Слухати

«У Канаді функціонує 13 різних провінційних систем безоплатної правової допомоги», — Лариса Бізо

24 червня 2015 - 23:33 490
Facebook Twitter Google+

IMG_0680«Більшість проблем, що переходять у площину кримінального права, починаються зі справ у площині сімейного права», — аналізує канадській досвід функціонування системи безоплатної правової допомоги менеджерка українсько-канадського проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні» Оксана Кікоть.

Про те, якими є клієнти системи безоплатної допомоги в Канаді. Як функціонує інститут адвокатського наставництва, хто може бути наставниками адвокатів. Канадський досвід демонструє, що в рамках будь-яких соціальних програм – від гуманітарних до змістовних – можна знайти місце і для інформації про права людини. Чим можуть бути корисні Центри доступу до юстиції, як це можна застосувати в Україні. Яка категорія справ тягне непосильні бюджетні кошти. Про це і не тільки в розмові з директоркою та менеджеркою українсько-канадського проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні».

Лариса Денисенко: Якщо говорити про правову допомогу в Канаді. Напевно ми почнемо із кримінальних справ і продовжимо потім цивільними справами. З якого року функціонує система, наскільки вона є успішною і хто є клієнтами?

Лариса Бізо: Цей центр в Канаді існує майже 60 років. Починаючи з кримінальної системи, важливо згадувати, що Канада це федерація і що розподіл обов’язків між федеральним рівнем уряду і провінційним має вплив на надання правової послуги безоплатної допомоги. В кримінальній сфері вкладається в законодавство у федерального уряду, кошти які розподілені на підтримку цієї системи. Політика яка стосується надання цих послуг – це все визначає федеральний уряд в рамках співпраці діалогу з провінціями, але це керує федеральний уряд . Що стосується цивільних і адміністративних справ – це вже питання провінційних і територіальних урядів Канади. І в цій сфері провінційні уряди можуть  приймати рішення, як вони хочуть збудувати цю систему БПД. Ми дуже часто жартуємо в Канаді, що у нас фактично 13 таких систем.

Один з таких цікавих моментів, у рамках співпраці нашого проекту з колегами в Києві , досвід дуже сильно відрізняється між провінціями і це значить, що в нас 13 таких моментів де ми можемо щось цікавого вивчити. В сфері адміністративних і цивільних справ дійсно в кожній провінції ці системи збудовані залежно від провінційного контексту, вони розвиваються дуже різно. Деякі мають дуже обмежені кошти, залежно від населення в певній провінції. Наприклад Онтаріо – це вже найбільша система. Зазвичай уряд не бере на себе відповідальність за впровадження і надання таких послуг. Вони зазвичай передають такі послуги або в агенцію створення уряду , або навіть залучають незалежні організації. Для них дуже важливо, щоб було розмежування між урядом і системою БПД.

Коли створюються агенції , які відповідають за впровадження і створення такої системи на провінційному рівні, в них зазвичай створюється наглядова рада. Є дуже широкий склад наглядових рад.

Ларисо Денисенко: А кошти обмежуються через що? Тому що клієнтська база зменшується, чи більше підключаються приватні адвокати, які беруть на себе функцію правового захисту?

Лариса Бізо: Я не можу сказати, що кількість громадян, які потребують такі послуги, що ця цифра обмежується. Це в зв’язку з тим, що державні бюджети обмежуються. Коли ми дивимось на систему БПД в Канаді, є така тенденція останні кілька років визначати, що проблеми, які є в цій системі є проблеми системи. В Канаді після подій 9.11 в Нью-Йорку є такий акцент на терористичних діях, акцент на ситуаціях які вирішуються, наприклад іноземці, які попадають по такій справі. Уряд займається цими справами, але це судові справи які можуть тривати роками, які стосуються не тільки Канади, але і між країнами. Треба величезний склад адвокатів залучити до таких справ, вони дуже дорогі.

Оксана Кікоть: Я думаю тут треба додати, що в Канаді цивільно-адміністративні справи вони називають «сімейне законодавство». Відповідно до досліджень – більшість проблем з якими стикаються люди, що потім переходять в площину кримінального законодавства виникають в площині сімейного законодавства.

Лариса Бізо: Я б ще додала, що є тенденція не концентруватися на ролі адвокатів в системи, треба залучати і психологів і соціологів, які поможуть вирішити в суспільних справах проблеми.

Ларисо Денисенко: Я б хотіла поговорити про інформаційну кампанію. В Україні існує така проблема і взагалі це проблема стосується не тільки людей, які не зовсім освідченні і не мають доступ до інформації, це стосується і людей досвідчених. Це правова освіта і взагалі усвідомлення свого правового статусу і комплексу своїх правових прав і зобов’язань. Які інформаційні кампанії проводяться зараз в Канаді задля того, щоб наблизити людей до спектру цих можливостей, щоб пояснити людині до кого вона може звернутися?

Лариса Бізо: Зазвичай в Канаді стараються розповсюджувати цю інформацію – це значить, що коли проводиться аналіз , яку стратегію збудувати для того, щоб ця інформація дійшла до того кому вона потрібна. Для бідняків, що живуть на вулицях роздаються брошури чи наліпки, чи просто ходять і розповідають людям куди можна звертатися.

Ларисо Денисенко: Оксано, питання до вас, як ви вважаєте, як можна застосувати і поширити канадський досвід саме на українських реаліях ?

Оксана Кікоть: Я думаю ми вже почали цю роботу. Це буде концепція широкої вітрини, коли людина може прийти і отримати консультація щодо того, куди можна звернутись за послугами і консультаціями.

Ларисо Денисенко: Чи можна скласти такий середній портрет клієнта системи БПД Канади?

Лариса Бізо: Більшість випадків, система займається сімейними питаннями. Є два чи три типічні портрети . По-перше це ситуація – сім’я розходиться , другі – емігранти, третій – це аборигени.

Ларисо Денисенко: А в Україні? Вимушені переселенці, бійці АТО, кого ще можна зазначити?

Оксана Кікоть: Для нас всіх зараз питання, кого ми побачимо першого липня. Клієнтом в цивільно-адміністративних справах може бути велика кількість людей. Це більше 7 мільйонів громадян України. Ми думали, що це буде велика кількість малозабезпечених громадян , людей пенсійного віку. Але ж ці центри – це є вторинна правова допомога. Перші кілька місяців ми будемо лише вивчати, хто є наші клієнти.

Ларисо Денисенко: А як можна охарактеризувати роботу адвокатів в Канаді, які займаються цією категорією справ?

Лариса Бізо: Адвокати в Канаді залучаються до такої роботи двома способами. В деяких провінціях існують штатні адвокати, які працюють на постійній основі. Крім цього існують приватні адвокати, які просто приймають сертифікати системи, щоб надавати такі послуги.

Ця радіопрограма створена за фінансової підтримки Уряду Канади у рамках проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні. Погляди представлені у цій програмі є особистими думками учасників програми, і не обов’язково відповідають позиції проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», Канадського бюро міжнародної освіти або Уряду Канади.

GromRadioWebLogo

 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.