Слухати

Казуси з експертизами виникають завжди і всюди — адвокатка

18 лютого 2016 - 21:10 1436
Facebook Twitter Google+
Первинна, альтернативна, додаткова, повторна, комісійна експертиза — в чому різниця?

«Хоча в нашому кримінальному процесі визначена змагальність сторін на відміну від сторони обвинувачення сторона захисту позбавлена можливості сама провести експертизу, сторона захисту має право ініціювати проведення експертизи та запросити дозвіл», — розповідає Марина Старовойтова.

starovoytova_0.jpg

Марина Старовойтова / Громадське радіо
Марина Старовойтова
Громадське радіо

Які є різновиди судово-медичних та судових експертиз, хто має право проводити експертизу, який порядок призначення експертизи, як можна реагувати на відмову та ненадання дозволу на проведення експертизи? Як краще обґрунтовувати експертизу? Наскільки суди зважають на висновки експертів? Які запитання краще ставити перед експертами, і як перевіряти кваліфікацію та кваліфікованість експертів – в розмові з адвокаткою Мариною Старовойтовою.

Лариса Денисенко: Щоб уявити, що таке медична судова експертиза, власне в який спосіб і як вона назначається? Які її різновиди? Можете про це деальніше розповісти?

Марина Старовойтова: Судово-медична експертиза потрібна, якщо ми не володіємо спеціальними знаннями, щоб експерт нам відповів на окремі запитання. Крім того, в деяких справах, стосовно тілесних ушкоджень, експертиза вкрай потрібна і вона є обов’язковою. Бо тільки вона встановлює ступінь тяжкості того чи іншого ушкодження. Крім того, експертиза потрібна, коли ми досліджуємо якісь об’єкти, коли є речові докази, які потребують додаткових досліджень. Є різновиди експертизи: це судово-медична експертиза тілесних ушкоджень живих осіб; судово-медична експертиза трупів, також є токсикологічна експертиза і інші.

Лариса Денисенко: Хто має право її проводити?

Марина Старовойтова: Експертна установа, сертифіковані експерти, які внесені в єдину базу даних експертів.

Лариса Денисенко: В який спосіб вона призначається?

Марина Старовойтова: В нашому кримінальному процесі визначена змагальність і рівність сторін, але саме в цьому випадку, сторона захисту позбавлена можливості сама робити експертизу і визначати проведення експертизи. Коли сторона обвинувачення має право призначити, має право провести. Сторона захисту або потерпілий має право лише ініціювати проведення експертизи. Тобто запросити дозволу суду, прокурора, слідчого. І отримати або дозвіл на проведення експертизи, або відмову в проведенні.

Лариса Денисенко: А чим обгрунтовуються відмови?

Марина Старовойтова: Відмова має бути обгрунтована, дана відмова оскаржується безпосередньо з рішенням по справі. Якщо ми заявляємо клопотання, щодо проведення експертизи на стадії досудового розслідування, то таку відмову можна оскаржити вже в судовому засіданні. Або оскаржити як бездіяльність слідчого, коли він нам не відповідає на наше клопотання. Коли ж на судовому засіданні, то відмова судді в проведенні експертизи оскаржуються вже в апеляційному порядку, зокрема з усім рішенням суду.

Але є вихід з цього питання, оскільки клопотання, щодо проведення експертизи можна подавати протягом всього процесу. І якщо нам навіть відмовили в задоволенні даного клопотання, то можна підготуватися ще і підготувати клопотання, обгрунтувати додатково і подати ще раз. Справа в тому, що в кримінально-процесуальному кодексі не зазначено, що ми маємо різновиди експертиз таких як первинна, додаткова, повторна, комісійна. Це не зазначено.

Лариса Денисенко: А можете детальніше зупинитися на кожному з цих різновидів? Навіщо вони потрібні, в чому різниця полягає?

Марина Старовойтова: Первинна експертиза — це експертиза, на основі якої вже встановлені якісь обставини по справі. Чи легкі тілесні ушкодження, чи будь-які обставини, встановлені експертизою. Коли ми бачимо, що дана експертиза є не повною, якщо були не повні дані, хоча експерт за законом, за наказом номер шість він повинен написати і витребувати, щоб йому надали. Але експерти вказують, що ці данні не були надані, а отже ми не можемо відповісти на це запитання.

Якщо первинна експертиза неповна, то призначається додаткова. Додаткову експертизу виконує саме той експерт, який виконував первинну експертизу. І вона є додатком до первинної експертизи. Тобто первинна не заперечується в повному обсязі, а додаються до неї певні обставини, які визначені додатковою експертизою.

Є повторна експертиза. Вона проводиться тільки іншим експертом і відповідає на поставленні запитання. Вона своїми висновками може суперечити з первинною експертизою. Вона не є додатком і може встановити нові обставини по справі.

Крім того, є ще комісійна експертиза. Ця експертиза проводиться комісією і залучаються фахівці різних галузь і знань. Вона може бути призначена у разі, коли була проведена первинна експертиза. Був викликаний для допиту експерт і експерт в суді вже пояснює, що не володіє знаннями в ції галузі, тому не може відповісти на ті запитання. Коли він не може відповісти на якісь запитання, то на підставі цього захисник може ініціювати проведення комісійної експертизи і задати на експертизу ті запитання, на які експерт не може дати відповіді.

Лариса Денисенко: Давайте зупинимось на такій темі, котру часто підіймають скажімо ЗМІ, стосовно підпорядкованості тому чи іншому органові експертної установи.

Марина Старовойтова: Коли ми ініціюємо призначення експертизи, ми маємо право вказувати ту установу, яка буде проводити ту чи іншу експертизу. Коли ж експертиза вже проведена в справі, і нам відкривають за 290-ю в кінці досудового розслідування. Ми бачимо, що була експертиза проведена, то перше, що робить адвокат — дізнається, чи експерт внесений до реєстру експертів, чи він атестований і сертифікований. Є єдиний реєстр експертів. Доступ вільний, він знаходиться на сайті міністерства юстиції. Захисник перевіряє, чи можливо цей експерт наразі вже не атестований, чи можливо він не має права робити дане експертне дослідження крім того, в цьому реєстрі зазначається спеціалізація експерта. Є ще пряма заборона, вона є КПК у статті 69 в якій зазначено, що експертом не може бути особа яка в певній мірі підпорядковується одній зі сторін даного провадження. Тобто, якщо це експертна установа МВС і орган досудового розслідуванні МВС, то законом це заборонено. Але при встановленні даного факту треба викликати для допиту даного експерта і запитати в нього ким він працює.

У мене в практиці був такий випадок, коли я запросила експерта на допит. При допиті я поставила перше запитання — на якій посаді ви працюєте. Мені відповіли, що я штатний експерт райвідділку. Наступне запитання — скільки років ви працюєте на цій посаді і чому не заявили самовідвід? Оскільки це суперечить статті 69 КПК. На що експерт зовсім не змогла відповісти. Сторона обвинувачення почала шукати і читати, що ж це за стаття. В цьому випадку суд зазначив у вироці, що експерт працювала на посаді штатного експерту і коли визнавав доказ експертизи, то не поставив її доказом по справі. Але для нашого судочинства саме цього фактору недостатньо.

Лариса Денисенко: А які ще є правозастосовуючи пастки на які треба звертати увагу у випадках експертиз?

Марина Старовойтова: Згідно з наказом №6 і всіма нормативними документами експертний висновок має бути обгрунтований. І не повинен суперечити сам собі. Але на практиці бувають такі випадки, коли експерт встановлює деякі обставини невідомо з чого. Наприклад, при встановленні тяжкості тілесних ушкоджень експерт вказує, що ушкодження громадянином Івановим були такі: забій — легке тілесне ушкодження, ще один забій. Далі вказує перелом одного ребра — легке ушкодження, але через те, що був довгочасний розлад здоров’я, то це вже тілесні ушкодження середньої важкості. Коли я ознайомилася з цим висновком експерта, то не зрозуміла на підставі чого він це встановив, оскільки не вказано скільки лікувалася особа. Я запитала експерта на якій підставі він це встановив. Експерт не зміг відповісти на це питання, була призначена повторна експертиза. Дана експертиза не була зарахована.

Лариса Денисенко: А загалом, експертизи це платне задоволення?

Марина Старовойтова: Є експертизи платні, а є експертизи, які проводяться за державний рахунок і в разі потреби експерт надсилає розрахунок своїх експертогодин і вираховує вартість цієї експертизи, потім вже з вироком вартість стягується в дохід держави.

Лариса Денисенко: А платні експертизи це взагалі які? Що це може бути?

Марина Старовойтова: Платні експертизи — товарознавчі. Судово-медичні експертизи у нас не платні. А технічна експертиза, у цивільному процесі багато експертиз, вони проводяться за рахунок особи, яка призначає. Є такі експертизи, які можна замовити, бо сплачує у цивільному процесі сторона, яка замовляє експертизу.

Лариса Денисенко: А наскільки суди зважають на висновки експертів?

Марина Старовойтова: За законодавством висновок експерта не має мати вирішального значення, він оцінюється з урахуванням інших обставин по справі і інших доказів.

Лариса Денисенко: А бувають такі моменти, коли одна зі сторін зловживає затягуванням процесу призначенням і проведенням експертиз?

Марина Старовойтова: Експертизи призначають в справах і для затягування процесу розгляду справи, оскільки відмова така пішла у суддів. Саме для затягування часу призначається надскладна експертиза. Є такі експертизи, які можуть проводитись 9 місяців. На цей час зупиняється провадження по справі. Протягом цього часу експерт має право додатково витребувати якісь документи і продовжити строк цієї експертизи.

У мене наразі проводиться судово-хімічна експертиза в цивільній справі, в якій визначається строк давності складання документу. І при цій експертизі зразок буде знівечено і його не можливо буде відтворити у первинному вигляді. Але ми можемо встановити давність цього документу, чи був підпис поставлений раніше чи пізніше та інші необхідні нам данні. Там дві людини на час розгляду справи по суті вже були померлими і ніхто не може встановити, чи відбувся між ними правочин, чи ні. Є письмовий документ, там стоїть підпис однієї з осіб. За яким одна особа передає іншій велику суму. Цей документ виконаний технічними засобами і стоїть тільки підпис. Треба розуміти, що цей документ було створено в один момент, і нанесено і текст, і підпис. І давність цього документа, бо можливо його вчора лише виготовили. Графологічна експертиза вказала, що підпис справжній і належав померлому. Це дуже складне експертне дослідження.

Лариса Денисенко: А з якою точністю це може відбутися?

Марина Старовойтова: Експерт вказує точність, до якої кількості процентів. В цьому випадку іншого вже неможливо зробити.

Ще важливий факт, якщо ви замовляєте експертизу, то треба дізнатися, яка саме установа може зробити даний вид експертизи.

Лариса Денисенко: Які експертизи обов’язково треба замовляти?

Марина Старовойтова: Наприклад, коли ми маємо якийсь письмовий документ і у нас немає відомостей, чи справді людина підписувала. Це треба довести, наприклад, за допомогою експертизи.

Лариса Денисенко: А виникають казуси з судово-медичною експертизою і які?

Марина Старовойтова: Казуси з експертизами на протязі всієї моєї діяльності. Жоден з адвокатів не цікавився, а звідки на експертне дослідження прибувають докази. Яким чином вони направляються слідчому на досудове розслідування і направляються на експертизу. Наприклад, яким чином вилучаються відбитки пальців затриманої особи. У мене був випадок, коли мого підзахистного, коли він ще не був підозрюваним. Його попрохали перед повідомленням про підозру надати відбитки пальців. Я сказала, що якщо хочеш, то можеш надати, якщо не хочеш, то можеш їх не надавати. На що мені відповіли, так він же повинен. Мій клієнт не надавав відбитки пальців і йому взагалі не було повідомлено про підозру.

Регламентується це взагалі якоюсь старою інструкцією, де записано, що кожна затримана особа може надавати відбитки пальців. Примусово відібрати їх немає можливості.

Також треба при допиті експерта у суді запитувати в якому вигляді і в якому стані були направлені експерту на дослідження зразки. Наприклад, крові. У мене був випадок, коли на таке питання експерт токсиколог відповів, що як завжди ні в якому. Що він взагалі не мав проводити даний вид експертизи. Оскільки кров має бути відповідним чином збережена з реагентами, поставлена і зберігатися у відповідному місці, і при певній температурі. А так як зберігається кров будь-де, то на дослідження вона потрапляє із згустками. Встановити щось по цьому зразку не можливо б було. Але експерт повідомив, що не в належному вигляді потрапляють зразки. Треба звертати увагу і запитувати у експерта завжди, чи був належний вигляд, чи ні.

Ця радіопрограма створена за фінансової підтримки Уряду Канади у рамках проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні. Погляди представлені у цій програмі є особистими думками учасників програми, і не обов’язково відповідають позиції проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», Канадського бюро міжнародної освіти або Уряду Канади.Доступна та якісна правова допомога в Україні

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.