирофілярії залазить в очі, в мозок, вилікувати ії не так легко. 

Повну версію дивіться на відео.

 

 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.