«Нове поняття в термінології АТО — привид», — юристка

08 жовтня 2015 - 19:21 903
Facebook Twitter Google+
З Головою правління Громадської організації «Юридична сотня» Лесею Василенко говоримо про те, як отримується статус учасника/учасниці бойових дій

Які документи необхідно збирати. Скільки комісій допомагають у вирішенні цього питання. Як мають чинити командири. Які соціальні гарантії забезпечує цей статус.

Лариса Денисенко: Сьогодні ми будемо говорити про статус учасника бойових дій. Чому, власно кажучи, для людей важливо отримати цей статус?

Леся Василенко: Ту є два моменти, чому важливий цей статус. Перший — це чисто моральний аспект, що це є визнання, того, що особа брала участь в бойових діях, брала участь в захисті батьківщини. Тому цей статус є фактично визнанням того, що це не просто так — волонтерством займалися, чи просто перебували в районі АТО, а саме ставали захисниками. Другий момент — соціально правовий аспект, тому що цей статус дає низку соціальних гарантій. Ці гарантії передбачені в законі України про статус ветеранів війни, як гарантії соціального захисту. Є окрема стаття, в якій передбачено 22 пільги які належать особам, які мають статус учасника бойових дій.

Лариса Денисенко: Можете деякі з них детальніше розкрити?

Леся Василенко: Так ці пільги є досидь важливими, на безоплатне користування транспортом, міським транспортом будь-яку кількість часу і міжміським транспортом один раз на рік, квиток в два кінці. Потім це пільги на лікування, це пільги на землю, пільги на першочергове отримання житла у разі необхідності покращення житлових умов, це пільги на оплату комунальних послуг — цей статус дає 75% знижку на комунальні платежі. Якщо особа проживає з сім’єю, то ця пільга розповсюджується і на членів сім’ї. Також це пільги на зубне протезування, крім протезування з дорогих металів, це пільга на безкоштовне санаторно-курортне лікування. Скоро пільга буде розповсюджуватися на пільговий вступ до ВНЗ. Пільги, що включають в себе додаткові гарантії по працевлаштуванню, тобто особа має право на додаткову відпустку, додаткові 14 днів на рік зі збереження заробітної плати. Цей статус дає право особі не підпадати під скорочення, якщо скорочення відбуваються на підприємстві. Також статус передбачає доплати до 5 травня, кожен рік сума затверджується окремо кабінетом міністрів. Передбачена можливість отримувати пільгові кредити на будівництво житла.

Я одразу хочу застерегти, що не всі пільги автоматично отримуються. Це залежить дуже сильно від місця проживання. В деяких регіонах це легше зробити, тому що органи державної влади йдуть на зустріч, вони затверджують додаткові програми соціального забезпечення учасників бойових дій, а в інших регіонах, просто працівники органів соцзахисту населення необізнані щодо процедури забезпечення тих, чи інших соціальних гарантій. Тому за свої права доводиться боротись, доводиться вказувати на норми законів, на норми підзаконних правових актів, писати заяви, в деяких випадках навіть до скарг доходить.

Лариса Денисенко: Насправді тут головне знати нащо ти маєш право і знати до кого звернутися, щоб ці права були тобі гарантовані. Те, що ви перелічили, багато з них йдуть на зміцнення і реалізацію права на житло, роботу, право на відпочинок і охорону здоров’я, плюс економічні гарантії. Якщо говорити про початок того, всі розуміють, коли отримають повістку йдуть до військкомату і там далі починається історія того, як ти після навчання йдеш вже до зони бойових дій. Але на якому етапі людині треба замислюватись, бо багато хто поводить себе як патріоти, як люди, що йдуть виборювати незалежність держави і дуже мало хто замислюється над практичними речами. Коли людина отримала повістку, вона вже на цьому періоді має перейматися тим, які документи збирати, щоб в подальшому отримати собі статус учасника бойових дій?

Леся Василенко: Якщо ми говоримо про правильність процедури, то звісно, людина, яка йде виконувати свій військовий обов’язок, вона не повинна замислюватись над питанням оформлення документів, чи взагалі будь-якими проблемами документообігу, це повинно відбуватися автоматично. Чинним законодавством так і передбачено, що сама особа не займається збором документів, подачею документів і отримання цих статусів, все відбувається автоматично. Це постанова кабінету міністрів №413 від 20 серпня 2014 року, передбачено, що командири військових частин зобов’язані у місячний строк після закінчення виконання особою бойових завдань, подають документи до відповідних відомчих комісій, які уповноважені приймати рішення щодо надання статусу учасника бойових дій. В цій постанові передбачено, що, якщо військова частина має своє постійне місце дислокації в районі бойових дій, тобто в районах АТО, то командири таких частин не чекають завершення бойових завдань, а вони повинні у місячний строк з моменту прибуття особи до району АТО подати вже такі документи, для того, щоб особі був виданий статус учасника бойових дій. Проте, не завжди так відбувається, як пишеться у нас в законах. Не завжди командири справлялися з цим завданням, особливо в ті періоди, коли в нас не було перемир’я. Командирам елементарно було не до цього. Процедура отримання статусу учасника бойових дій тричі мінялася, і не завжди на передовій встигали відстежити, яка є процедура, які документи і куди мали подаватись. В таких випадках, юристи радили особам,  що прибували до району бойових дій, одразу попіклуватися, щоб вони мали певний базовий набір документів, з якими вони потім зможуть самостійно звернутися до відомчих комісій. Право особисто звернутися до відомчої комісії за отримання статусу також є, якщо командир в місячний строк не подає твоє документи до відповідної комісії, то військовослужбовець має право зробити це самостійно.

Лариса Денисенко: Це йдеться після того, як ти демобілізувався, через місяць мають бути подані документи і власне на виході ти маєш отримати посвідчення, чи ні?

Леся Василенко: Це трошки інше. Йдеться про осіб, які далі продовжують служити в районі АТО, виконуючи там завдання. Які це мають бути документи: довідка про участь в АТО, її видає командир військової частини, її мають видавати протягом місяця після завершення бойових завдань, це витяги з наказу в стройовій частині, що людина там була, або вибула з певної частини. Витяги з наказів антитерористичного центру при СБУ, проте, що військова частина залучалася до виконання завдань у зоні бойових дій — це 5 обов’язкових документів, які мають подаватися. Крім того, якщо ці документи неможливо отримати, якщо особа збирає самостійно ці документи, вона може подавати витяги з частини, про те, що вона виконувала певні завдання.

Проте, тут слід зауважити, що у відомчих комісій і в міжвідомчій, яка спеціально утворення для надання рішень про присвоєння статусу учасника бойових дій існує таке негласне погодження, що існують такі документи, які повинні надходити, без яких пакет документів не розглядається — це довідка про залучення до виконання завдань в АТО, витяги з наказів і витяги з наказів АТЦ. До того ж всього додається згода на обробку персональних даних, фотокартку повинні пред’явити і копію першої сторінки паспорту, тому що звіряють правильне написання ім’я, прізвища і по батькові.

Це не прописано в постановах, але це вже виникла така потреба, бо в витягах з наказів військових частин невірно переписали прізвище, ім’я, по батькові. Для того, щоб цього уникати і не затягувати час, до комісії подається копія сторінки паспорта, де вже видно правильне написання.

Якщо особа подає в індивідуальному порядку пакет документів, то ще прикріплюється заява на голову відомчої комісії з проханням розглянути пакет документів. Для того, щоб особа отримала ці документи у разі індивідуального подання, це можна зробити, або поспілкувавшись з працівниками стройової служби відповідної військової частини, якщо частина не надає документів, то треба подати рапорт до командира військової частини з проханням видати ті, чи інші документи.

Лариса Денисенко: Я подумала над такими категоріями осіб, як полонені і ті, хто перебувають в шпиталях. Подекуди людина просто в коматозному стані перебуває в шпиталі, зрозуміло, що багато документів на цьому шляху можуть губитися, те саме стосується полону. Коли людина не на обліку. Що в таких випадках треба робити, і хто власне має це контролювати?

Леся Василенко: Стосовно тих осіб, які перебувають в шпиталях з важкими пораненнями. Коли таких осіб було багато, то було розпорядження по військовим частинам, що таким особам першочергово подавати документи на отримання статусу військових дій. Спочатку йшли поранені, паралельно в той же час йшли члени сім’ї загиблих, для того, щоб їхні документи були готові і вони могли отримати статус члена сім’ї загиблого, потім йшли ті, хто служить зараз на передовій, а вже потім ті особи, хто по захворюванню і у відпустці.

На сьогоднішній день осіб з тяжкими пораненнями достатньо, але їх вже не є такою критичною масою. Більше того, всі частини вже знають і усвідомлюють ці порядки до них доведені, яким чином подавати документи.

Про демобілізованих, тут є така маленька колізія на сьогоднішній день. Якщо особа служила у військовій частині і за неї командир військової частини подав документи на відомчу комісію, але в цей період, доки відомча комісія розглядає і приймає рішення, особу демобілізують. Така особа має їхати за своїм посвідченням в частину, де б та не знаходилась. Взагалі демобілізовані, для того, щоб отримати статус учасника бойових дій, а це стосується лише військовослужбовців, які були демобілізовані з лав ЗСУ, це не стосується ні Нацгвардії, ні МВС, ні інших. Демобілізовані особи, вони на момент демобілізації отримають в частині пакет документів з яким вони йдуть в військкомат, а військкомат передає на свої комісії. Особа приїжджає за місцем свого проживання, подає пакет документів, які отримала в частині і військкомат передає це на обласний, і обласний військкомат приймає рішення. Єдина загвіздка полягає у тому, що якщо документи були передані і комісія розглядає, тоді доведеться тратити кошти і час, для того, щоб їхати і отримувати це посвідчення в частині.

Лариса Денисенко: Досі не вирішене питання — це добровольці. Власне, що можна порадити людям, які пішли воювати в добровольчі об’єднання, я так розумію, що з отриманням звання учасника бойових дій досі виникають проблеми.

Леся Василенко: Виникають і вони будуть виникати. По-перше: на сьогоднішній день добровольчих батальйонів немає, якби це дико не звучало — це є офіційна відповідь, яку надають силові структури, яку надає штаб АТО. Чому їх немає? Ті добровольчі батальйони мали вибір і в переважній більшості батальйони перейшли до складу чи ЗСУ, чи МВС, чи Нацгвардії. Тому ми і отримуємо офіційні відповіді, що добровольчих батальйонів немає. Ті особи, які зараз служать у «Айдар»і, «Азові», вони служать у військовій частині, вони є військовослужбовцями чи працівниками спеціального органу МВС, чи підрозділу Нацгвардії.

Проте був в свій час прийнятий законопроект 16-88, який вносить поправки до того ж закону про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту, який передбачає статус учасника бойових дій особам, які воювали у складі добровольчих батальйонів, які у подальшому увійшли до складу силових структур, які передбачені чинним законодавством України. Проблема полягає в наступному, що цей пункт 20, статті 6 стосується лише дуже вузького кола осіб. Тобто це стосується осіб, які наприклад… АТО у нас почалося 14 квітня 2014 року, «Айдар», наприклад, став офіційною військовою частиною 3 травня того ж 2014 року. Якщо особа служила з 14, пішла в АТО до «Айдару» з 14 квітня, але 2 травня отримала якусь незначну травму, вибула з району АТО і більш туди не поверталася, ось така особа може отримати статус учасника бойових дій згідно чинного законодавства. Проте, якщо особа пішла 14 квітня в АТО, приєдналась до «Айдару» і продовжує служити в «Айдарі» по сьогоднішній день, але при цьому оформлена належним чином не була. В списки військової частини не потрапила, правильніше буде сказано, не підписала контракт. Чи не пішла до військкомату і не написала заяву, що бажає добровільно бути призваним на особливий період, така особа є ніким. Це вже не доброволець. Це те, що називається — привиди. Це нове поняття в термінології АТО, з яким нам доводиться жити, бо ця особа немає підстав, для того, щоб оформити статус учасника бойових дій. Найскладніша ситуація полягає для тих, хто прослужили, і в літку 2014 року в зв’язку з пораненням, які в подальшому не призвели до інвалідності, вибули з району АТО. Такі особи не можуть оформити для себе ніякого статусу, тому що вони не проводились по наказам, вони не підписували контракти, хто ці особи, чому вони мали зброю ми знати не можемо. Так само, як ми не маємо доступу до кількості таких осіб. Для будь-якого командира визнати, що такі особи були —це є кримінальна відповідальність.

Єдине рішення, яке є для таких осіб, це звернення через суд про визнання учасниками бойових дій. Щоб суд прийняв відповідне рішення надати статус учасника бойових дій. Такий механізм, він передбачений в тій же постанові 413, передбачено, що згідно рішення суду може бути визнана учасником бойових дій. Коли є таке рішення, тоді комісія повинна видавати відповідний статус і відповідне посвідчення.

Лариса Денисенко: Стосовно судів, куди людина може звертатися, до якого суду, коли їй відмовляють в оформленні цього статусу і як відбувається процедура?

Леся Василенко: Якщо комісія відмовляє в оформленні статусу учасника бойових дій, то варто звернутися до керівника відомства з заявою, чи з рапортом, з проханням переглянути її документи, навести певні свідчення і показання, тому що комісії мають право заслуховувати свідків, які підтвердять, що особа перебувала в районі бойових дій. За рішенням такого керівника відомства можливий перегляд заново справи і перегляд рішення відомчої комісії. Якщо такого добитися не вдається, то можливо подати скаргу до суду.

Ця радіопрограма створена за фінансової підтримки Уряду Канади у рамках проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні. Погляди представлені у цій програмі є особистими думками учасників програми, і не обов’язково відповідають позиції проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», Канадського бюро міжнародної освіти або Уряду Канади.

GromRadioWebLogo

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.