«Обвинувачення у вбивстві ґрунтувалось виключно на показах міліції», — адвокат

15 серпня 2015 - 00:14
FacebookTwitterGoogle+
Жива історія про те, як людину, котра скоїла крадіжку металобрухту, намагалися звинуватити у вбивстві з обтяжуючими обставинами

Про те, як слідчі використовують психіатричні розлади затриманого, місце його проживання, перетворюють зі свідка на обвинуваченого у тяжкому злочині; маніпулюють показами свідків, фальсифікують слідчий експеримент задля «навішування» вбивства на людину, котра цього не скоїла, але виявилася «зручною» для слідства.

Адвокат Юрій Огорілко розповідає, як вдалося розбити сфальсифіковані докази слідства, як працювати з українським cудом присяжних на прикладі історії свого клієнта — Василя Сокіла.

Лариса Денисенко: Щоб слухачі зрозуміли, про що ми будемо говорити — представте будь ласка свого клієнта і саму справу. Що відбувалося? Наскільки мені відомо ваш клієнт спочатку був затриманий за крадіжку, а потім почалася зовсім інша історія.

Юрій Огорілко: Мій клієнт близько тридцяти років, звати його Сокіл Василь Ігорович, був затриманий в січні 2013 року працівниками міліції за вчинення крадіжки. Після того йому було, приблизно через місяць часу пред’явлено обвинувачення у вбивстві дворічної давності. Вбивство було у травні 2011 року, жінки поєднане із зґвалтуванням неприродним способом. Особливо тяжкий злочин.

Лариса Денисенко: Якщо можна сказати одразу щодо санкцій? За крадіжку передбачається скільки років позбавлення волі , і скільки років позбавлення волі передбачається за скоєння вбивства, якому передує насильство?

Юрій Огорілко: Позбавлення волі за крадіжку — максимальний термін 6 років позбавлення волі. А максимальний термін за вбивство з обтяжуючими обставинами — довічне позбавлення волі.

Лариса Денисенко: В який спосіб взагалі закрутилася ця ситуація, коли людину затримали начебто за доволі таку побутову річ, в який спосіб вони вийшли на те, щоб мати якісь підстави запідозрити вашого клієнта в тому, що він скоїв вбивство?

Юрій Огорілко: За версією слідства Василь був затриманий за крадіжку і в процесі розслідування даної справи він зізнався у вбивстві дворічної давності. Зізнався з тих мотивів, що його замучила совість. Така була версія слідства початкова. Далі вона в судовому засіданні розбита захистом. І суд присяжних, і в подальшому апеляційний суд були згідні з версією захисту.

Лариса Денисенко: Можете розказати, що ви робили для того, щоб розбити надумані аргументи слідства?

Юрій Огорілко: Обвинувачення ґрунтувалося виключно на доказах працівників міліції, покази осіб, які були підсаджені в камеру до обвинуваченого після його затримання. Один з них на суді зізнався, що дійсно був підсаджений з цією метою, щоб вивідати інформацію і частково її перекрутив. Мною було подано ряд клопотань вже на стадії судового процесу, тому що на стадії досудового розслідування зіткнувся з дуже довгим і великим тиском зі сторони слідства. Були такі методи, як виключення мене, як безоплатного адвоката з метою залучення іншого.

Лариса Денисенко: Хоча б формально, як вони це пояснювали? Через що замінюється адвокат?

Юрій Огорілко: Формально велася мова зі стареньким батьком мого обвинуваченого, підписувалась угода з певним адвокатом, який в подальшому, як приватний адвокат з’являвся на слідчі дії. Мене як безоплатного адвоката не повідомляли про проведення слідчих дій і фактично більша частина слідства проводилася без мене. На першому слідчому експерименті  мій клієнт був ще в якості свідка і показував обставини справи. І очевидно, що багато що не сходилося з тим, як відбувалися обставини слідства. Я звертав увагу як захисник, робив зауваження слідчому і це слідству не сподобалось.  

Лариса Денисенко: Історія його зізнання, тобто він відмовився від своїх попередніх показів і свідчень проти себе? А він пояснював, чому він взяв цю провину на себе?

Юрій Огорілко: Через психологічний тиск і фізичний. В подальшому в суді і на досудовому слідстві було встановлено, що він має психологічні розлади, розумову відсталість на стадії легкої дебільності. Також була встановлена така обставина, що Василь легко підпадає під вплив певних осіб. Тому легко пояснити, чому могли на нього впливати працівники міліції. Адже він був сам, боявся, а їх було багато.

Лариса Денисенко: Ви сказали, що спочатку його опитували в якості свідка. Хочу дізнатися, в який загалі спосіб вони вирішили, що він пов’язаний з цим вбивством?

Юрій Огорілко: Коли його допитували по факту крадіжок працівники міліції, а в тому регіоні відбувся ряд резонансних вбивств жінок, вони почали по цьому факту його допитувати. Він сказав, що йому відомо про такі обставини, бо він є мешканцем того району і знає про це. Через це вони почали чинити на нього психологічний тиск, оскільки вбивство було в околицях міста Червонограда між містом і селом Бурятин. Василь живе в Бурятині.

Лариса Денисенко: Скільки взагалі Василь перебував затриманим? Як відбувався допуск вас до нього, як до затриманого?  

Юрій Огорілко: Вперше, коли я побачився з Василем у мене відбулося з ним конфіденційне побачення, якого було тяжко добитися від працівників міліції. Для них то була якась новела, що приїжджає адвокат, вони там під дверима всі стояли і слухали, про що ми спілкуємося. Місяці чотири клієнт не хотів спілкуватися, не відкривався нікому, слухав слідчого. Слідство його обмануло, сказавши, що за крадіжку 6 років, і мінімальний термін за вбивство також 6 років, по спочатку була підозра за просте вбивство без обтяжуючих обставин. Йому, сказали, що якщо щиро зізнається, то отримає 6 років, тому нема сенсу не зізнаватись. Відкрився мені він, коли справа була вже на стадії завершення і її передавали в суд.

Лариса Денисенко: Як потім ви з ним працювали? Це був його перший суд, він раніше не притягався до відповідальності?

Юрій Огорілко: Так, вперше. Дякувати, що в цій справі суд спрацював справедливо. Ми з ним по кілька годин декілька разів проводили разом на конфіденційних побаченнях. Він мені розказав все як було. Йому я сказав говорити тільки правду і готував себе до розбиття обвинувачень.

Лариса Денисенко: Епізод стосовно крадіжки він не заперечував?

Юрій Огорілко: Ні. Він зізнався — це була крадіжка металобрухту. Не суспільно — небезпечний злочин.

Лариса Денисенко: Скільки йому дали за цю крадіжку?

Юрій Огорілко: 4 роки і 6 місяців. На момент призначення вироку він вже фактично відсидів більше ніж півтора року. Потім ми звернулись з проханням звільнення по амністії, тож зараз він вже на свободі зі своєю родиною. Йому встановлюють групу інвалідності.

Ця радіопрограма створена за фінансової підтримки Уряду Канади у рамках проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні. Погляди представлені у цій програмі є особистими думками учасників програми, і не обов’язково відповідають позиції проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», Канадського бюро міжнародної освіти або Уряду Канади.

GromRadioWebLogo

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.