Слухати

Що робити, коли вам додому надсилають трудову книжку?

09 лютого 2017 - 22:55 416
Facebook Twitter Google+
Дев’ятнадцятий випуск програми «Ген Справедливості» розповідає історію про захист трудових прав в Україні

Що робити, коли після 15 років роботи на одному місці вам надсилають трудову книжку? Що робити, коли радять судитися з віртуальним, фантомним працедавцем? Які строки судового оскарження дій та бездіяльності працедавця? Чим може бути обумовлено порушення термінів оскарження?

Розповідають адвокат системи безоплатної правової допомоги Володимир Шахрай та його клієнтка — пані Марина, трудові права якої вдалося відстояти. Ім’я клієнтки змінене за її проханням.

Лариса Денисенко: Пані Марино, питання до вас: з чого почалася ваша історія, і чому вам довелося звернутися по правову допомогу?

Марина: Моя історія почалася з того, що мені на пошту прийшла моя трудова книжка від мого працедавця, в якого я працювала протягом 15 років, пішла у декретну відпустку. Офіційно пішла, і тут приходить трудова книжка без запису звільнення, переведення абощо. Я одразу зрозуміла, що тут щось не так, і звернулася до компанії, в якій працювала.

Лариса Денисенко: І що вони відповіли?

Марина: Вони пояснили так, що підприємство видалили з реєстру платників податків, і вони не мають права ні на що, скажемо так.

Лариса Денисенко: А чи був якійсь супровідний лист із цією трудовою книжкою? Чим вам пояснювали?

Марина: Нічого не було. Запропонували звільнитися, але я відмовилася.

Лариса Денисенко: Запропонували вже після того, як ви звернулися?

Марина: Ні, мені запропонували звільнитися, після чого прийшла моя трудова книжка.

Лариса Денисенко: Без жодного запису?

Марина: Є запис про переведення, але про звільнення нічого немає.

Лариса Денисенко: І що ви вирішили зробити?

Марина: Я вирішила подаватися до суду. Я звернулася, але пізніше, бо в мене маленька дитина, вона хворіла, це було у листопаді 2016 року. Я випадково прочитала про Центр безоплатної допомоги, і звернулася туди.

Лариса Денисенко: Пане Володимире, з чого почалася ваша робота, коли пані Марина звернулася до вас із цією ситуацією?

Володимир Шахрай: Цинізм ситуації з моєю клієнткою полягав у тому, що отримавши трудову книжку без запису про звільнення, вона постала перед вибором, чи забути про те, що вона працювала, про весь цей трудовий стаж протягом 15 років, або ж якимось чином намагатися поновити свої права. Клієнтка звернулася до працедавця, і він порадив їй такий механізм відновлення своїх прав, який насправді жодного позитивного результату їй би не приніс.

Конкретніше, це в нас відоме підприємство, там був корпоративний конфлікт. У свій час, коли там змінилися власники, вони переводили працівників з одного підприємства на інше. Наразі ситуація змінилася, і підприємство, на яке перевели людей, по факту не існує. Я не готовий сказати, чи вилучений про нього запис з Єдиного реєстру фізичних осіб-підприємців, однак фактично воно діяльності не здійснює, і є навіть рішення судів вищих інстанцій про скасування державної реєстрації.

Отже порада працедавця моєї клієнтки полягала в тому, аби судитися з цим підприємством-фантомом: розривайте з ним у судовому порядку трудовий договір, аби мати печатку у трудовій книжці, тоді у вас буде запис, що на підставі рішення суду трудовий договір розірвано, і ви зможете стати на біржу та влаштуватися на нову роботу. Адже коли отримується трудова книжка без запису про звільнення, працівник нікуди не зможе піти. На біржі його не візьмуть, тому що він не звільнений, на нову роботу його не візьмуть через ту ж причину.

З трудовою книжкою без запису про звільнення працівник не може встати на облік на біржі праці або влаштуватися но нову роботу офіційно

Отже люди прийшли до мене з наміром подаватися до суду проти компанії, якої вже в реєстрі немає. Я розумів, що навіть отримавши позитивне рішення суду, жодного поновлення у правах не відбудеться. Тому я одразу сказав, що треба намагатися поновлятися на тому підприємстві, де людина розпочинала свою трудову діяльність.

Лариса Денисенко: Поясніть слухачам, у чому полягає небезпека такої пропозиції.

Володимир Шахрай: Законодавство, зокрема кодекс законів про працю, встановлює певні строки для звернення осіб за захистом своїх порушених трудових прав. Якби вони пішли тим шляхом, який їм порадили, вони б втратили час. В них і так строки були пропущені, бо з моменту, коли вони дізналися, встановлений строк у 3 місяці для подання позову про поновлення своїх прав. Тобто вони отримують книжку у травні — строк позовної давності спливає у серпні, це був кінцевий термін звернення. А вони звернулися до мене у листопаді, цей строк вже був пропущений.

До мене з Центру направили двох таких клієнток, вони прийшли з упевненістю, що треба обов’язково у судовому порядку розривати договір з цим підприємством-фантомом, якого в дійсності не існує.

Це б нічого не дало, вони б тільки згаяли час. А чим більше проходить часу, тим складніше поновити цей строк. Звичайно механізм поновлення строку подавання до суду передбачений законодавством, але мають бути поважні причини, з яких людини цей строк пропустила. І саме на позивача покладена відповідальність довести поважність цього пропуску.

Оскільки мій клієнт — доволі молода жінка, якими причинами ми можемо обґрунтувати пропуск? Людина перебувала у декретній відпустці, є маленька дитина — а дітки хворіють. Були здійснені адвокатські запити у медичні заклади, надійшли відповіді, що у певний період, вже після травня, діти дійсно хворіли, і це причина, з якої в той час мати не могла займатися іншими проблемами, а мала займатися своєю дитиною. А в моєї клієнтки дитина перебувала на стаціонарі, тому зібрали докази й обґрунтували причину, з якої людина не могла звертатися до суду.

А далі вже проблем не мало бути, я розумів, що як ми переконаємо суд, що строк був пропущений з поважних причин, ми переконаємо в іншому. Я знав цей конфлікт, адже Житомир є не дуже великим містом. Людину просто не можна перевести з одного підприємства на інше, законодавство вимагає отримати згоду працівника на переведення на інше підприємство. Але навіть якщо були якісь заяви зі згодою на переведення, я розумів, що вони не збереглися, бо на фабриці йшли справжні війни.

Отже суд погодився, що не просто так був пропущений цей 3-місячний строк для звернення за захистом про порушення своїх трудових прав.

Лариса Денисенко: Що потрібно було розглядати у суді: які аргументи, яку доказову базу ви мали зібрати, як ви можливо готували пані Марину до ймовірного виступу у суді?

Володимир Шахрай: Власне, саме тоді пані Марина захворіла, але вона і не була мені потрібна. Законодавство дозволяє за присутності представника проводити судовий розгляд без позивача.

Коли справа була призначена до розгляду, до позивної заяви були вже додані письмові докази, зміст яких вбачав поважні причини пропуску строку. А коли в тебе є письмовий доказ на підтвердження тієї чи іншої обставини, ти можеш почувати себе більш менш спокійно. А нам, з доказами з дитячої поліклініки та лікарні, вдалося переконати суд, що цей строк був пропущений з поважних причин.

Коли в людини є письмовий доказ на підтвердження тієї чи іншої обставини, вона може почувати себе у суді більш менш спокійно

Треба зазначити, що відповідач по цій справі взагалі не з’явився у суді двічі. Суд прийняв заочне рішення, бо коли відповідач не з’являється і не повідомляє причини своєї неявки, суд має право винести заочне рішення.

Лариса Денисенко: а які були ще докази, крім того, що строк подання до суду був пропущений з поважних причин?

Володимир Шахрай: Факт отримання трудової книжки — це конверт зі штрих кодом, за яким можна встановити дату отримання цього поштового відправлення моєю клієнткою. Крім того, у поштовому відділенні був зроблений запис для підтвердження отримання цього поштового відправлення.

Крім того, безпосередньо трудова книжка, записи в ній, з яких вбачалося, що клієнтка спочатку працювала на одному підприємстві, переводилася на інші посади на цьому підприємстві, а в 2011 році відбулося злиття, та її, без зміни умов праці, перевели на інше підприємство. Тобто фактично сама трудова книжка була джерелом доказів на підтвердження обставин, на які ми посилалися.

Річ у тім, що трудова книжка ведеться не просто так. Існує відповідна інструкція, яка регулює порядок її зберігання на підприємстві, і вона не може бути повернена працівнику без запису про звільнення. Отже наявність цієї трудової книжки без запису про звільнення вже свідчить про те, що її повернуто у незаконний спосіб. А те, що клієнтка не давала письмової згоди не переведення на іншу роботу, цих доводів не спростував.

Лариса Денисенко: А якщо припустити таку ситуацію, що на підприємстві використовувалися не трудові книжки, а трудові контракти, що це змінило?

Володимир Шахрай: Попри існування поглядів, що трудова книжка — це рудимент, якого треба позбутися, на сьогоднішній день навіть контракт — це особлива форма трудового договору. Тому навіть коли людина оформлюється за наказом або з нею укладається контракт, трудова книжка все одно ведеться.

Лариса Денисенко: Так стається не завжди?

Володимир Шахрай: На сьогодні укладання контракту передбачено не з усіма, а тільки з певною категорією працівників, і про це має бути вказівка у законі. Наприклад, контракт із керівником підприємства, або з керівником якогось навчального закладу — має бути вказівка у законі, що саме з керівником цієї установи або з відповідним працівником укладається контракт.

Лариса Денисенко: Якщо в людини відсутня трудова книжка, але є свої примірники щонайменше контракту, підписаного сторонами, чи релевантне це як доказ у судовому засіданні, що людина працювала?

Володимир Шахрай: Звичайно це буде факт, що підтверджує наявність трудових відносин. Але якщо людина переводиться? Переводиться на інші посади? Всі ці переведення, всі накази, згідно з якими вона переводиться на іншу роботу, фіксуються саме у трудовій книжці. 

Як правило, якщо укладається контракт, він передбачає певний строк роботи на одній посаді, і не передбачає переведення. Мабуть, якщо така необхідність виникає, то контракт просто припиняється, за згодою сторін, або з якихось інших підстав, й укладається вже контракт на роботу на іншій посаді.

Лариса Денисенко: А яке рішення ухвалив суд? Що зазначено у судовому рішення, і чи можна сподіватися, що відповідні зміни до трудової книжки будуть внесені й людину поновлять на роботі, або звільнять відповідним чином з усіма належним виплатами?

Володимир Шахрай: Позовна вимога була сформульована таким чином, що ми визнавали незаконним наказ6 згідно з яким працівник був переведений з одного підприємства на інше, оскільки переведення відбулося без його згоди, і друге: поновлення на попередній роботі. 

Суд позов задовольнив, визнав незаконним наказ про переведення, і поновив Марину на роботі на попередньому підприємстві. Маючи таке рішення працівник має вибір: якщо він не хоче працювати на цьому підприємстві, він може звільнитися. Він захищений. А без цього він не має нічого.

Марина: Мені на новій роботі пропонували завести нову трудову книжку, а цю залишити на пам’ять.

Лариса Денисенко: Пане Володимире, нагадайте, будь ласка, нашим слухачам, який термін є крайнім, аби подати позов до суду, якщо тебе звільняють, і ти з цим не згоден? А також, які причини вважаються вагомими, якщо ти цей термін пропустив?

Володимир Шахрай: Щодо строків: це питання врегульоване Кодексом законів про працю, розділом «Індивідуальні трудові спори». Цим розділом регулюється, що працівник може звернутися до суду для вирішення трудового спору у тримісячний строк від того, як він дізнався про порушення свого права. Однак для певної категорії справ, як то оплати праці, стягнення заборгованості строк не встановлений, він не обмежується.

У свою чергу, якщо працівник заподіяв підприємству шкоду, роботодавець може звернутися за стягненням цієї шкоди у річний термін.

Щодо того, які обставини вважаються поважними для того, аби поновити строк подання позову. Це стосується не тільки трудових спорів, але й тих справ, які розглядаються, наприклад, у порядку цивільного судочинства. Критерій має бути такий, що обставини, які стали причиною того, що людина пропустила цей строк, не залежали від її волі, були об’єктивними й людина не впливала на обставини, через які вона строк пропустила. Такі обставини є підставою для поновлення строку для звернення до суду за зверненням своїх прав. А якщо людина не знала, наприклад, то це не буде вважатися об’єктивною причиною.

unnamed.png

ген справедливості //
ген справедливості

Ця радіопрограма створена за фінансової підтримки Уряду Канади у рамках проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні. Погляди представлені у цій програмі є особистими думками учасників програми, і не обов’язково відповідають позиції проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», Канадського бюро міжнародної освіти або Уряду Канади.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.