Слухати

Обмежувальний припис: що це і як працює? / Програми на Громадському радіо
Фото: Громадське радіо / Скачати зображення

Обмежувальний припис: що це і як працює?

08 травня 2018 - 13:34
Facebook Twitter Google+
У четвертій програмі свіжого циклу «Гена справедливості» говоримо про те, як система безоплатної правової допомоги сприятиме протидії домашньому насильству

Одна з центральних підтем розмови — обмежувальний припис. Що означає цей термін? Хто і як може отримати обмежувальний припис?

Розповідають заступниця начальника Управління забезпечення доступу до правової допомоги Координаційного центру з надання правової допомоги Наталія Марчук та начальниця відділу правової інформації та консультації Четвертого київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Олена Маньківська.

Лариса Денисенко: Тема нашої розмови сфокусована на тому, як центри безоплатної правової допомоги співпрацюють з громадськими і правозахисними організаціями, які скеровані на допомогу потерпілим від домашнього насильства, зокрема ми будемо говорити про співпрацю з організацією Ла Страда. В Україні ця організація функціонує понад 20 років. На якому етапі починається співпраця? Як загалом це все відбувається?

Наталія Марчук: Громадська організація Ла Страда є нашим дуже давнім партнером. Я намагалася пригадати, з якого часу ми співпрацюємо. Мабуть, з початком функціонування і утворення наших місцевих центрів. Ця співпраця є досить різноманітною, різноплановою.
Для початку я б хотіла нагадати нашим слухачам, що в грудні минулого року Верховною Радою був прийнятий Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», яким були внесені зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» в частині віднесення осіб, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, до суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу.

Лариса Денисенко: Наталіє, поясніть, що це означає. Будь-яка людина, яка зазнала домашнього насильства, незалежно від рівня доходів може звернутися безпосередньо по безоплатну правову допомогу?

Наталія Марчук: Так, правильно. Особа, яка постраждала від домашнього насильства, може звернутися в наш центр. Крім того, що вона може отримати правову інформацію, консультацію з тих питань, які її цікавлять, вона має право на призначення адвоката або фахівця нашого центру. Вони допоможуть у разі необхідності скласти документ процесуального характеру, будуть здійснювати представництво інтересів такої особи в судах, інших органах державної влади, органах місцевого самоврядування, тобто особа набуде право на всі види правових послуг, які відносяться до безоплатної вторинної правової допомоги. Також хочу нагадати, що правову інформацію, консультацію з будь-яких питань можна також отримати, зателефонувавши до нашого контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0800213103. Фахівці контактного центру вам також нададуть вичерпні правові консультації з тих питань, які вас цікавлять. Вони працюють з 7-ї ранку до 9-ї вечора без вихідних. В будь-який зручний час людина може скористатися цим номером телефону.

Правову інформацію, консультацію з будь-яких питань можна отримати, зателефонувавши до нашого контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0800213103

Лариса Денисенко: Якщо повернутися до потерпілих від домашнього насильства, наскільки я розумію, ця норма закону покриває і чоловіків, і жінок, і неповнолітніх. Якщо говорити про те, що у людини щось сталось, вона або наважилася звернутися до поліції, або підходить до питань, які вирішуються в судовому порядку, вона може телефонувати до вас. Як це все буде відбуватися надалі?

Наталія Марчук: Якщо людина знає, де знаходиться наш центр або бюро (найближчий до її місця проживання чи перебування), вона може безпосередньо прийти в наш центр і отримати правові консультації з будь-яких питань. Вона може зателефонувати в наш контактний центр, фахівці центрів її проконсультують. Якщо наші працівники бачать, що в людини є необхідність в отриманні інших видів допомоги, наприклад психологічної, медичної, соціальної, то вони її перенаправлять у відповідні служби, дадуть всі необхідні контакти, скоординують її подальші дії.

Лариса Денисенко: Наскільки зараз це реалістично отримати медичну консультацію або ж допомогу, соціальну консультацію?

Наталія Марчук: На регіональному рівні нашими центрами ведеться співпраця із соціальними службами. Відповідно є контакти медичних закладів, куди людину можна перенаправити. Наші фахівці центру володіють інформацією, куди перенаправити людину, щоб вона змогла отримати якісну допомогу. Крім того, ми співпрацюємо на регіональному рівні з різними громадськими організаціями, які займаються питаннями у сфері захисту прав постраждалих від різних форм насильства. За допомогою наших партнерів з громадського сектору ми таку роботу робимо і можемо людину перенаправити в ту установу, організацію, де їй зможуть надати таку допомогу.

Лариса Денисенко: Олено, як відбувається ця співпраця?

Олена Маньківська: Я хочу наголосити, що Четвертий київський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги безпосередньо співпрацює з громадською організацією Ла Страда — Україна, починаючи з 2016 року. На даний момент наші фахівці надають консультації на Національній гарячій лінії з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації. За період нашої співпраці нашими фахівцями вже було проконсультовано понад 400 осіб. На цій національній гарячій лінії ми надаємо консультації з будь-яких питань, з яких звертаються жертви домашнього насильства.

Лариса Денисенко: З якими питаннями звертаються? Більше звертається жінок чи чоловіків?

Олена Маньківська: Більше, звичайно, звертаються жінки, але є й телефонні дзвінки від чоловіків. Якщо брати співвідношення, то, напевно, 70% — це жінки, а 30% — це чоловіки. Звертаються з питаннями, як захистити свої права, які права вони загалом мають, які будуть наслідки для кривдника, якщо його притягнути до відповідальності, як саме притягнути кривдника до адміністративної або кримінальної відповідальності. Бувають питання з приводу розірвання шлюбу, з ким залишиться дитина, як встановити графік побачень з дитиною, як встановити місце проживання дитини. Ми надаємо консультацію щодо всіх цих питань. Якщо людина вже хоче звертатися до суду, хоче в судовому порядку встановити графік побачень з дитиною, то ми також надаємо контакти найближчого місцевого центру, куди людина може звернутися для отримання адвоката за рахунок державних коштів. Також на національній гарячій лінії бувають такі випадки, що трапилося насилля, людина каже, що хоче звернутися до правоохоронних органів, питає, як їй звернутися. Бувають такі випадки, що ми надиктовуємо, як саме особа повинна написати заяву, як вона повинна звернутися і що саме конкретно вона повинна вказати в цій заяві про домашнє насильство, щоб цей конфлікт був вирішений.

У нас бували такі ситуації, коли особа звернулася до фахівців нашого центру безпосередньо на національній гарячій лінії, а потім особисто приходила до нашого місцевого центру.

Ми на національній лінії надавали консультацію, а потім вже очно надавали консультацію в нашому центрі. Якщо особа підпадала під категорію до внесення змін до Закону України «Про безоплатну правову допомогу», то ми надавали адвоката за рахунок державних коштів. Навіть якщо раніше особа не підпадала під категорію, ми цю особу не залишали, ми допомагали складати заяви, допомагали з тим, куди вона може звернутися, як вона може реалізувати і захистити свої права.

На даний момент у нас уже є декілька звернень. Наприкінці 2017 та у 2018 уже зверталися жертви насилля для отримання адвоката за рахунок державних коштів, щоб звернутися до суду та отримати обмежувальні приписи. Ми прийняли звернення і на даний момент ці звернення в роботі, документи вже були підготовлені і направлені до суду.

Лариса Денисенко: Приписи — це достатньо новий інструмент, який тільки запроваджується. З чим стикаються адвокати? Як на це реагують люди?

Олена Маньківська: Раніше цієї норми не було. Це нова норма. Люди в ситуації домашнього насильства беруться за все, що може їх врятувати, що може допомогти вирішити ту чи іншу проблему, яка трапилася в їхній сім’ї. Якщо людина дізнається про ці нововведення в законодавстві, звичайно, вона хоче ними скористатися, вона хоче реалізувати свої права.

Обмежувальний припис видається на підставі рішення суду і забороняє кривднику вчиняти певні дії

Обмежувальний припис — це припис, який видається на підставі рішення суду. Особа повинна звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису. Він говорить про те, що кривднику буде заборонено вчиняти певні дії, тобто наближатися, приходити додому, спілкуватися або іншим чином вчиняти дії, які можуть нести за собою психологічне, фізичне насильство. Припис видається судом терміном до шести місяців, тобто особа на цей період часу може захистити себе від впливу кривдника.

Лариса Денисенко: При цьому залишаєшся у своєму будинку або в своїй квартирі, що теж дуже важливо.

Наталія Марчук: Цей обмежувальний припис може бути продовжений. Це не тільки термін 6 місяців. Потім можна повторно звернутися до суду і продовжити його. Дуже часто жінки хвилюються, коли вони проживають у помешканні чоловіка, який є кривдником. Оскільки це його помешкання, жінці з дітьми немає куди йти, тому вона дуже довгий час може терпіти таке насильство стосовно себе.

Ось ця нова норма в законодавстві передбачає: навіть якщо це помешкання кривдника, і суд виносить такий обмежувальний припис стосовно нього, він повинен покинути своє помешкання і залишити особу, яка є постраждалою, в цьому помешканні.

Лариса Денисенко: Якщо людина, попри припис, не хоче залишати приміщення, чи можна звертатися до поліції?

Наталія Марчук: Так, звичайно.

Лариса Денисенко: Крім приписів, що ще хвилює людей? Якої допомоги вони потребують?

Олена Маньківська: Вони потребують допомоги з будь-яких питань, які у них виникають. Навіть якщо конфліктна ситуація в родині вирішується за допомогою обмежувального припису, дуже часто особи не мають намір продовжувати сімейні відносини. Тоді виникає питання, як розірвати шлюб, як розділити майно, з ким залишиться дитина. Це головні питання, які хвилюють жертв домашнього насильства.

Жертвами домашнього насильства у нас є не лише чоловік і дружина, ними можуть бути бабуся і внук, брати. У нас була ситуація, коли жертвами насильства в сім’ї були два брати. Конфлікт полягав в майні, вони не могли поділити свою квартиру. У нас в 2016 році була ситуація, коли до нас приходив і кривдник, і жертва домашнього насильства. Ми надавали адвоката за рахунок державних коштів, намагалися вирішити цю ситуацію і маємо позитивний досвід, що ситуація конфлікту в сім’ї була вирішена.

Лариса Денисенко: Якщо говорити про коло суб’єктів, на котрих поширюються норми законодавства проти домашнього насильства, то це ще й люди, які перебувають в розлученні, можливо, перебувають в різних помешканнях. Чоловік може прийти до квартири колишньої дружини. Якщо вчиниться насильство, чи має вона право звертатися по допомогу?

Олена Маньківська: Так, законом розширилося коло осіб. Раніше колишні чоловік та дружина не підпадали під цю статтю. На даний момент, навіть якщо вони не перебувають у зареєстрованому шлюбі, але проживають однією сім’єю, вони можуть звертатися, якщо один з них стає жертвою домашнього насильства.

Лариса Денисенко: Як готувати фахівців та фахівчинь, зокрема, центрів безоплатної правової допомоги оперативно реагувати, приймати ці дзвінки?

Наталія Марчук: Така робота велася ще й до прийняття Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». В тісній співпраці з громадською організацією Ла Страда ми проводимо тренінги, навчання для фахівців системи безоплатної правової допомоги на тему захисту прав постраждалих від гендерно зумовленого насильства. Такі тренінги в минулому році проходили для фахівців місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги міста Києва, такий тренінг також проводився для фахівців центрів з усіх регіонів України.

Під час таких навчань наші працівники вчаться ідентифікувати різні форми насильства, дізнаються особливості спілкування з особами, які постраждали від різних форм насильства. Також розглядають і вивчають міжнародну практику розгляду таких справ, дуже багато цікавих питань, які потім вони безпосередньо використовують у своїй повсякденній роботі під час надання правової допомоги постраждалим особам, які звертаються в центри.

Крім того, на цих тренінгах наші фахівці обмінюються власним досвідом. Є регіони, де люди чесніше і відкритіше говорять про насильство, є регіони, де на цю тему не прийнято відкрито говорити. Фахівці обмінюють контактами, розбирають певну ситуацію. Такі тренінги є дуже важливими, корисними. Ми дуже сподіваємося, що у співпраці з Ла Страдою і далі зможемо їх проводити.

Лариса Денисенко: Багато хто, особливо на рівні маленьких містечок, боїться вказати своє ім’я і загалом порушити це питання, тому що про це будуть знати всі. У нас дуже часто таврують людей, які зазнають насильства, які вдаються до насильства. Коли можна звернутися анонімно, а коли вже людина має бути свідомою того, що доведеться про себе розповісти більше?

Наталія Марчук: Звернутися в центр з надання безоплатної правової допомоги чи в бюро правової допомоги і отримати правову консультацію, роз’яснення з будь-якого питання можна, не називаючи свого прізвища, не надаючи документів. Якщо ви захочете надати якісь дані, ви можете це зробити. Якщо ні, то вас ніхто не буде зобов’язувати це робити. Якщо людина потребує звернення до суду, тоді потрібно буде надати паспорт, копію ідентифікаційного коду, документ, який підтверджує належність до тої чи іншої категорії.

Ми з громадською організацією Ла Страда розробили інформаційні матеріали (буклети, плакати, брошури), які є в кожному центрі у вільному доступі. Можна прийти, ознайомитися, взяти їх. Там зазначені номери телефонів національної гарячої лінії Ла Стради із попередження і запобігання домашньому насильству. Також зазначений номер телефону контактного центру системи безоплатної правової допомоги. Не потрібно боятися, що потрібно буде відкривати свої дані. Інформацію і консультації можна отримати, не називаючи імені та прізвища.

Олена Маньківська: Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації також є анонімною. Особи, які звертаються, не зобов’язані називати, звідки вони телефонують, не повинні називати свої імена, прізвища та по батькові.Особа може отримати консультації на лінії або у нашому центрі. Якщо людина зможе вирішити цю ситуацію шляхом отримання консультацій, то вона може вирішити свій конфлікт анонімно. Якщо неможливо вирішити ситуацію позасудовим механізмом, то в такому випадку людина зобов’язана буде надати цю інформацію. Коли ми подаємо позовну заяву, там обов’язково повинна бути вказана вся інформація про цю особу і про кривдника.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.

unnamed.png

ген справедливості //
ген справедливості

Ця радіопрограма створена за фінансової підтримки Уряду Канади у рамках проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні. Погляди представлені у цій програмі є особистими думками учасників програми, і не обов’язково відповідають позиції проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», Канадського бюро міжнародної освіти або Уряду Канади.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.